Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О icon

Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О



НазваЗастосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О
Сторінка1/12
Дата конвертації27.06.2015
Розмір2.28 Mb.
ТипДокументи
скачать >>>
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
3. /зб_рник СПН конф/Секц_я 1.doc
4. /зб_рник СПН конф/Секц_я 2.doc
5. /зб_рник СПН конф/Секц_я 3.doc
6. /зб_рник СПН конф/Секц_я 4.doc
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О
Психологічна готовність до материнства як основа емоційного розвитку майбутньої дитини барська Є
Демократичні принципи виборів як необхідна умова трансформації політичного режиму в україні бучин М., к політ н., доц., Національний університет «Львівська політехніка»
Жінка в трансформаційних процесах соціально-економічного розвитку українського суспільства Барановська М



Секція 1 Освітологія – науковий напрям інтегрованого пізнання освіти

________________________________________________________________________________

Застосування КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні

Адаменко О., д.пед.н., проф. кафедри державної служби, управління навчальним та соціальним закладом Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

У сучасному інформаційному суспільстві комп’ютерні технології посіли значне місце в різних сферах приватного життя та професійної діяльності людини. Проте на сьогодні існує суперечність між значними потенційними можливостями цих технологій і недостатнім рівнем їхнього використання в педагогічних дослідженнях.

Мета даної публікації – показати основні шляхи використання комп’ютерних технологій у педагогічних дослідженнях на прикладі етапу набуття первинної інформації.

Аналіз дисертаційних досліджень з педагогіки, захищених в Україні в останнє десятиріччя, свідчить про те, що на сьогодні одним із найбільш поширених методів набуття первинної інформації у педагогічних дослідженнях є метод опитування. Поряд з цим не можна не відзначити, що українські педагоги-дослідники не використовують принципово нові технології опитування, які поступово знаходять широке використання у світовій практиці педагогічних досліджень [1; 4; 7 та ін.].

Тим часом значні можливості для отримання первинної інформації шляхом опитування надає досліднику мережа Інтернет. Використання цієї мережі забезпечує оперативний доступ до великої кількості респондентів. Причому здійснюється такий доступ не тільки без великих витрат часу, а й без значних грошових витрат.

Як західні, так і українські фахівці в галузі методології набуття первинної інформації в дослідженнях гуманітарної сфери, з одного боку, б’ють тривогу щодо зменшення частки опитувань «face-to face» і збільшення частки Інтернет-опитувань, а з іншого, визнають, що без нових технологій опитування вже не можна уявити собі сучасне дослідження [2; 4; 5; 7 та ін.].

Головна проблема Інтернет-опитувань у педагогічних дослідженнях (так само, як і в соцологічних) – забезпечення репрезентативності вибірки. Що ж стосується технологій здійснення Інтернет-опитувань, то на сьогодні вони добре розроблені і безперервно вдосконалюються [3; 5 – 8 та ін.]. Особливо ефективними вони можуть бути:

  • на попередніх етапах дослідження, коли головним завданням дослідника є набуття якомога більшого масиву первинної інформації для висунення або уточнення гіпотез;

  • в дослідженнях пошукового (розвідувального) плану;

  • у пілотажних дослідженнях;

  • у разі здійснення експертного оцінювання;

  • у разі необхідності оперативно проаналізувати думки значної кількості респондентів щодо того чи іншого питання, пов’язаного з темою дослідження.

Перспективним, на наш погляд, є застосування в педагогічних дослідженнях комбінованих (поєднання традиційних та «інтернетних») методів опитування (mix-mode surveys). Подальше удосконалення технологій Інтернет-опитувань має буде спрямоване на досягнення оптимальної відповідності між завданнями досліджень, якістю програмного забезпечення та матеріальними витратами на реалізацію тієї чи іншої технології.

Стрімке поширення та постійне вдосконалення комп’ютерних технологій ставить перед педагогічною наукою важливі методологічні й методичні проблеми, пов’язані з раціональним і коректним використанням цих технологій у педагогічних дослідженнях.

Література: 1. Адаменко О. В., Ваховський Л. Ц. Навчання аспірантів педагогічних спеціальностей аналізу даних з використанням комп’ютера // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – №21. – 2011. – С. 198 – 202. 2. Кириченко І. Обережно: якість соціологічних даних падає! // Дзеркало тижня. – №45. – 10 грудня 2011 р. – С. 14. 3. Batinic B. How to make an Internet Based Survey? – режим доступу: http://194/77/76/10/index.htm/texte/how_to.html. 4. Chi Hong Nguyeng/ Email Surveyes in Educational Research: Ethical Surveyes in Educational Research // Essaya in Education/ – Volume 21, Summer 2007. – режим доступу: http://www.usca.edu/essays/vol212007/chinguyen.pdf 5. MacElroy B. Comparing Seven Forms of Online Surveing. – режим доступу: www.modalis.com 6. Mehta R., Sivadas E. Comparing response rates and response content in mail versus electronic mail surveys // Jornal of the Market Research Society. – 1995. – P. 429-439. 7. Wen Cui: Comparison of Methods of Collecting Data for Research: Conventional Methods and Electronic Methods – режим доступу http://www.swdsi.org/swdsi07/2007_proceedings/papers/827.pdf 8. What’s your opinion? – режим доступу: http://www.biz2/1stChoise/index.html
РОЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КВАЛІФІКАЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАКТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СУЧАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Беспарточна О., аспірантка кафедри соціально-політичних наук Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Національна система кваліфікацій (НСК) - це визнана на національному і міжнародному рівнях цілісна система, яка призначена для забезпечення прозорості, порівняння та визнання кваліфікацій, отриманих у процесі формального, неформального та інформального навчання, відповідних їм дипломів та свідоцтв про освіту з метою розвитку академічної та професійної мобільності громадян України на внутрішньому та європейському ринку праці [1]. Національна система кваліфікацій необхідна для формування у країні «ринку кваліфікацій» (на якому «цінність» працівника визначатиметься його реальною кваліфікацією) і витісненню «ринку дипломів», що існує у даний час» (на якому цінність працівника визначається дипломом про завершення курсу навчання у вищому навчальному закладі).

Розробка та запровадження національних системи та рамки кваліфікацій є вкрай актуальним та нагальним питанням як у зв'язку із взятими Україною на себе зобов'язаннями, так і з огляду на кризовий стан в освітянській сфері, розбалансованість механізмів управління, "постаріння" або утрудненість застосування вітчизняних освітніх та освітньо-професійних стандартів [2].

Метою нашої роботи є розкриття поняття національної системи кваліфікацій, аналіз її значення як для працедавців, так і для працівників, виявлення вимог до НСК та визначення завдань, які вона покликана виконувати.

НСК забезпечить узгодженість різних підсистем кваліфікацій (вищої освіти, освіти дорослих, середньої освіти, і, особливо, кваліфікацій професійної освіти. Створення НСК відіграє важливу роль і для працедавців, і для працівників. Для працедавців - це надійні індикатори для розуміння рівня умінь кандидатів на робочі місця і працівників; якісні орієнтири при зіставленні кваліфікацій; засоби виявлення недоліку в уміннях і потреб у навчанні (формальному і неформальному, включаючи навчання на робочому місці); індикатори якості кваліфікацій і їх значущості на національному рівні.

Для працівників це можливість обґрунтовано планувати навчання і кар’єру; засіб визначення кваліфікацій, що вимагаються, і траєкторій здобуття потрібної кваліфікації; підвищення мотивації до навчання. НСК надає індикатори якості кваліфікацій і вимоги до них; забезпечує визнання і використання умінь працівників; підвищує можливість працевлаштування, кар’єрного зростання і справедливої оплати праці.

Для фахівців з економічного планування - це орієнтир якості знань і умінь і інструмент порівняння кваліфікацій (за рівнем і об’ємом); для осіб, що відповідають за розробку політики у сфері освіти і навчання - це джерело даних для формування напрямів подальшого розвитку системи безперервної професійної освіти і навчання; для органів по забезпеченню якості - це способи і методи точного визначення вимог до свідоцтв і дипломів; створення і визнання мінімальних стандартів, що відповідають потребам сфери праці; засоби моніторингу системи кваліфікацій. Для навчальних структур НСК є джерелом інформації про офіційні кваліфікації, механізми забезпечення якості; способи взаємодії і комунікації з працедавцями, на підставі яких вони можуть чітко формулювати цілі програм навчання і методи оцінки того, що вивчається, розуміння перспектив працевлаштування і кар’єрного зростання; засоби визначення кваліфікацій, що потрібні; засоби комунікації зі службами зайнятості, що підвищує мотивацію студентів до навчання.

Центральним елементом, або ядром, національної системи кваліфікацій є національна рамка кваліфікацій, яка є механізмом класифікації і типологізації кваліфікацій за рівнями відповідно до набору погоджених критеріїв, що описують вимоги до виконання трудових функцій. НРК дозволяє співвіднести кваліфікації різних рівнів і типів на основі набору загальних і узгоджених дескрипторів/описів, що забезпечують прозорість кваліфікацій і дозволяють створити нові траєкторії переходу від освіти до трудової діяльності і усунення перешкод до навчання за рахунок впровадження нових систем оцінки. Таким чином, НРК, з одного боку, дозволяє обґрунтовано класифікувати наявні (або нові) кваліфікації, а з іншого – веде за собою серйозну модернізацію існуючих шляхів і способів освоєння і присудження кваліфікацій, включаючи кваліфікації, опановані поза рамками формальної професійної освіти. Завдяки цьому НРК забезпечує підвищення якості кваліфікацій і розширення доступу до здобуття кваліфікацій, а також наступність і офіційне визнання кваліфікацій як випускників системи професійної освіти, так і робітників, що вже працюють. НРК створює об’єктивну основу для порівняння (бенчмаркинга) рівнів, об’ємів і типів навчання і для визнання результатів всіх видів навчання (формального, неформального, спонтанного), яке здійснюється у рамках процедур оцінки, валідації і сертифікації. Для забезпечення виконання національною рамкою кваліфікацій свого призначення, вона повинна підтримуватися певними механізмами в рамках національної системи кваліфікацій, а саме: механізмами та інститутами оцінки і валідації/сертифікації/акредитації компетенцій і кваліфікацій; інформаційною інфраструктурою, консультаційними службами і службами з профорієнтації. Можливість оцінювати і валідувати (офіційно визнавати) компетенції дозволить: знизити витрати на здобуття кваліфікації за рахунок визнання неформального навчання (навчання у процесі праці) та здійснювати поетапне опанування кваліфікацій і переносити одиниці кваліфікацій з одного контексту в інший при зміні траєкторій навчання, а також удосконалювати підвищення кваліфікації і навчання працівників, що викликане розвитком інновацій і технічним прогресом.

Для отримання певної кваліфікації людина повинна пройти декілька етапів навчання і здобути відповідну освіту згідно визначених освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів. Залежно від мети та змісту розрізняють загальну, політехнічну й професійну освіту. Загальна освіта – сукупність знань з основ наук про природу, суспільство, людину, а також необхідних кожній людині умінь і навичок. Загальна середня освіта має три рівні: початкова, основна, повна. Політехнічна освіта – сукупність знань про головні галузі й наукові принципи виробництва, оволодіння загально-технічними вміннями, необхідними для участі у продуктивній праці. Загальна і політехнічна освіта – базові у профорієнтації та професійному навчанні. Професійна освіта – сукупність знань, практичних умінь і навичок, необхідних для виконання роботи у певній галузі трудової діяльності. Щодо професійної освіти, то законодавчо встановлено такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр.

Ступневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отримання кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий – кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій – кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта). Ступневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступневості.

Таким чином, впровадження НРК спричиняє суттєву модернізацію існуючих шляхів присудження кваліфікацій, забезпечує підвищення якості кваліфікації, а також забезпечує офіційне визнання кваліфікацій як для випускників закладів професійної освіти, так і для вже працюючих фахівців.

Література: 1. Проект закону України «Про національну систему кваліфікацій» від 30.06.2011 від № 8726. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.search.ligazakon.ua 2. Експертний висновок ДУ НДІ соціально-трудових відносин на перший варіант проекту ЗУ "Про Національну систему кваліфікацій" Луганськ 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.lir.lg.ua/Eksp.doc
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ДОВУЗІВСЬКОЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Билина Ю., здобувач кафедри соціально-політичних наук Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Зміна інформаційної структури суспільства, поява в нашому житті таких потужних факторів впливу на свідомість, як Інтернет та електронні засоби масової інформації та комунікації, швидкі темпи розвитку сучасних технологій вимагають від освіти нових підходів до роботи, нових форм і методів спілкування з дітьми, їх навчання та виховання.

Нові інформаційні технології мають стати інструментом для пізнання світу та усвідомлення себе в ньому, мають дати сучасним учням та студентам можливість визначитися з майбутньою професією та набути тих якостей, які допоможуть в майбутньому дорослому житті знайти своє місце. При цьому неабиякої ваги набуває саме професійна освіта та впровадження її елементів у загальноосвітню школу й позашкільне навчання та виховання . «Розвиток світового і зокрема європейського освітнього простору об’єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються сьогодні у провідних країнах світу… Загальною тенденцією розвитку сучасної старшої (переважно профільної) школи як вітчизняної, так і зарубіжної є її орієнтація на широку диференціацію навчання, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти», відзначає кандидат філософських наук Г. Ф. Москалик, що досліджував філософію професійної орієнтації особистості в сучасних умовах [2, с. 34-38].

Проблемі розвитку профорієнтаційної роботи з учнями та необхідності їх професійної самовизначеності присвячені роботи таких українських учених, як В. Кремень, В. Огнев’юк, М. Перепелиця, В. Пилипенко, В. Ніскородов, Г. Цибулько, Г. Москалик, В. Романчук, В. Аза, В. Андрущенко, В. Бех, В. Журавський та інші. Дослідники відзначають важливість початкової допрофесійної підготовки, яка в разі застосування ефективних методів навчання та виховання здатна сформувати у сучасного учня мотивацію до саморозвитку й самоосвіти, відчуття необхідності неперервної освіти впродовж усього життя, а також здатна закласти основи для професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Починаючи з 60-х рр. XX століття у багатьох розвинутих країнах світу (Австралія, Канада, США, Франція) сформувався специфічний напрям – медіаграмотність (медіакультура). Ще у 1989 р. Рада Європи на основі документів ЮНЕСКО схвалила «Резолюцію з медіаосвіти і нових технологій», де визнано вирішальну роль телевізійного, радіо і кінематографічного культурного досвіду дітей, тому медіа освіта має розпочинатися якомога раніше і продовжуватися весь період навчання в школі як обов’язковий предмет. Будь-яка інформація, що транслюється теле-, радіо-, відео-, аудіо- каналами, так чи інакше несе заряд естетичного або антиестетичного впливу, оскільки націлена на максимальне збудження емоцій, почуттів, образноасоціативного мислення. Завданням школи і позашкільних закладів є контролювати ці процеси, а також виховувати у учнів старших загальноосвітніх шкіл та інших позашкільних закладів естетичні смаки й навички відрізняти справжні високохудожні та важливі соціальні речі від другосортного та низькопробного непотребу.

На жаль, в Україні не розроблено комплексної освітньої програми з медіаосвіти, немає спеціальних предметів із вивчення засобів масової інформації та комунікації, специфіки їхньої роботи, а також використання шкільних ЗМІ для виховної роботи. Це відзначають як такі педагоги-дослідники в галузі медіаграмотності, як  Н. Іллюк, Д. Дуцик та І. Михайлин. «Можна сміливо твердити, що в межах журналістикознавчих дисциплін методика викладання журналістики як така відсутня...», – пише доктор філологічних наук І. М. Михайлин, предметом наукового дослідження якого є профорієнтаційна робота з учнями Харківської Академічна гімназії №45 саме в галузі роботи зі шкільними засобами масової інформації.

Певним кроком до науково-методичного обґрунтування довузівського формування елементів професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі засобів масової інформації та комунікації можна вважати програму з медіакультури, розроблену Науково-методичним центром середньої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. На жаль, це – чи не єдиний офіційний документ, який на сьогодні регламентує такий величезний обсяг профорієнтаційної, довузівської професійної освіти в галузі засобів масової інформації та комунікації й загалом розвитку медіаграмотності серед учнів загальноосвітніх шкіл і позашкільних закладів. Програму розраховано на 1 рік, протягом якого старшокласники повинні отримати можливість обрати пріоритетний для них напрям медіакультури й поглиблено опановувати його далі. Навчально-тематичний план розрахований на 144 години, серед яких майже третину (46 годин) займає теоретичний курс і дві третини (98 годин) – практичні заняття.

Одним із найбільш позитивних моментів вищезгаданої програми є те, що багато часу передбачено для практичної роботи з учнями. Хоча широка розгалуженість курсу, на наш погляд, може стати перешкодою для того, аби учні, що не мають не лише навичок професійної роботи в жодному із засобів масової інформації, але й невеликий життєвий досвід, змогли відчути особливості журналістської професії та опанувати ази роботи хоча би на доступному для них рівні.

Отже, на наш погляд, освітня галузь потребує більш системних підходів щодо навчально-виховного процесу в галузі довузівської професійної орієнтації. Україні потрібна комплексна програма з медіаосвіти учнів загальноосвітніх шкіл, яка б об’єднала досвід педагогічних працівників та професійних журналістів, зацікавлених у вирощуванні молодих професійних кадрів.

Література: 1. Москалик Г. Ф. Організаційні проблеми профільного навчання в сучасному освітньому закладі: регіональний аспект / Г. Ф. Москалик // Імідж сучасного педагога. – 2005. №2 (50-51).С. 34-38. 2. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. – К., 1998. – С. 5-67. 3. Рада Європи. Парламентська асамблея. Резолюція 1120 (1997) Про вплив нових комунікативних та інформаційних технологій на демократію [Електронний ресурс]: Інститут Медіа Права. – Режим доступ до джерела: http://www.medialaw.kiev.ua/laws/laws_international/63/ 4. Тейзе Євген, Ніколайчук Христина. Журналістика в Україні – вимираюча професія? вістю [Електронний ресурс] : Німецька хвиля. – Режим доступу до джерела: http://www.dw-world.de/dw/article/0,,15135385,00.html 5. Дуцик Діана. Журналістська освіта: як подолати інерцію радянської доби [Електронний ресурс] : Матеріали круглого столу «Яких змін потребує сучасна журналістська освіта?» /Телекритика. – Режим доступу до джерела: http://www.telekritika.ua/media-osvita/2009-07-08/46707 6. Программа гуртка «Медіакультура» // Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. – Суми: Видавництво «АНТЕЙ», 2005. – С. 154-178
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МІЖПРЕДМЕТНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ»

Большакова І., методист НМЦ дошкільної і початкової освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, аспірантка

Сучасна освіта орієнтується на компетентність як мету освітньої діяльності, тому пріоритетного значення набуває формування в учнів здатності користуватися знаннями, застосовувати їх у різноманітних життєвих ситуаціях. Посилення діяльнісного компоненту змісту освіти актуалізує потребу формування компетентностей учнів, необхідних для їх життєдіяльності.

Успіх модернізації освіти шляхом запровадження компетентнісного підходу визначальною мірою ґрунтується на якісному і своєчасному розробленні законодавчо-нормативної бази і відповідного науково-методичного супроводу. Сутність базових понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція» розглядалася у роботах Т. М. Байбари, Н. І. Бібік, Г. В. Бєлєнької, І. П. Ґудзик, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, А. В. Хуторського тощо. Нещодавно прийнятий Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова КМ від 20.04.2011 № 462), що ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентісного підходів, теж містить уніфіковані українськими вченими тлумачення цих термінів.

Визначаючи поняття компетентнісний підхід як спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, вказується, що результатами цього процесу є ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів: ключова, загальнопредметна, предметна. Подається визначення понять ключова та предметна компетентності, але у даному переліку ми не знаходимо визначення поняття загальнопредметна компетентність, а зустрічаємо поняття міжпредметна компетентність, яка визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей».

Наша мета - з’ясувати, чи тотожними є поняття міжпредметна та загальнопредметна компетентності. Російський вчений А. В. Хуторський відповідно до поділу змісту освіти на загальну метапредметну (для усіх предметів), міжпредметну (для циклу предметів або освітніх галузей) і предметну (для кожного навчального предмета) складові, розробив трирівневу ієрархію компетентнотей, включивши ключові, загальнопредметні та предметні компетентності [3, с. 45].

На думку Т. М. Байбари, ключові компетентності - це надпредметні, метапредметні, базові; міжпредметні - галузеві, загальнопредметні, а предметні - спеціальнопредметні. Вона зазначає, що всі групи компетентностей ієрархічно підпорядковані, тому оволодіння ключовими компетентностями відбувається шляхом формування в учнів предметних та загальнопредметних (міжпредметних) компетентностей, як етапів цілісного процесу [1, с. 9]. О. І. Пометун зазначає, що якщо сфера життя, в якій людина відчуває себе здатною до ефективного функціонування (тобто компетентною), є достатньо широкою, то йдеться про ключові (життєві) компетентності. Якщо ж компетентність розповсюджується на вужчу сферу, у рамках певної наукової дисципліни, то можна говорити про предметну чи галузеву компетентність.

Розглядаючи ієрархічне підпорядкування компетентностей О. І. Пометун, Г. О. Фрейман вживають поняття загальногалузеві компетентності, як базову міждисциплінарну основу для набуття учнями ключових компетентностей [2, с. 105].

Отже, у наукових джерелах у тотожному значенні вживаються поняття міжпредметна, загальногалузева, загальнопредметна компетентність. Поняття галузева компетентність вживається як у значенні міжпредметна компетентність, так і - предметна компетентність. Таким чином, з’ясування сутності поняття міжпредметна компетентність потребує подальшого наукового розгляду для можливого уніфікування поданих вище понять.

Література: 1. Байбара Т. М. Компетентісний підхід в початковій ланці освіти : теоретичні засади. – Початкова школа . – 2010. – № 8. 2. Пометун О. І., Фрейман Г. О. Практика реалізації компетентнісного підходу в суспільствознавчих дисциплінах // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : “К.І.С.”, 2004. – С. 104 – 109. 3. Хуторской А. В. Современная дидактика. Учебное пособие. 2-е издание, переработанное. – М. : Высшая школа, 2007. – 639 с.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



Схожі:

Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconПідсумки науково-технічних заходів за участю студентів на базі інституту електромеханіки, енергоресурсозбереження та комп’ютерних технологій
Тавиться перед внз, є формування висококваліфікованих молодих вчених та фахівців, які однаковою мірою володіють методами пізнання...
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconМетодологія наукових досліджень
Мета дисципліни: формування у студентів знань та навичок щодо використання методів наукового пізнання, застосування їх при дослідженні...
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О icon6. 050102 к омп’ютерна інженерія
Технічне та програмне забезпечення комп’ютерних систем і мереж універсального та спеціального призначення та їх компонент
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconТипові завдання з Архітектури комп’ютерних систем
Скільки і які компоненти використовують для формування виконавчої адреси у 32-розрядних процесорах?
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconРозпорядження " " 2009 р. № м. Кременчук Про створення баз даних наукових публікацій студентів, аспірантів І викладачів на кафедрах університету
З метою визначення рейтингу викладачів створити на кафедрах окремі комп’ютерні бази даних наукових публікацій студентів, аспірантів...
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О icon2–9 лютого 2014 р м. Кошиця, Словаччина
Обмін науково-технічною інформацією, визначення перспективних напрямків створення й розвитку нової техніки й технологій, розробка...
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconКонкурс «Золотий ключик»
Конкурс проходить за підтримки Інституту інноваційних технологій І змісту освіти на базі Центру математичної та комп'ютерної освіти...
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconПерелік робіт, на яких забороняється застосування
Відповідно до чинного законодавства України застосування праці неповнолітніх забороняється на наступних роботах, що виконуються в...
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О icon2011 року робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) з дисципліни "Система технологій" напряму підготовки Менеджмент Факультет Географічний
Робоча програма складена на основі програми навчальної дисципліни «Системи технологій» для студентів 1-2 курсів денної та заочної...
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconНаполеглива праця поєднана з радістю спілкування
Питання роботи з обдарованою учнівською молоддю на сучасному етапі розвитку освіти актуальне та проблемне водночас
Застосування комп’ютерних технологій на етапі набуття первинних даних у педагогічному дослідженні Адаменко О iconПрограма фахового іспиту з «Основ менеджменту»
Формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту; формування розуміння концеп­туальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи