Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ icon

Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ



НазваПрограма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ
Дата конвертації30.06.2015
Розмір130.26 Kb.
ТипПрограма
скачать >>>


Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет

«Затверджую»
проректор з науково-педагогічної роботи
Я.І. Гарасим

«______"_______________________2014 р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ

АРХЕОЛОГІЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

«БАКАЛАВР» НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ

6.020302 ІСТОРІЯ

Програма затверджена

Вченою радою історичного факультету

від «29» серпня 2014 р.

протокол № ___1___

Львів 2014

Вступ

Археологічно-краєзнавчу практику проходять студенти напряму підготовки – 6.020302 «Історія» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Практика для студентів І-го курсу історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка є обов’язковим елементом навчальної програми. Вона має важливе значення у пізнавальному, виховному, і навчальному аспектах підготовки студентів історичного факультету. Термін проходження практики – липень, тривалість 21 день (три кредити).

Практика проходить переважно на пам’ятках західноукраїнського регіону; ними можуть слугувати міста та села поблизу великих археологічних пам’яток, таких, наприклад, як у Пліснеську, Єзуполі, Буську, Уневі. База має бути мобільною, складатися з наметів, пересувних будиночків, спорядження для ночівлі і харчування.

Науково-навчальною базою археологічної практики студентів є насамперед кафедра археології та історії стародавнього світу та Інститут археології ЛНУ ім. І.Франка, а також Інститут археології НАН України в Києві, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у Львові.

Група студентів, яка проходить археологічну практику під час польового дослідження пам’ятки повинна нараховувати не більше 15 осіб.

Керівник практики повинен організувати і забезпечити умови проживання та навчального процесу під час проходження практики. Ці питання вирішуються до проведення практики і узгоджуються з навчальною частиною ЛНУ  спеціальним наказом.
РОЗДІЛ І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Головна мета археологічної практики – дати основні знання, навики та уміння у науковому вивченні пам’яток різних категорій під час практичної діяльності в польових умовах, а також донести до студентів розуміння важливості суспільно-історичного та наукового значення збереження і охорони пам’яток археології у непорушеному стані, зокрема, фортифікаційних споруд (валів, ровів, бастіонів, кам’яних стін тощо), решток культових будівель, курганів та ін. Велике значення має усвідомлення причетності до історії свого народу, нації, держави, яке приходить в процесі практичного дослідження решток пам’яток у землі, під час пошуків відповіді на питання походження (генези) тієї чи іншої археологічної культури, племені чи народності.

Археологічна практика обов’язково повинна проводитися в археологічних експедиціях, в польових умовах, під час розкопок пам’яток археології. Лише в польових умовах студенти можуть зрозуміти таке явище, як культурний шар і специфіку його залягання в залежності від різних історично-природничих факторів, а також вивчити різні аспекти дослідження культурних шарів та археологічних об’єктів, а саме :

  • методика різних стадій розкопок,

  • розчищення,

  • фіксація і документація об’єктів і пам’яток

  • фотографування,

  • складання інвентарного польового опису,

  • виготовлення креслень і малюнків,

  • фіксація усіх артефактів та об’єктів на планах і профілях,

  • консервація,

  • реставрація пам’яток,

  • реконструкція і рекультивація поверхні пам’ятки після завершення дослідження.

Завдання окреслюються в залежності від віку і стану збереження пам’яток, від розмірів і категорії пам’ятки. Наприклад, різні завдання у дослідженні пам’яток палеоліту (стародавнього кам’яного віку), бронзової доби чи давньоруського періоду. Різні завдання і методики у вивченні решток неолітичного поселення, скіфського кургану чи слов’янського городища. Завданнями практики є оволодіння методикою дослідження:

  • геоморфологічних та топографічних особливостей розміщення,

  • стратиграфії відкладів,

  • планіграфії культурного шару,

  • взаєморозміщення та орієнтація об’єктів,

  • аналіз процесів деструкції об’єктів,

  • аналіз ритуалів та обрядів під час захоронення небіжчиків,

  • визначення денної поверхні пам’яток тих чи інших археологічних епох.

Студенти повинні набути практичних навиків:

  • методики знаходження,

  • обстеження, вимірів та орієнтації об’єктів,

  • фіксації і документації археологічних пам’яток.

Під час практики необхідно довести студентам специфіку археологічних розкопок, розкрити зміст культурних решток, їх особливості і взаємозв’язок; показати можливість і принципи реконструкції різних сторін життя і діяльності первісних громад.
РОЗДІЛ ІІІ. ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Археологічну практику повинні пройти усі студенти І-го курсу історичного факультету, оскільки більшість випускників у майбутньому працюватимуть у сільських школах та інших педагогічних установах, де постануть питання визначення археологічних колекцій, зібраних учнями; організація та оформлення шкільних археологічних музеїв, ведення археологічних гуртків. Баз фахової практичної підготовки майбутній учитель не вирішить цих питань.

Перед початком роботи в полі начальник експедиції та відповідальний за практику від ЛНУ обов’язково проводять інструктаж – правила поведінки під час розкопок, під час відпочинку, проживання на базі і спілкування з місцевим населенням. Обов’язкові інструктажі ведуться перед проведенням екскурсій, туристичних походів, купання в річці тощо. Відповідальність за проведення практик покладається на керівника практики – викладача кафедри.

Студенти повинні суворо дотримуватись прийнятих правил охорони праці і протипожежної безпеки.
3.1. Індивідуальні завдання

Особливості проходження археологічної практики полягають в тому, що після першого курсу студенти оволодівають головними практичними навичками, а саме:

  • розпізнання пам’яток археології в полі,

  • уміння збирати археологічний матеріал на поверхні,

  • зробити найпростішу документацію – фіксувати археологічні об’єкти,

  • шифрувати предмети,

  • робити візуальні плани-схеми розташування пам’яток,

  • фотографувати та малювати артефакти,

  • робити інвентарний польовий опис знайдених предметів,

  • визначати і описувати артефакти за епохами.

Індивідуальними завданнями для студентів можуть бути:

  • археологічні обстеження місцевості навколо свого місця проживання (якщо студент мешкає в селі);

  • вивчення топоніміки краю, збір усних повідомлень про які-небудь знахідки старовини на поверхні;

  • опис топографічних та геоморфологічних особливостей мікро регіону із зазначенням пам’яток археології тієї чи іншої доби;

  • створення археологічних карт адміністративного району чи басейну річки;

  • створення візуальних топографічних планів із зазначенням місць знаходження археологічних пам’яток;

  • самостійні розчищення окремих археологічних об’єктів на пам’ятці, як от вогнищ, печей, господарських ям, простих житлових споруд;

  • опис і рисунок стратиграфії – послідовних нашарувань різних культурних і геологічних верств;

  • опис якоїсь колекції археологічних артефактів з об’єкту чи з культурного шару – кераміки, кам’яних чи бронзових речей, виробів з кістки тощо;

  • складання найпростіших типологічних рядів артефактів;

  • класифікація масових решток, як от крем’яних чи керамічних виробів.

Студенти доповідають про підсумки проходження археологічної практики на студентських конференціях. Отримані матеріали студенти можуть використовувати при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт, при підготовці різних наукових проектів. Результати досліджень студент може особисто або спільно з викладачем опублікувати в наукових та науково-популярних виданнях.
3.2. Заняття та екскурсії під час практики

Під час проведення усіх практик передбачаються лекційні заняття у вигляді загальних пояснень щодо місцевості, рельєфу, типу пам’ятки, що досліджується. Окремі лекції присвячуються методиці дослідження, пояснення причин і умов застосування вибраних практичних підходів до розкопок. Крім того, читаються лекції про історію вивчення пам’ятки, регіону і загалом археологічної культури, що досліджується.

На семінарських заняттях студенти шифрують матеріали, клеять керамічні вироби, малюють крем’яні артефакти та вироби з інших матеріалів (кераміка, скло, бронза, залізо, кістка).

План проведення типової археологічної практики на археологічному об’єкті залежить від багатьох обставин.

Перше. Різні методики дослідження палеолітичних стоянок, що залягають на глибині 5–7–10 м і поселень пізніших епох, що знаходяться на глибині 0,2–0,5 м.

Друге. Різні рівні дослідження, які залежать від того, чи пам’ятка розкопується вперше, чи регулярно (наприклад, Ольвія, Київ, Львів).

Третє. План проведення практики в значній мірі залежить від планів і завдань дослідження керівника експедиції (мікропланіграфічні дослідження на площі 6 м2, чи регіональні розвідки).

Практика починається зі зняття покривних порід (чорнозему, суглинків), виходу на рівень культурного шару і розчистки усіх артефактів. Потім їх документація (без зрушення з первісного місця залягання) – опис, рисунок, фотографування, відбір зразків на аналізи тощо. Завершуються дослідження рекультивацією рельєфу.

Під час практики обов’язково проводяться різні екскурсії та туристичні походи з метою ознайомлення з природою та історичними місцями рідного краю. Якщо експедиція дислокується неподалік великих міст, то обов’язковим елементом екскурсій є відвідини історичних та краєзнавчих музеїв, картинних галерей, меморіальних музеїв.

Обов’язковими теж є ознайомлення студентів з історичними місцями навколо археологічної пам’ятки, зустріч з цікавими людьми району.

Чималу роль у розумінні специфіки археологічної пам’ятки зіграють екскурсії та пояснення науковців, що працюють на пам’ятках спільно з археологами.
3.3. Навчальні посібники

Під час практики студенти обов’язково повинні використовувати різні навчальні посібники, словники, довідники, особливо ті, що стосуються методики археологічних досліджень, пояснення особливостей геологічної будови, рельєфу, закономірностей природи – розвитку фауни і флори у стародавні часи і сьогодні.

Подаємо список лише найважливіших посібників та словників, що можуть бути використані під час проведення археологічної практики.


  1. Авдусин Д.А. Археология СССР: Учебное пособие. – М., 1977.

  2. Авдусин Д.А. Полевая археология СССР: Учебное пособие. – М., 1980.

  3. Алексеев В.П. От животных к человеку. – М., 1969.

  4. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

  5. Алексеева Т.И. Географическая среда и биология человека. – М., 1977.

  6. Археология Зарубежной Азии. – М., 1986.

  7. Археологія України (за загал. ред. Л.Залізняка). – К., 2007. – 567 с.

  8. Археология и естественные науки. – М., 1965.

  9. Археология и методы исторических реконструкций. – К., 1985.

  10. Безуглий А.М., Співачевський І.Г. Шкільний геологічний словник-довідник. – Київ: Вид-во “Рад. школа”, 1976. – 164 с.

  11. Биосфера: эволюция, пространство, время. Биогеографические очерки: Пер. с англ. / Ред. и предисл. Ю.И.Чернова. – М., Прогресс, 1988. – 464с.

  12. Біологічний словник / За ред. К.М.Ситника, О. П. Топачевського. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: Голов. ред. УРЕ, 1986. – 680с.

  13. Борисковский П.И. Древнейшее прошлое человечества. – Л., 1979.

  14. Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.

  15. Быков Б.А. Экологический словарь. – Алма-Ата: Наука КазССР, 1988. – 212с.

  16. Винокур І.С., Телегин Д.Я. Археологія України: навч. посібник. – К., 1993.

  17. Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины. – М.: Сов. энцикл., 1988. 431.

  18. Геологический словарь. Изд. 2-е, исправленное. – М.: Недра. Т.1, 1978. – 486с. Т.2, 1978. – 456с.

  19. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. – Львів, Поллі, 1997. – 256с.

  20. Довідник з біології / За ред. К.М.Ситника. – Київ: Наук. думка, 1998. – 683с.

  21. Елинек Я. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. – Прага, 1980.

  22. Ефименко П.П. Первобытное общество. – К..1953 (изд. 3)

  23. История Европы: Т.1. Древняя Европа. – М., 1978.

  24. Коуэн Р. История жизни. – Киев: Наук. думка, 1982. – 218с.

  25. Ларичев В.Е. Сад Эдема. – М., 1980.

  26. Мараушвили Л.И. Палеогеографический словарь. – М.: Мысль, 1985. – 368с.

  27. Мартынов А.И. Археология: Учебник. – М., 1996.

  28. Матюшин Г.Н. Археологический словарь. – М., 1996.

  29. Палеонтологический словарь. // Под ред. Г.А.Безносовой и Ф.А.Журавлевой. – М.: Наука, 1965. – 615с.

  30. Палеонтологія, палеоекологія, еволюційна теорія, стратиграфія: Словник-довідник / За ред. В.П.Макридіна та І.С.Барскова. – Харків: Вид-во “Око”, 1995. – 288с.

  31. Румянцев А.М. Первобытный способ производства. – М., 1987.

  32. Семенов Ю.И. На заре человеческой истории. – М., 1982.

  33. Словник-довідник з археології /Редактор, укладач та керівник авторського колективу Н.О.Гаврилюк. – К., 1996.

  34. Тегако Л.И., Саливон И.И. Основы антропологии и экологии человека. – Минск, 1997. – 328с.

  35. Хрисанова Е.Н. Эволюционная морфология скелета человека. – М., 1978.

  36. Чмихов М.О. Давня культура. – К., 1994.

  37. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

  38. Шовкопляс І.Г. Основи археології: навч. посібник. – К., 1977


3.4. Методичні рекомендації

Для студентів-практикантів найважливішим аспектом польової археологічної практики є усвідомлення необхідності набуття практичного досвіду ведення власних археологічних досліджень. Для цього вони мають зрозуміти методологічну специфіку практики польової археології. Студенти повинні засвоїти чіткі методичні рекомендації щодо ведення археологічних розвідок, обстеження відомих пам’яток, виміри і фіксацію пам’яток, що видніються на поверхні тощо.

    1. Опис археологічної пам’ятки проводиться в польових умовах і включає в себе:

      • назву (вид) пам’ятки, топографію та місце розташування, стан поверхні;

      • історичні відомості про пам’ятку, її юридичний статус (землекористувач), сучасний стан використання;

      • окомірний (при наявності – геодезичний) план пам’ятки із загальними розмірами та орієнтацією, характерними елементами рельєфу (М 1:500, 1:1000);

      • опис підйомного археологічного матеріалу, фотофіксація;

      • датування та інтерпретація пам’ятки.

    2. Основні принципи стаціонарних археологічних досліджень:

      • пам’ятка повинна досліджуватися з максимальною скрупульозністю, яка забезпечує її найповніше вивчення;

      • зняття культурного шару проводиться за методикою, визначеною керівництвом практики;

      • у досліджуваному культурному шарі фіксуються контури археологічних об’єктів (житлових та господарських споруд, поховань, окремі археологічні знахідки);

      • при розкопках багатошарової пам’ятки детально фіксуються стратиграфічні шари бровок; наступне заглиблення можливе лише після детального вивчення верхніх шарів по всій площі, з вичерпною фіксацією всіх виявлених артефактів;

      • дослідження культурних шарів проводиться до материка, окрім випадків, обумовлених завданнями розкопок чи потребою збереження особливо цінних археологічних об’єктів, зокрема решток архітектурних споруд;

      • в ході дослідження проводиться поетапна графічна, фото-, відеофіксація та запис у польовому щоденнику. Плани та перетини виконуються у масштабі 1:20, 1:25, 1:40, 1:50 в залежності від площі досліджень та характеру пам’ятки;

      • після завершення досліджень проводиться консервація розкопу консерваційними матеріалами та земляними викидами, причому бажано провести повну рекультивацію розкопаної ділянки.

Студенти після проходження практики повинні володіти знаннями та навиками ведення елементарних польових археологічних досліджень.
РОЗДІЛ IV. ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Оцінювання студентів передбачає диференційований залік. Оцінка виставляється за 100 бальною системою, шкалою ECTS та національною шкалою.

Система поточного контролю полягає в наступному:

  • Відвідування та участь в лекційних заняттях – 10 балів

  • Робота на семінарських заняттях – 20 балів

  • Щоденник проходження практики – 15 балів

  • Виконання індивідуального завдання – 25 балів

  • Індивідуальний звіт – 20 балів

  • Захист практики – 10 балів

Щоденник проходження практики передбачає щоденні записи про форму і зміст виконаної студентом роботи.
РОЗДІЛ V. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

Для узагальнення зібраних під час практики матеріалів студенти здають звіт про проходження практики.

Звіт має бути написаним від руки, обсягом 10-15 сторінок, обов’язково повинен містити малюнки, креслення розкопів, стратиграфії, окремих об’єктів з відповідними поясненнями. Звіт повинен мати наскрізну нумерацію. Аркуші звіту повинні бути зшиті.

У звіті у лаконічній форми подаються завдання і плани, які виконував студент під час практики. Описується процес дослідження, що включає усі послідовні стадії, аж до рекультивації поверхні на місці пам’ятки. Аналізується конкретне завдання, яке було поставлене перед студентом, і процес його виконання.

Звіти перевіряються і затверджуються керівниками практики – начальником експедиції і відповідальним за практику.
РОЗДІЛ VI. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

Після завершення практики і здачі зазначених документів підводяться підсумки практики та виставляється відповідна оцінка. Студент, що не виконав програми практики і отримав незадовільну оцінку відраховується з навчального закладу.

Керівник практики інформує адміністрацію ЛНУ щодо фактичних термінів початку і закінчення практики, складу груп студентів, які пройшли практику, їх дисципліни, стану охорони праці і протипожежної охорони на базі практики і з інших питань організації та проведення практики.
Таблиця перерахування оцінок

Оцінка в балах

Оцінка за практику

Код оцінки

Оцінка за шкалою ECTS

90–100

відмінно

5

А

81–89

дуже добре


4

B

71–80

добре

C

61–70

задовільно


3

D

51-60

достатньо

E

До 50

незадовільно

2







Схожі:

Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) з "Краєзнавства" (назва навчального предмета) для спеціальності
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування протокол №1 від “30” серпня...
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconЗакону України «Про вищу освіту»
Вченою радою кнеу протокол №9 від 30. 03. 2006р., ухвали Вченої Ради Київського національного економічного університету «Про нову...
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconПротокол №8 від 30. 06. 2014 р. Кременчук 2014 зміс т паспорт стратегічної програми розвитку
Збереження матеріально-технічної бази та підвищення ефективності фінансово-економічної діяльності
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Обговорено та схвалено Вченою радою факультету
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconПротокол №3 Затверджено Наказ ректора від 31. 12. 2014 р. №240-1 положення про науково-технічну раду
...
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconРобоча програма ( за кредитно модульною системою навчання ) з курсу
Програми курсу „Небезпечні гідрологічні явища та інженерні методи захисту від них” для студентів географічного факультету напряму...
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconПротокол №3 від 02. 06. 2014 р. Голова Приймальної комісії С. М. Козьменко 2014 р. Розклад
...
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconРобоча програма "Політологія" для студентів галузі знань 04. 02- фізико-математичні науки напряму підготовки. "29" серпня 2014. 17 с
Робоча програма “Політологія” для студентів галузі знань 04. 02- фізико-математичні науки напряму підготовки. “29” серпня 2014. –...
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2013 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
Програма затверджена Вченою радою історичного факультету від «29» серпня 2014 р протокол №1 Львів 2014 Вступ iconТа художнього перекладу
Актуальні питання лінгвістики, світової літератури та художнього перекладу // Матеріали Міжнародної студентської наукової конференції...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи