Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка



НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка
Дата конвертації29.06.2015
Розмір375.37 Kb.
ТипРобоча програма
скачать >>>

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології
ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Львівського національного

університету імені Івана Франка

________________ проф.Вакарчук І.О.
“____”____________2011 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ГРУНТОЗНАВСТВО

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

(шифр і назва напрямку підготовки)

для спеціальності (тей) 7.04010601 - Екологія та охорона навколишнього середовища

7.04010602 - Прикладна екологія та збалансоване природокристування (екологічна геологія)

(шифр і назва спеціальності (тей))
спеціалізації ____________________________________________________________________

(шифр і назва спеціалізації)
інституту, факультету, відділення геологічного факультету
Розробники: В.О.Дяків, канд. геол. наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедри екологічної

та інженерної геології і гідрогеології ____________________ Волошин П.К.

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною Радою геологічного факультету

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
Голова методичної Ради геологічного факультету _________________ Скакун Л.З

. (підпис) (прізвище та ініціали)
ПОГОДЖЕНО
В.о. декана геологічного факультету _____________ Фурман В.В.

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”________________20__ р
  1. Опис навчальної дисципліни


(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни «Грунтознавство»)


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 4,0

Галузь знань:

Природничі науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям:

6.040106 – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування):

Екологія та охорона навколишнього середовища

2-й

Семестр

Загальна кількість годин - 144

IV

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 6,9

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

32 год.

Практичні, семінарські

0 год.

Лабораторні

32 год.

Самостійна робота

80 год.

Вид контролю

Іспит



Грунтознавство — це наука про грунт, його будову, склад, властивості і географічне поширення, закономірностях його походження, розвитку, функціонування і ролі в природі, шляхах і методах меліорації, охорони і раціонального використовування в господарській діяльності людини.


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Предметом вивчення дисципліні є грунти. Грунт в інженерній геології та грунтознавстві - це два принципово відмінні поняття.

В інженерній геології та грунтознавстві (грунтоведении) під грунтом розуміють верхню ділянку земної кори, в межах якої здійснюється інженерно-геологічна діяльність людини, наприклад будівництво.

Грунти з інженерно-геологічної точки зору це будь-які гірські породи (осадові, магаматичні, метаморфічні) та власне грунти (почвы), які вивчаються як багато-компонентні системи, що змінюються в часі, з метою пізнання їх як об’єкту інженерної діяльності людини.

В грунтознавстві (почвоведении) найбільш просте і краще визначення грунту "Грунт - та ділянка земної кори, де взаємодіють між собою літосфера, гідросфера, атмосфера та біосфера та відбувається накопичення відмерлої біомаси"

  • У грунтознавстіві є два підходи до визначення грунту: В.В.Докучаєва: «Грунтом треба називати денні горизонти гірських порід, змінених сумісною дією води повітря та організмів (все одно яких: мертвих чи живих) та В.Р.Вільямса та П.А.Костичева: «Грунтом називається верхній шар землі до тієї глибини, де доходить головна маса рослинних коренів»

Однак це надто прості визначення, які не враховують ряду факторів, що впливають на його формування (геологічних, мінералогічних, гідрологічних, кліматичних, ботанічних, зоологічних та інших).

  • Сучасне визначення грунту у грунтозавстві:

Грунт це складна поліфункціональна, полідисперсна, гетерогенна, відкрита чотирифазна структурна система в приповерхневій частині кори вивітрювання гірських порід, що володіє родючістю і є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу та часу.

Головне завдання курсу: засвоєння студентами основних характеристик грунтів..

Курс складається з двох частин - лекційної і практичної. На лекціях даються теоретичні основи екологічної безпеки. На лабораторних заняттях розглядаються шляхи, методи та способи забезпечення екологічної безпеки.

У результаті вивчення даної дисципліни студент повинний сформувати наступні показники знань, умінь та навичок :














знання:

  • Поняття грунту в інженерній геології та у грунтознавстві.

  • Методи дослідження грунтів.

  • Екологічне значення грунтів.

  • Енергетика грунтоутворення.

  • Номенклатура та характеристика грунтових горизонтів.

  • Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів

  • Фазовий склад ґрунту.

  • Характеристика твердої, рідкої, газової та живої фаз ґрунту.

  • Рівні морфологічної організації грунтів. (профіль, горизонт, морфон, агрегат, мікроагрегат).

  • Класифікація структурних агрегатів грунтів..

  • Класифікація гранулометричного складу ґрунту

  • Поняття фізичної глини і фізичного піску.

  • Геохімія грунтоутворення.

  • Класифікація грунтів.

уміння:

- визначати родючість грунту.

  • діагностувати грунт

  • класифікувати грунт

  • аналізувати та оцінювати екологічний стан грунтового покриву

- вміти запобігати ерозії грунтів;

  • визначати несприятливі властивості, слабкість і специфічність грунтів.

  • Визначати неоднорідність інженерно-геологічного розрізу грунтів

  • Визначати рівень грунтових вод, постійне та сезонне підтоплення, передумови заболочування території.

  • Визначати агресивність грунтових вод до елементів конструкції споруди.




  1. Програма навчальної дисципліни

Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

МОДУЛЬ 1

ГРУНТ В ГРУНТОЗНАВСТВІ (ПОЧВОВЕДЕНИИ)

20

ЗМ 1.1


ЗМ 1.2


ЗМ 1.3


ЗМ 1.4


ЗМ 1.5

МОДУЛЬ 2


ЗМ 1.6

ЗМ 1.7

ЗМ 1.8

ЗМ 1.9

ЗМ 1.10

Грунтознавство як наука, його основні положення та найважливіші розділи.Екологічне значення грунтів. Грунтова екосистема. Методи дослідження грунтів.

4

Фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання гірських порід та процеси грунтоутворення

2

Склад та генезис гумусу, його екологічне значення в грунтах.: локалізація гумусоутворення у грунтовому профілі, розклад органіки, гуміфікація. Природний колообіг речовин у грунтах, грунтова біота та формування гумусу.

4

Родючість та бонітет грунтів. Фазовий склад ґрунту.. Характеристика твердої рідкої, газової та живої фаз ґрунту, їх склад та екологічне значення. Рівні морфологічної організації грунтів. (профіль, горизонт, морфон, агрегат, мікроагрегат).

4

Ерозія грунтів, типи ерозії. Наслідки ерозії грунтів. Шляхи боротьби з ерозією грунтів. Дегумусефікація грунтів, забруднення важкими металами, пестицидами, засолення грунтів.

2

ГРУНТ в ІНЖЕНЕРНІЙ ГЕОЛОГІЇ

12

Інженерно-геологічні властивості, природа стійкості та динамічної нестійкості грунтів. Грунти та грунтові масиви зі складиними інженерно-геологічними та гідрогеологічними умовинами. Несприятливі властивості, слабкість і специфічність грунтів.

2

Органо-мінеральні та органічні грунти (торфові та торфово-болотні), засолені грунти (солонці та солончаки), елювіальні грунти (вимивні кори вивітрювання), техногенні грунти (насипні неструктуровані грунти), неоднорідність інженерно-геологічного розрізу грунтів, легкорозчинні грунти здатні до карстування.

2

Просадочність (лесеві товщі). Здатність до розмокання. Здатність до повзучості. Здатність до пливунності (утворення пливунів). Здатність до набухання (глинисті грунти, що містять смектити).

2

Міграція води у грунтах, фільтраційні та колекторські властивості грунтів. Водоносні та водотривкі грунти. Пористість, тріщинуватість, кавернозність, водопроникність грунтів.

4

Високий рівень грунтових вод, постійне та сезонне підтоплення, артезіанський ефект, заболочування території. Агресивність грунтових вод до елементів конструкції інженерно-геологічної споруди (корозія бетонних та металевих конструкцій). Екологічна несприятливість (підвищений вміст радону та підвищений радіаційний фон, підвищений вміст токсичних компонентів у воді).

2




  1. Структура навчальної дисципліни




Назва та шифр блоку змістових модулів, що входить до навчальної дисципліни

Шифри змістових модулів, що входять до блоку змістових модулів

ГРУНТ В ГРУНТОЗНАВСТВІ (ПОЧВОВЕДЕНИИ)

МОДУЛЬ 1

ЗМ 1.1

ЗМ 1.2

ЗМ 1.3

ЗМ 1.4

ЗМ 1.5

ГРУНТ в ІНЖЕНЕРНІЙ ГЕОЛОГІЇ

МОДУЛЬ 2

ЗМ 1.6

ЗМ 1.7

ЗМ 1.8

ГРУНТ в ІНЖЕНЕРНІЙ ГЕОЛОГІЇ

МОДУЛЬ 2

ЗМ 1.9

ЗМ 1.10


5.1. Лекційний курс



№п/п

Тема та короткий змiст роздiлу

К-сть годин







Лекцiї

Лабор.

1

Грунтознавство як наука, його основні положення та найважливіші розділи. Поняття грунту в ґрунтознавстві (грунтоведении, ground science, інженерній геології, гідрогеології) та у грунтознавстві (почвоведении, soil science, географії грунтів, рільництві, агрології). Два підходи до визначення грунту у грунтознавстві (грунт (укр.) - грунт (рос.) - ground (англ.) та грунт (укр.) - почва (рос.) soil (англ.)). Місце грунту в екосистемах різних рівнів. Методологія грунтознавчих досліджень, основні методологічні принципи. Методи дослідження грунтів

2

0

2

Найважливіші грунтотвірні гірські породи та процеси вивітрювання.
Загальна мінералогічна, структурно-текстурні та генетичні характеристики найважливіших представників магматичних, метаморфічних та осадових порід, еолових накопичень мінерального «підгрунття», лесевих товщ. Фізичне хімічне та біологічне вивітрювання гірських порід та процеси грунтоутворення. Кора вивітрювання та її типи. Поширеність та просадочність лесевих товщ. Поширеність та кінетика карстового процесу легкорозчинних грунтів. Поширеність та динаміка гравітаційних (зсувних) процесів грунтів на схилів та пересіченої місцевості.

2

2

3

Екологічні, фізико-хімічні та інженерно-геологічні параметри грунтів.

Фазовий, агрегатний, мікроагрегатний, гранулометричний, мінералогічний та хімічний склад грунту. Характеристика пилуватих, розсипчатих та пухких грунтів. Консистенція грунтів, методики її визначення. Грунтова екосистема. Грунтоутворення та формування органомінеральних агрегатів. Вміст коренів в грунті. Дерновий процес. Роль автотрофів в грунтоутворенні. Характеристика щільних, напівскельних та скельних грунтів. Тріщинуватість скельних грунтів. Природні та техногенні грунти. Густина та пористість грунтів та їх значення у грунтознавстві. Фактори впливу на густину та пористість грунтів. Просадочність грунтів та її значення у грунтознавстві. Набухання грунтів та її значення. Розмягчення, розмокання (розжижування), розмивання грунтів та співвідношення газової, водної і твердої фаз у них.

2

2



Поняття грунтового масиву, його геологічної структури, геомор­фологічного положення, гідрологічних та гідрогеологічних умовин.

Поняття та визначення меж ґрунтового масиву. Геологічна структура ґрунтового масиву: геотектонічна позиція, четвертинна та дочетвертинна геологічна будова, стратиграфічні, літологічні, петрологічні особливості. Геоморфологічне положення ґрунтового масиву. Гідрологічні та гідрогеологічні умовини ґрунтового масиву.

2

0

4

Профільний метод у грунтознавстві.

Поняття про грунтовий горизонт. Утворення грунтових горизонтів, їх відмінність від літологічних прошарків. Систематика грунтових горизонтів. Номенклатура та характеристика грунтових горизонтів. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів, польова діагностика грунтових горизонтів. Найбільш поширені профілі грунтів. Природні та штучні профілі. Органогенні горизонти: торф'яний, підстилка, гумусовий, перегнійний, дерновий, орний. Елювіальні горизонти: підзолистий, лесовирований, осолоділий, елювіально-глеєвий, сегрегований. Ілювіальні горизонти: глинисто-ілювіальний, залізисто-ілювіальний, гумусово-ілювіальний, солонцевий. Метаморфічні горизонти: сіалітно-метаморфічний, ферралітно-метаморфічний. Гідрогенно-акумулятивні горизонти: сольовий, гіпсовий, карбонатний, озалізнений, конкреційний, окремнілий. Глеєвий горизонт. Складення і склад горизонтів різноманітних типів. Перехідні та комбінаційні горизонти. Умови їх формування. Приклад опису ґрунтового профілю.

2

2

5

Морфологічний метод дослідження пухких грунтів.

Морфологічна будова ґрунту. Основні морфологічні поняття (складення, структурність, структура та склад ґрунту). Фазовий склад ґрунту. Характеристика твердої фази ґрунту, її склад, екологічне та інженерно-геологічне значення. Характеристика рідкої фази ґрунту, її відмінність від підземних та поверхневих вод, екологічне та інженерно-геологічне значення. Характеристика газової фази ґрунту, її відмінність від атмосферного повітря, екологічне та інженерно-геологічне значення. Антагонізм рідкої та газової фаз грунту. Характеристика живої фази ґрунту, її специфіка у порівнянні з наземною біосферою, екологічне та інженерно-геологічне значення. Забарвлення ґрунту. Грунтові хромофори. Трикутник Захарова.

2

0

6

Структури пухких ґрунтів.

Поняття елементарних грунтових частинок (ЕГЧ), мікрогрунтових та грунтових агрегатів. Форма та характер поверхні ЕГЧ. Структура ґрунту. Характеристика структурованого та безструктурного грунту. Екологічне та інженерно-геологічне значення структурованості грунтів. Класифікація структурних агрегатів грунтів.

2

0

7

Гранулометричний склад пухких ґрунтів.

Класифікація гранулометричного складу ґрунту (елементаних грунтових часточок. Методи визначення розмірів грунтових частинок та характеристика найбільш крупних фракцій грунту: каміння та гравію, їх екологічне значення. Методика визначення гранулометричного складу грунтів (ситовий аналіз) та характеристика пісчаної фракції грунтів, її екологічне значення. Методики розділення фізичного піску та фізичної глини, характеристика пилуватої та мулуватої фракції, їх екологічне значення. Поняття фізичної глини і фізичного піску, характеристика глинистої фракції грунтів, її екологічне значення.

2

2

8

Рентгенодифракційна діагностика мінерального складу грунтів.
Види електромагнітного випромінювання, місце рентгенівських променів в шкалі електромагнітних хвиль. Препарування проби для рентгенодифракційного дослідження. Схематична будова рентгенівської трубки та рентгенівського дифрактометра. Основна формула рентгеноструктурного аналізу (Брега-Вульфа), алгоритм діагностики мінерального складу.

2

0

9

Характеристика первинних мінералів грунтів.
Кварц: найважливіші різновиди, тип кристалічної структури, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах. Політипні різновиди SiO2. Піщані грунти. Польові шпати: найважливіші різновиди, хімічні формули, тип кристалічної структури, ізовалентний та гетеровалентний ізоморфізм, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах. Олівіни, гранати, піроксени та амфіболи: найважливіші різновиди, хімічні формули, типи кристалічної структури, ізоморфізм, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах. Грунти типу бед-ленд (погані землі). Підрупа діоктаедричних слюд (мусковіту, парагоніту, фенгіту, селадоніту): найважливіші різновиди, хімічні формули, тип кристалічної структури, ізоморфізм, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах. Первинні карбонати: найважливіші різновиди, хімічні формули, тип кристалічної структури, ізоморфізм, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах. Карбонатні грунти.

1

1

10

Характеристика вторинних мінералів грунтів.

Мінерали оксидів та гідроокислів заліза: хімічні формули, тип кристалічної структури, властивості, генезис, геохімічна та екологічна ролі у грунтах. Залізисто-ілювіальні грунти. Мінерали оксидів та гідроокислів алюмінію: хімічні формули, тип кристалічної структури, властивості, генезис, геохімічна та екологічна ролі у грунтах. Латерити. Вторинні фосфати в грунтах: хімічні формули, типи кристалічної структури, властивості, генезис, геохімічна та екологічна ролі у грунтах. Мінеральний склад термічно-деградованих грунтів.

1

1

11

Характеристика глинистих мінералів грунтів.

Класифікація глинистих мінералів, за Л.Р.Рекшинською. Властивості та генезис глин та їх екологічне значення для грунтів. Характеристика мінералів підгруп каолініту, серпентину, пірофіліту, гідрослюди (ілліт та серицит), глауконіту: найважливіші мінеральні види, хімічні формули, політипія та кристалічна структура, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах.

1

1

12

Вода у грунтах. Водно-фізичні властивості грунтів.
Колообіг води у у довкілля та у грунті. Вплив урбанізації та залісненості територій на колообіг води. Поведінка води у грунтах. Вода і повітря у грунті - як необхідна умова життя рослин. Види води у грунтах та їх характеристика. Методика визначення типу води у грунті. рН грунтів. Зміна рН у профілі підзолистого грунту. Методи боротьби з екстремальними кислотністю та лужністю грунтів. Сили поверхневого натягу ґрунтових вод. Капілярні ефекти в грунтах, та їх екологічне значення. Вплив сили тяжіння на міграцію води у грунтах та капілярний ефект. Гравітаційна, гігроскопічна та капілярна вода. Сили молекулярної когезії у воді та адгезії в грунтах, та їх екологічне значення.

1

1

13

Газова фаза грунтів та “ґрунтове дихання”. Загазованість грунтів ток­сич­ними і вибухонебезпечними газами -метаном, сірководнем, радоном.

Газова фаза грунтів. «Грунтове дихання» і його екологічне значення. Екологічні причини варіацій вуглекислого газу у грунтах. Редокс-потенціал - Еh грунту та його вплив на склад грунтового повітря. Вплив окисно-відновних умов грунту на склад грунтового повітря. Умови накопичення сірководню та метану у грунтах. Передумови та механізм накопичення радону у грунтовому повітрі. Геологогічні, структурно-тектонічні та геоморфологогічні передумови накопичення родону у грунтовому повітрі. Методи боротьби з загазованістю грунту шкідливими та вибухонебезпечними газами. Передумови переходу різних ЕГЧ (піску, пилу, мулу і глини) у арозольний стан.

1

1

14

Геохімія та агресивність грунтів.

Форми знаходження хімічних елементів у грунтах. Коло обіг вуглецю в довкіллі. Грунт як акумуляторів вуглецю. Коло обіг азоту в довкіллі та поведінка сполук азоту у грунті. Калій та фосфор у грунтах. Вплив хімічного складу ґрунтових вод на грунти. Дегумусефікація грунтів, забруднення важкими металами, пестицидами. Природні та антропогенні джерела забруднення грунтів. Акумулятивний ефект в грунтах. Позитивна та негативна дія акумулятивного ефекту в грунтах на геохімію грунтів. Умови накопичення та виведення з грунту важких металів. Агресивність та корозійна активність грунтів до елементів інженерних конструкцій, методи їх оцінки. Катіонно-обмінні та аніонно-обмінні властивості грунтів. Роль глинистих мінералів та гумусу на їх прояв. Засолення грунтів. Причини загибелі Вавілонської цивілізації.

1

0

15

Інженерно-геологічні властивості, природа стійкості та динамічної нестійкості грунтів.

Інженерно-геологічні властивості грунтів. Види напружень та деформацій у грунтах. Деформаційні властивості скельних грунтів та їх екологічне та інженерно-геологічне значення. Природа стійкості та динамічної нестійкості грунтів. Деформаційні властивості пухких (дисперсних) грунтів та їх екологічне та інженерно-геологічне значення. Просадочність лессових грунтів, її природа, основні закономірності розвитку. Показники просадочності, методи їх визначення. Стійкісні властивості грунтів. Реологічні властивості грунтів. Повзучість та вязкість грунтів, види повзучості. Тривала стійкість грунтів. Динамічні механічні поля та їх впив на стійкість грунтів. Поведінка грунтів при динамічних впливах – вибуху, вібрації, коливаннях різних видів. Тиксотропія та пливунність грунтів, умовини проявлення та чинники, що їх визначають. Інженерно-геологічні та геотехнологічні методи консолідації нестійких грунтів.

2

2

16

Міграція води у грунтах, фільтраційні та колекторські властивості грунтів.

Водоносні та водотривкі грунти. Пористість, тріщинуватість, кавернозність, водопроникність грунтів. Грунтові (безнапірні) та підземні напірні води. Фільтраційні ефекти в грунтах - водонасичення і водовіддача, та їх екологічне значення. Розрахунок коефіцієнту фільтрації грунту. Закон Дарсі. Інфільтрація, ексфільтрація та ультрамікрофільтрація води у грунтах, їх екологічне значення. Фільтрація у грунтах та мембранні структури. Колекторські властивості грунтів. Гідророзрив пласта. Протифільтраційні завіси. Захисні грунтові екрани.

2

2

17

Грунти та грунтові масиви зі складиними інженерно-геологічними умовинами.

Несприятливі властивості, слабкість і специфічність грунтів. Просадочність (лесеві товщі). Здатність до розмокання. Здатність до повзучості. Здатність до пливунності (утворення пливунів). Здатність до набухання (глинисті грунти, що містять смектити). Органо-мінеральні та органічні грунти (торфові та торфово-болотні), засолені грунти (солонці та солончаки), елювіальні грунти (вимивні кори вивітрювання), техногенні грунти (насипні неструктуровані грунти), неоднорідність інженерно-геологічного розрізу грунтів, легкорозчинні грунти здатні до карстування.

2

2

18

Грунти і грунтові масиви з несприятливими гідрогеологічними умовами.

Високий рівень грунтових вод, постійне та сезонне підтоплення, артезіанський ефект, заболочування території. Агресивність грунтових вод до елементів конструкції інженерно-геологічної споруди (корозія бетонних та металевих конструкцій). Екологічна несприятливість (підвищений вміст радону та підвищений радіаційний фон, підвищений вміст токсичних компонентів у воді).

2

0

19

Грунти та грунтові масиви в умовах активізації небезпечних геодинамічних процесів.

Гравітаційні процеси (зсуви), схилова ерозія (обвали), лінійна ерозія (яроутворення), річкова ерозія (бокова та донна ерозія), абразія (переробка берегів водойм хвилеприбійною дією). Суфозія. Соляний карст (для соляних грунтів). Гіпсовий карст (для гіпсових та ангідритових грунтів). Карбонатний карст (для вапнякових, доломітових, мергелистих грунтів). Термокарст та соліфлюкція (в умовах вічної мерзлоти). Сейсмічність території (можливість землетрусів силою більше 7 балів).

2

0

20

Грунти і грунтові масиви в несприятливих гірничо-геологічних умовах.

Грунти та грунтові масиви біля відкритих гірничих виробок (кар’єрів). Грунти та грунтові масиви над підземними гірничими виробками (шахтами, шурфами, камерами). Вплив відвалів пустих порід, гідровідвалів, хвостосховищ, відстійників, дренажних канав, інших гірничих об’єктів на грунти та грунтові масиви. Мульди просідання під підробленими територіями. Карстопровальні явища в несприятливих гірничо-геологічних умовинах. Емісія вуглеводнів та радону в несприятливих гірничо-геологічних умовинах.

2

2






    1. Теми лабораторних занять



Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

МОДУЛЬ 1

ГРУНТ В ГРУНТОЗНАВСТВІ (ПОЧВОВЕДЕНИИ)

20

ЗМ 1.1


ЗМ 1.2


ЗМ 1.3


ЗМ 1.4


ЗМ 1.5

МОДУЛЬ 2


ЗМ 1.6

ЗМ 1.7

ЗМ 1.8

ЗМ 1.9

ЗМ 1.10

Грунтознавство як наука, його основні положення та найважливіші розділи.Екологічне значення грунтів. Грунтова екосистема. Методи дослідження грунтів.

4

Фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання гірських порід та процеси грунтоутворення

2

Склад та генезис гумусу, його екологічне значення в грунтах.: локалізація гумусоутворення у грунтовому профілі, розклад органіки, гуміфікація. Природний колообіг речовин у грунтах, грунтова біота та формування гумусу.

4

Родючість та бонітет грунтів. Фазовий склад ґрунту.. Характеристика твердої рідкої, газової та живої фаз ґрунту, їх склад та екологічне значення. Рівні морфологічної організації грунтів. (профіль, горизонт, морфон, агрегат, мікроагрегат).

4

Ерозія грунтів, типи ерозії. Наслідки ерозії грунтів. Шляхи боротьби з ерозією грунтів. Дегумусефікація грунтів, забруднення важкими металами, пестицидами, засолення грунтів.

2

ГРУНТ в ІНЖЕНЕРНІЙ ГЕОЛОГІЇ

12

Інженерно-геологічні властивості, природа стійкості та динамічної нестійкості грунтів. Грунти та грунтові масиви зі складиними інженерно-геологічними та гідрогеологічними умовинами. Несприятливі властивості, слабкість і специфічність грунтів.

2

Органо-мінеральні та органічні грунти (торфові та торфово-болотні), засолені грунти (солонці та солончаки), елювіальні грунти (вимивні кори вивітрювання), техногенні грунти (насипні неструктуровані грунти), неоднорідність інженерно-геологічного розрізу грунтів, легкорозчинні грунти здатні до карстування.

2

Просадочність (лесеві товщі). Здатність до розмокання. Здатність до повзучості. Здатність до пливунності (утворення пливунів). Здатність до набухання (глинисті грунти, що містять смектити).

2

Міграція води у грунтах, фільтраційні та колекторські властивості грунтів. Водоносні та водотривкі грунти. Пористість, тріщинуватість, кавернозність, водопроникність грунтів.

4

Високий рівень грунтових вод, постійне та сезонне підтоплення, артезіанський ефект, заболочування території. Агресивність грунтових вод до елементів конструкції інженерно-геологічної споруди (корозія бетонних та металевих конструкцій). Екологічна несприятливість (підвищений вміст радону та підвищений радіаційний фон, підвищений вміст токсичних компонентів у воді).

2


5. Самостійна робота

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та навичок. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною проблемою визначають методичні матеріалами, завдання та вказівки викладача.

Самостійна робота студента забезпечує система навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, навчально-методичний комплекс дисципліни.
ПРИКЛАд Завдань для Самостійної роботи

  1. Акумулятивна та транспорта функції гумусу в грунті. Антагонізм акумулявання та транспортування речовин в гумусі. Регуляторна функція гумусу.

  2. Взаємодія вода-порода у грунтах та її наслідки. Гідрохімічний склад та агресивність грунтових вод до металічних та бетонних конструктивних елементів.

  3. Визначення густини дисперсних (пухких) грунтів та її значення у інженерній геології.

  4. Вітрова ерозія грунтів, передумови винекнення та методи боротьби з нею.

  5. Властивості та генезис глинистих грунтів, їх мінеральний склад та інженерно-геологічні властивості. Умови будівництва на глинистих грунтах. Ефект Пізанської вежі.

  6. Водна ерозія грунтів, передумови винекнення та методи боротьби з нею.

  7. Водно-фізичні властивості грунтів. Гравітаційна, гігроскопічна, капілярна, конституційна та біологічна вода у грунтах.

  8. Вулканічні викиди туфового матеріалу та їх вплив на грунти. Гальміроліз туфів та поширення мінералів підрупи монтморилоніту (монтморилоніт, нонтроніт, волконськоіт, бейделіт) у грунтах: найважливіші різновиди, хімічні формули, тип кристалічної структури, ізоморфізм, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах.

  9. Газова фаза грунтів. Відмінність складу атмосферного та грунтового повітря. «Грунтове дихання» і його екологічне значення..

  10. Генезис торфів та їх вплив на інженерно-геологічні умовини території.

  11. Гранулометричний склад ґрунту. Класифікація гранулометричного складу ґрунту. Водотривкі та водовмісні грунти.

  12. Грунтова екосистема. Характеристика та екологічні функції живих організмів у грунтах.

  13. Джерела надходження токсичних речовин та їх поведінка у грунтах.

  14. Динамічне зондування грунтів. Ознаки виявлення слабких грунтів у інженерно-геологічному розрізі досліджуваної ділянки.

  15. Екзараційна та оксидаційна ерозії грунтів. Передумови проявлення.

  16. Екологічні умовини формування дуже лужних та дуже кислих грунтів. Передумови вапнування та гіпсування грунтів.

  17. Елювіальні грунти кори звітрювання магматичних та метаморфічних гірських порід.

  18. Елювіальні грунти кори звітрювання осадових гірських порід.

  19. Етапи формування грунту.

  20. Загальна характеристика мінералів групи смектитів. Здатність грунтів до розбухання та її значення.

  21. Загальна характеристика найбільш поширених первинних мінералів грунтів.

  22. Капілярні ефекти в грунтах та коефіцієнт поверхневого натягу, та їх значення.

  23. Карбонати: найважливіші різновиди, хімічні формули, тип кристалічної структури, ізоморфізм, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, розчинність у воді, вплив на інженерно-геологічні властивості грунтів.

  24. Катіонно-обмінні та аніонно-обмінні властивості грунтів. Роль глинистих мінералів та гумусу на їх прояв.

  25. Кварц: найважливіші різновиди, тип кристалічної структури, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах.

  26. Клас дисперсних (пухких) грунтів, група алювіальних грунтів: особливості генезису алювіальних грунтів заплави та терас, інженерно-геологічні умови будівництва.

  27. Клас дисперсних (пухких) грунтів, група делювіальних та колювіальних грунтів: особливості генезису та інженерно-геологічні умови будівництва.

  28. Клас дисперсних (пухких) грунтів, група еолових грунтів: особливості генезису еолових форм рельефу, передумови біологічного закріплення, інженерно-геологічні умови будівництва.

  29. Клас дисперсних (пухких) грунтів, група озерно-болотних грунтів: особливості генезису торфових грунтів, інженерно-геологічні умови будівництва.

  30. Клас дисперсних (пухких) грунтів, група пролювіальних грунтів: особливості генезису грунтів конусів виносу селевих потоків, інженерно-геологічні умови будівництва, протиселевих споруд.

  31. Клас скельних та напівскельних грунтів. Їх водорозчинність та поведінка у корі звітрювання, інженерно-геологічні умовини будівництва.

  32. Класифікація глинистих мінералів, за Л.Р.Рекшинською.

  33. Класифікація структурних агрегатів грунтів та їх прострова локалізація у грунтовому профілі.

  34. Коло обіг азоту в довкіллі та поведінка сполук азоту у грунті. Передумови амонійного та нітратного забруднення грунтових вод

  35. Коло обіг води у довкілля та у грунті. Вплив урбанізації та залісненості територій на колообіг води.

  36. Колообіг калію у грунтах. Слюди та гідрослюди (ілліт та серицит): хімічна формула, кристалічна структура, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах.

  37. Консистенція грунтів, методики її визначення.

  38. Кут природного відкосу, природа сил зчеплення між ЕГЧ та кут внутрішнього тертя грунтів.

  39. Легкорозчинні мінерали у грунтах. Передумови засолення грунтів.

  40. Методика визначення гранулометричного складу грунтів (ситовий аналіз) та характеристика піщаної фракції грунтів, її екологічне значення.

  41. Методики розділення фізичного піску та фізичної глини, характеристика пилуватої та мулуватої фракцій.

  42. Механізм накопичення радону у грунтовому повітрі. Геолого-геоморфологчні передумови накопичення родону у грунтовому повітрі.


6. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Протягом семестру студенти виконують одне індивідульне навчально-дослідне завдання, яке є невід’ємною частиною самостійної роботи.

Індивідульне навчально-дослідне завдання, студент виконує за рахунок годин самостійної роботи під керівництвом викладпча. Завдання виконується у реферативній формі згідно із запропонованими темами (обсяг 20-30 сторінок друкованого тексту). Це повинно сприяти розвитку навичок самостійного вивчення та цілеспрямованого аналізу конкретного питання за літературними джерелами.

Теми рефератів в рамках індивідульного навчально-дослідного завдання:

  1. Мінерали оксидів та гідроокислів заліза: хімічні формули, тип кристалічної структури, властивості, генезис, геохімічна та екологічна ролі у грунтах.

  2. Мінерали сульфатів: хімічні формули, тип кристалічної структури, властивості, генезис, водорозчинність. Інженерно-геологічні умови будівництва на гіпсах.

  3. Мінеральний та гранулометричний склад лесевих товщ, їх поширеність та генезис.

  4. Найважливіші грунтотвірні магматичні, метаморфічні та осадові породи, еолове накопичення мінерального «підгрунття», лесеві товщі.

  5. Передумови вертикальної та латеральної фільтрації (інфільтрації та ексфільтрації) у грунтах. Грунтові та підземні води.

  6. Передумови переходу різних елементарних грунтових частинок (піску, пилу, мулу і глини) у арозольний стан.

  7. Поведінка води у грунтах. Вода і повітря у грунті - як необхідна умова життя рослин. Три види води у грунтах та їх характеристика. Методика визначення типу води у грунті.

  8. Польові шпати: найважливіші різновиди, хімічні формули, тип кристалічної структури, ізовалентний та гетеровалентний ізоморфізм, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах.

  9. Поняття базису ерозії грунтів. Передумови денудації та акумулювання грунту.

  10. Поняття елементарних грунтових частинок (ЕГЧ), мікрогрунтових та грунтових агрегатів. Характер поверхні ЕГЧ

  11. Поняття природної вологості грунту, вологості грунту на межі розкочування та на межі текучості, число пластичності грунту. Значення цих параметрів в інженерній геології.

  12. Принципи інженерно-геологічної класифікації грунтів. Визначення класу, групи, підгрупи, типу, виду та різновиду грунтів.

  13. Природа забарвлення грунту.

  14. Простий та складний харчовий ланцюги грунтової біоти.

  15. Профільний метод у грунтознавстві. Природні та штучні профілі. Найбільш поширені профілі грунтів.

  16. Профільний метод. Номенклатура та характеристика грунтових горизонтів. Основні морфологічні ознаки.

  17. Редокс-потенціал - Еh грунту та його вплив на склад грунтового повітря. Вплив окисно-відновних умов грунту на склад грунтового повітря

  18. Рентгено-дифракційний метод визначення мінерального складу грунтів. Основна формула рентгеноструктурного аналізу.

  19. Рівні морфологічної організації грунтів (профіль, горизонт, морфон, агрегат, мікроагрегат).

  20. Розрахунок коефіцієнту фільтрації грунту. Закон Дарсі.

  21. Сили молекулярної когезії та адгезії, їх значення для структурування грунтів.

  22. Статичне зондування грунтів. Ознаки виявлення слабких грунтів у інженерно-геологічному розрізі досліджуваної ділянки.

  23. Структура ґрунту. Характеристика структурованого та безструктурного гранту. Екологічне значення структурованості грунтів.

  24. Типи просадочності лесевих грунтів. Причина просадочності лесевих грунтів. Методи боротьби з просадочністю грунтів при будівництві.

  25. Умови накопичення гумусу у грунтах та їх дегумусефікації.

  26. Фазовий склад ґрунту.

  27. Фільтраційні властивості грунтів. Методи визначення коефіціенту фільтрації.

  28. Фіторемедіаційний метод очищення грунтів.

  29. Форми знаходження хімічних елементів у грунтах.

  30. Фосфор у грунтах, та його екологічне значення.

  31. Характеристика газової фази ґрунту, її відмінність від атмосферного повітря та екологічне значення. Антагонізм рідкої та газової фаз грунту.

  32. Характеристика мінералів підгрупи каолініту: найважливіші мінеральні види, хімічні формули, політипія та кристалічна структура, діагностичні лінії на дифрактограмах, властивості, генезис, роль у грунтах.

  33. Характеристика рідкої фази ґрунту, її відмінність від підземних та поверхневих вод.

7. Методи контролю

Контроль знань з курсу " Екологічна безпека " викладач здійснює за кредитно-модульною системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою Форми контролю: відвідування лекцій, колоквіум, реферат, тестування самостійних завдань, підсумковий іспит.

Впродовж кожного семестру J-ий студент набирає певну кількість семестрових балів (СБ), що є сумою СБ по всіх видах контролю .

Поточний контроль викладач проводить на лабораторних заняттях, де оцінює знання студента за наступними складовими:

за усну відповідь – від 0 до 10 залікових бали за 1 год занять, а загальна кількість отриманих СБ = ;

Попередній бал за роботу на заняттях за семестр розраховується як відношення суми оцінок J-ого студента до максимально можливої суми оцінок , яку він міг би набрати:



  • Це число показує відсоток виконання студентом навчального плану

  • За відвідування занять студент отримує по 3 СБ за семестр, а з урахуванням пропусків занять

Лекції

Лабораторні

Оцінки

Колоквіум

Теоретичний Тест

Самостійні завдання

Сума, max

III семестр

3

3

18

5

5

8

4

4

50

Впродовж J-ий студент набирає певну кількість СБ, що є сумою СБ по всіх видах контролю .

Самостійні завдання видаються на лекціях ( ~ 75÷100 на семестр) і їх здача проходить при закінченні семестрових занять у вигляді контрольного тестування із незалежним вибором конкретного тесту.

Незадовільне виконання завдання позбавляє права виконувати наступне.

Попередній бал буде враховано в складі підсумкової оцінки відповідно до його вагового значення за семестр.

Підчас іспиту студент може набрати ще 50 балів при умові вичерпних відповідей на 3 питання по 20:15:15 балів.

Оцінку ,,відмінно" ставлять, коли студент дає абсолютно правильні відповіді на теоретичні питання з викладенням оригінальних висновків, отриманих і основі програмного, додаткового матеріалу та нормативних документів. При виконанні практичного завдання студент застосовує системні знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

Оцінка „ дуже добре ". Теоретичні запитання розкрито повністю на основі програмного і додаткового матеріалу. При виконанні практичного завдання студент застосовує узагальнені знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

Оцінка „добре". Теоретичні запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено у відповідності до вимог. Практичне завдання виконано взагалі правильно, але мають місце окремі неточності.

Оцінка „задовільно". Теоретичні запитання розкрито повністю, проте при викладанні програмного матеріалу допущені незначні помилки. При виконанні практичних завдань без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускає помилки.

Оцінка „задовільно (достатньо)". Теоретичні питання розкрито неповністю, з суттєвими помилками. При виконанні практичного завдання студент припускається значної кількості помилок та зустрічається зі значними труднощами.

Оцінка „незадовільно". Теоретичні питання нерозкриті. Студент не може виконати практичні завдання, виявляє здатність до викладення думки на елементарному рівні.
В сумі максимальна кількість балів складає 100. Відповідно оцінка матиме значення:


Кількість балів

Оцінка

За шкалою ECTS

За шкалою навчального закладу

За національною шкалою

90-100

A

відмінно

відмінно

81-89

B

дуже добре

добре

71-80

C

добре

61-70

D

задовільно

задовільно

51-60

E

достатньо

20-50

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

незадовільно

1-20

F

незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни


8. Методичне забезпечення

  1. Підручники та навчальні посібники

  2. Лекції на електронних носіях

  3. Матеріали для самостійного вивчення на електронних носіях


9. Рекомендована література

9.1 Базова

  1. Алексеенко В.А. Экологическая геохимия. - М: Логос, 2000. - 627 с.

  2. Андроханов В.А., Куляпина Е.Д., Курачев В.М. Почвы техногенных ландшафтов: генезис и эволюция. - Новосибирск: Изд-во CO РАН, 2004. - 151 с.

  3. Болиховская Н.С. Эволюция лёссово-почвенной формации Северной Евразии. М., 1985. 270 с.

  4. Вознесенский Е.А. Динамическая неустойчивость грунтов. - Москва. УРСС Эдиториал. 1999. 264 с.

  5. Вознесенский Е.А. Поведение грунтов при динамических нагрузках. - М.: Издательство МГУ, 1997. 188 с.

  6. Вознесенский Е.А., Трофимов В.Т., Калачев В.Я., Коваленко В.Г. Квазитиксотропные изменения   в   глинистых   грунтах.   Учебное   пособие.   Под   редакцией В.Т.Трофимова,  - М., Изд-во Моск. ун-та, 1990 г., 162 с.

  7. ГОСТ 12536-79. Грунты. Методы лабораторного определения гранулометрического (зернового) и микроагрегатного состава. - М., 1988. 24 с.

  8. ГОСТ 23 161-78. Грунты. Метод лабораторного определения характеристик просадочности. - М.: 1988.  9 с.

  9. ГОСТ 23740-79. Грунты. Методы лабораторного определения содержания органических веществ. - М., 1980, 23 с.

  10. ГОСТ 25100-95. Грунты. Классификация. - М.: МНТКС, 1995. 29 с.

  11. ГОСТ 25584-90. Грунты. Методы лабораторного определения коэффициента фильтрации. (Измененная редакция). - М., 1999. 17 с.

  12. ГОСТ 26212-91. Почвы. Определение гидролитической кислотности по методу Каппена в модификации ЦИНАО. - М., 1993, 4 с.

  13. ГОСТ 26213-91. Почвы. Методы определения органического вещества. М., 1993, 6 с.

  14. ГОСТ 26423-85 - ГОСТ 26428-85. Почвы. Методы определения катионно-анионного состава водной вытяжки. - М., 1986, 39 с.

  15. ГОСТ 26483-85. Почвы. Приготовление солевой вытяжки и определение ее рН по методу ЦИНАО. - М., 1986. 4 с.

  16. ГОСТ 5180-84. Грунты. Методы лабораторного определения физических характеристик. - М., 1984. 17 с.

  17. Гольдштейн М.Н. Механические свойства грунтов. - М., Стройиздат, 1973. - 375 с.

  18. Грунтоведение / Под ред . Е .. Сергеева . – М .: МГУ , 1973. – 387c.

  19. Грунтоведение //Ред. акад. Е.М.Сергеева. М. Изд-во МГУ. 1983. 392 с.

  20. Денисов И.Я. Природа прочности и деформаций грунтов.  - М.: Стройиздат 1972. - 280 с.

  21. ДСТУ 4115-2002. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікацією Чиркова.

  22. ДСТУ ISO 11261-2001, ISO 11261:1995; IDT Визначення загального вмісту азоту модифікованим методом К'єльдаля

  23. ДТСУ ISO 11465-2001. Визначення сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний метод ДТСУ ISO 10691-2001. Визначення вмісту органічного і загального вуглецю методом сухого спалювання (елементний аналіз)

  24. ДТСУ ISO 10390-2001. Визначення рН ДТСУ ISO 10381-6-2001. Відбір проб. Настанови щодо відбору, оброблення та зберігання ґрунту для дослідження аеробних мікробіологічних процесів у лабораторії.

  25. Иванов П.Л. Грунты и основания гидротехнических сооружений. Механика грунтов. /Уч. для вузов, 2-е изд. - М., Высшая школа, 1991, - 447 с.

  26. Иванов П.Л. Разжижение песчаных грунтов. – М., Госэнергоиздат, 1962, - 260 с.

  27. Истомина B.C.  Фильтрационная устойчивость грунтов.   - М.: Госстройиздат,  1957, 295 с.

  28. Кальянов К.С. Динамика процессов ветровой эрозии почв.  - М.: Наука, 1976, 115 с.

  29. Королёв В.А. Термодинамика грунтов./ Учебное пособие. - М., Изд-во МГУ, 1997. - 167 с.

  30. Королев В.А., Цуканова Л.А. Агрессивность грунтов и методы ее оценки. Обзор. - М., АОЗТ «Геоинформмарк», 1995. - 46 с.

  31. Ларионов А.К. Методы исследования структуры грунтов. – М., Недра, 1974, - 200 с.

  32. Мустафаев А. А. Фундаменты на просадочных и набухающих грунтах // Учебное пособие для студентов. - М.: Высш. шк., 1989, 590 с.

  33. Оленчук Я., Николин А. Ґрунти Львівської області. - Львів: „Каменяр", 1969. - 84 с.

  34. Попов И.В. Основы инженерно-геологического грунтоведения / Методическое пособие - М.-Л., Госгеолиздат, 1941.- 223 с.;

  35. Практикум по грунтоведению. / Учебное пособие //Под ред. В.Т.Трофимова и В.А.Королёва. - М., Изд-во МГУ, 1993, 390 с.

  36. Сергеев Е.М., Голодковская Г.А., Зиангиров Р.С., Осипов В.И., Трофимов В.Т. Грунтоведение. Изд.5. – М., Изд-во МГУ, 1983, - 392 с.

  37. Сергеев Е.М. Грунтоведение. Учебник. - М., Изд-во Моск. ун-та, 1959 г., 426 с.

  38. Сергеев Е.М. Общее грунтоведение. Учебное пособие. - М., Изд-во Моск. ун-та, 1952 г., 383 с.

  39. Соколов В.Н. Практикум по грунтоведению. Под ред. Трофимова В.Т., Королева В.А. М., Изд. МГУ, 1993, 390 с.

  40. Трофимов В.Т. Грунтоведение // Учебник для ВУЗов - 6-е изд., 2005 г. 1024 с.

  41. Трофимов В.Т. Теоретические аспекты грунтоведения. – М., Изд-во МГУ, 2003, - 114 с.

  42. Чаповский Е.Г. Лабораторные работы по грунтоведению. М.; Недра. 1975. 272 c.

  43. Шлыков В.Г. Рентгеновские исследования грунтов. М.: Изд-во МГУ, 1991. 184 с.









Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка
Розробники: В. О. Дяків, канд геол наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка
Розробники: В. О. Дяків, канд геол наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка
Розробники: В. О. Дяків, канд геол наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка юридичний факультет кафедра конституційного права
Конституційно-правові механізми захисту прав місцевого самоврядування. Плани практичних занять для студентів юридичного факультету,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра філософії європеєць як творець цивілізації розвитку І прогресу
Карась Анатолій (гол редактор І упорядник). Європеєць як творець цивілізації розвитку І прогресу / Матеріали міжнародної наукової...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Навчально –методичний комплекс з курсу „політична опозиція”
Політична опозиція є предметом наукових досліджень з декількох перспектив. У найширшому значенні це елемент цілісної моделі суспільства,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки України Сумська обласна рада Комунальний заклад сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Обговорено та схвалено Вченою радою факультету
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconДоговір про співпрацю між Львівським національним університетом імені Івана Франка та
Львівський національний університет імені Івана Франка в особі першого проректора В. С. Височанського, що діє на підставі Статуту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Факультет педагогічної освіти
Вказівки: Виконайте завдання й у дужках ( ) запишіть номер правильної відповіді
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи