Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних icon

Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних



НазваЗаходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних
Дата конвертації28.06.2015
Розмір127.85 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>
11. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 4.1.doc
12. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 5..doc
14. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 7..doc
15. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 8..doc
16. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 9..doc
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей”
Методи І способи зупинки кровотечі
Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація
Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних

ТЕМА 9.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ

РОБІТ В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ І ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Організація і виконання рятувальних та інших невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру є одним із головних завдань усіх органів управління і сил Цивільного захисту України у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій з метою забезпечення прав громадян на захист і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха.

Рятувальні роботи включають: розвідку осередків ураження, локалізацію і гасіння пожеж, знайдення уражених і діставання їх з під завалів, а також з пошкоджених, загазованих та які горять будинків і споруд, надання потерпілим першої медичної допомоги і евакуацію їх в лікувальні заклади; вивід (вивіз) населення із зон хімічного і небезпечного радіоактивного зараження, проведення санітарної обробки людей, ветеринарної обробки тварин, обеззараження техніки, засобів захисту і одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу; території, споруд, обладнання суб’єктів господарської діяльності і транспортних засобів.

Невідкладні аварійно-відновлювальні роботи включають: прокладку колонних шляхів, устрій проходів в завалах і на зараженій місцевості; локалізацію аварій на комунальних і енергетичних мережах; відновлення окремих установок і мереж водозабезпечення і каналізації, систем енерго- та життєзабезпечення з метою успішного виконання рятувальних робіт; зміцнення або обвалення конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом і створюють завади безпечному руху і виконанню рятувальних робіт.

При виконанні різних видів аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження та зонах зараження в силі залишаються вимоги державних стандартів з техніки безпеки і виконання робіт у різних галузях народного господарства (ДСТів), галузевих стандартів, галузевих і об’єктових правил та інструкцій з техніки безпеки в окремих галузях і виробництвах, а також вимоги контрактів, які заключаються з рятівниками, статутів і положень про сили цивільного захисту, наказів начальників цивільного захисту територій та суб’єктів господарської діяльності.

При прибутті формування в район проведення РіНАВР, керівник формування доповідає уповноваженому керівнику з проведення робіт щодо ліквідації НС і отримує від нього завдання для формування (на зміну, робочий день, тиждень тощо), місце розміщення, порядок взаємодії та забезпечення матеріально-технічними засобами, після чого знайомиться з місцем робіт і приймає рішення про порядок виконання поставленого завдання. Уточнює задачі структурним підрозділам і з командно-начальницьким складом формування на робочому місці уточнюються деталі проведення робіт та інструктажу особового складу формувань.

При проведенні інструктажу особового складу формувань ЦЗ висвітлюються питання охорони праці на робочому місці, організація місця проведення робіт, штучного освітлення, безпечного розташування машин і механізмів, позначення місць розміщення технологічних, енергетичних і комунальних комунікацій, улаштування тимчасових комунікацій, складів і шляхів, визначення зон потенційно діючих небезпечних факторів, санітарно-побутового об-слуговування, питання безпечної організації роботи авто-транспорту та інших машин і механізмів, проведення навантажувальних і розвантажувальних робіт тощо.

При проведенні земляних робіт необхідно дотримуватись вимог правил безпеки, щоб уникнути обвалу грунту в процесі його розроблення: в траншеях і котлованах із-за недотримання нормативної глибини виїмки без закріплення; неправильного устрою або недостатньою стійкістю закріплення стінок траншей і котлованів; порушення правил їх розробки; розроблення котлованів і траншей з недостатньо стійкими косяками; виникненням неврахованих додаткових навантажень від конструкцій, механізмів тощо; порушення встановленої технології земляних робіт; відсутність водовідведення або устрій його без врахування геологічних умов проведення робіт.

На стан безпеки при виконанні земляних робіт оказує вплив відсутність або неправильний устрій захисних огороджень та сигнальних устроїв, недотримання правил проведення робіт поблизу небезпечних підземних комунікацій, недостатньої кваліфікації особового складу, що керує машинами і механізмами, мимовільного переміщення машин, втрати машинами і механізмами стійкості.

При виконанні земляних робіт необхідно виконати заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод. Найбільш часті обрушення лесовидних грунтів. Вони, мають високу стійкість у сухому стані, втрачають зв’язність між окремими частицями при зволожуванні, в наслідок чого незакріплені стінки траншей і відкоси обрушуються. При розробленні мерзлих грунтів обвалення стінок котлованів і траншей виникає внаслідок зміни температури, відлиги.

Роботи в районі розміщення підземних комунікацій необхідно виконувати під наглядом керівника формування та представника організації, відповідаючої за експлуатацію комунікацій. У районі самих комунікацій грунт розробляється вручную.

При виконанні монтажних і демонтажних робіт найбільш небезпечними є порушення:

розрахунків щодо підбору монтажних машин і механізмів, схем їх безпечного руху у процесі роботи і схем монтажу (демонтажу);

кордонів небезпечних зон потенційно небезпечних факторів, а також інвентарних огороджень цих зон;

необхідної кількості і безпечного складування конструкцій, деталей тощо;

раціональних вантажозахоплюючих пристосувань і засобів тимчасового закріплення конструкцій, деталей тощо;

безпечної послідовності монтажних (демонтажних) робіт;

розрахунків з перевірки конструкцій на монтажну (демонтажну) стійкість і засобів для її забезпечення;

відсутності засобів безпечного проведення монтажних (демонтажних) робіт, а також засобів індивідуального захисту особового складу;

відсутності або недостатності штучного освітлення робочого місця монтажних (демонтажних) робіт.

До проведення монтажних (демонтажних) робіт допускається особовий склад формувань ЦЗ, який має відповідну підготовку і перевірку знань безпечного проведення робіт та інструктаж на робочому місці.

На місці проведення монтажних (демонтажних) робіт встановлюється єдиний порядок обміну сигналами між особою, що керує під’їздом (від’їздом) транспорту (або місцем складування вантажу) і машиністом підйомного крану (автомобільного, баштового, на пневмоходу), а також робітниками на відтяжках.

Перед підйомом (спуском) перевіряють правильність і надійність закріплення конструкцій, закріплюють при необхідності канати для додатково дистанційного стропування, ліквідації розкручування та підвищення її стійкості.

Особовий склад, що приймає участь у демонтажу (монтажу) конструкцій (деталей тощо) і виконує верхолазні роботи повинен мати запобіжні пояси, а також повинен пройти медичну перевірку і навчання, інструктаж і отримати дозвіл на виконання верхолазних робіт.

При проведенні покрівельних, ізоляційних, оздоблюючих і санітарно-технічних робіт найбільш небезпечними є:

відсутність надійних і стійких підмостків, огороджень робочих місць; невикористання запобіжних поясів; недотримання безпеки користування ручним електроінструментом; дія підвищених концентрацій шкідливих речовин і пилу; можливість отримання опіків при роботі з гарячими матеріалами; порушення технології демонтажу трубопроводів і обладнання; експлуатація технічно несправних машин і механізмів, інструментів і пристосувань тощо, від-сутність індивідуальних засобів захисту.

При роботі на покрівлі необхідно виконувати заходи безпеки особового складу, які передбачають способи огородження робочих місць, приготування, транспортування на робоче місце матеріалів, інструменту і засобів захисту. Кожний повинен мати запобіжний пояс і каску, захисні окуляри.

При роботі в колодязях, камерах і прохідних каналах можлива наявність отруйних і вибухонебезпечних газів, які виявляють приладами, а також за допомогою шахтарської лампочки. Якщо факел у лампочці гасне відразу, це означає, що є вуглекислий газ; якщо після спалаху, це означає, що є наявність в повітрі окислу вуглецю, метану та їх сумішок. Для виявлення газу забороняється користуватися відкритим вогнем (сірниками, папером або іншим відкритим вогнем), що може призвести до вибуху.

Все це викликає необхідність попереднього провітрювання, при цьому органи дихання і шкіру необхідно захистити засобами індивідуального захисту.

Причинами електротравматизму особового складу формувань при проведенні аварійно-рятувальних робіт є:

незадовільне огородження струмопідводячих частин установок від не навмисного до них доторкання;

виконання робіт під напругою без дотримання заходів безпеки і без захисних засобів;

незадовільне заземлення електроустаткування;

невідповідність використання машин, апаратів, кабелів і дротів умовам їх експлуатації;

робота машин поблизу дротів повітряних ліній, що знаходяться під напругою, без дотримання необхідних засобів безпеки;

неправильна експлуатація ручного електроінструменту, що переноситься, в умовах підвищеної небезпеки або в особливо небезпечних умовах тощо.

Всі електроустановки повинні мати заземлення, маркировку, відповідні надписи, що показують призначення кабелів, проводів, вимикачів, запобіжників, вимірювальних приладів і апаратів автоматики, цифрові, символічні або буквені умовні позначення, відрізняючи пофарбування частин (фаза А-жовтий колір, фаза В-зелений колір, фаза С - червоний колір, нульові шини – чорний колір).

Ступінь ураження організму людини струмом залежить від тривалості його дії. В розрахунках з правил техніки безпеки опір тіла людини згідно з Правилами устрою електроустановок (ПУЕ) приймається рівним 1000 Ом.

Для забезпечення безпеки при торканні до частин електроустановок, що не знаходяться під напругою, роблять захисне заземлення. Опір устроїв заземлення для всіх електроустановок приймають відповідно з Правилами устрою електроустановок (ПУЕ).

У якості устроїв заземлення рекомендується використовувати природні заземлителі: водопровідні та інші металеві труби, що прокладені в землі без ізоляції (окрім трубопроводів з горючими речовинами), шпунти, свинцеві оболонки, металеві конструкції будинків і виробничих споруд тощо.

При виконанні електрозварювальних робіт існує небезпека ураження електричним струмом внаслідок несправного електрозварювального обладнання або сеті заземлення, неправильного підключення зварювального обладнання до електричної мережі, несправності електропроводів і неправильного проведення самих електрозварювальних робіт.

Небезпека ураження електрозварювальника і підсобних робітників особливо велика при зварюванні резервуарів, при роботах в сиру погоду, сирих приміщеннях, котлованах, колодязях.

При виборі варіантів електроосвітлення місця робіт особового складу формувань необхідно враховувати: місцеві умови, наявність високих об’єктів, необхідні норми освітлення площадок, наявність приборів ближнього і дальнього освітлення, використання переносних електро-освітлювальних установок.

Для зменшення дії на особовий склад шкідливого впливу негативних умов довкілля внаслідок надзвичайної ситуації проводиться ряд заходів:

механізація і автоматизація важких і трудомістких робіт, виконання яких супроводжується надмірним теплоутворенням в організмі людини;

забезпечення дистанційного управління тепловипро-мінюючими процесами і апаратами, що виключає необхідність перебування працюючих у зоні інфрачервоного випромінювання;

устрій системи вентиляції;

раціональне розміщення і теплоізоляція обладнання, апаратів, комунікацій та інших джерел, що випромінюють на робочі місця конвективне і променеве тепло;

устрій захисних екранів, водяних і повітряних завіс, тамбурів, водоповітряного або повітряного душування;

забезпечення особового складу спецодягом і спец-взуттям, а при роботі в запилених і загазованих районах засобами індивідуального захисту;

для захисту від шуму використовують навушники.

При виконанні аварійно-рятувальних робіт особовому складу сил ЦЗ необхідно враховувати:

  • ступінь вибухопожежонебезпечних параметрів речовин і матеріалів;

  • наявність засобів пожежогасіння, у тому числі проти-пожежного водопроводу;

  • наявність систем пожежної сигналізації;

  • ступені вогнестійкості головних будівельних конструкцій і межі розповсюдження;

  • вогню по цим конструкціям;

  • заходи щодо обмеження розповсюдження вогню;

  • захист від вибухів будинків і споруд.

Найбільшу небезпеку для особового складу сил ЦЗ при вибухах (пожежах) складають:

склади сильнодіючих отруйних речовин та установки з їх використання;

склади балонів для горючих газів;

склади легкозаймистих і горючих рідин;

будинки насосних і компресорних станцій з перекачування горючих газів і рідин;

цехи фабрик штучного волокна і синтетичного каучуку тощо.

Особливу увагу необхідно приділяти особовому складу формувань на безпечне проведення робіт при:

відкопуванні і відкритті завалених будинків, підвалів і сховищ;

поданні повітря у завалені підвали і сховища;

знаходженні і рятуванні людей;

аварійно-рятувальних роботах на комунальних і енергетичних мережах;

роботах у районах стихійного лиха (великі лісові і торф’яні пожежі, повені з катастрофічним затопленням населених пунктів, землетрусах тощо);

роботах у зонах радіаційного забруднення місцевості або хімічного зараження тощо.

При радіаційному зараженні місцевості особливу увагу необхідно приділяти:

з метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профілактики. Для цієї мети на протязі десяти днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію, використовуючи йодистий калій із , аптечки індивідуальної АІ-2 або її аналогу;

дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни та правил поведінки на зараженій території.

Для захисту органів дихання використовуйте респіратор типу “Пелюсток”, респіратори Р-2, У-2К, ватно-марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 із тканини, а також цивільні протигази.

Засоби індивідуального захисту можна не використовувати при виконанні робіт в житлових і адміністративних будинках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.

Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.

Для попередження або послаблення дії на організм радіоактивних речовин та можливого уникнення захворювання променевою хворобою:

роботи необхідно виконувати у відповідності з комплексом протирадіаційного захисту, який встановлюється для даного місця виконання робіт;

при знаходженні на відкритій території не роздягайтесь, не сідайте на землю, не паліть;

перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою;

суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;

у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;

приймайте їжу тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед її вживанням;

воду вживайте тільки з перевірених джерел;

сільськогосподарські продукти, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я, не збирайте в лісі ягоди ;

виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення.

Головну небезпеку для особового складу формувань цивільного захисту на місцевості, яка забруднена радіоактивними речовинами, становить у першу чергу внутрішнє опромінювання внаслідок попадання радіоактивних речовин всередину організму людини з повітрям, що вдихається та при вживанні харчів і води і, у другу чергу зовнішнє опромінювання. За опромінюванням особового складу радіонуклідами встановлюється радіаційний контроль.

При виконанні особовим складом формувань цивільного захисту робіт у зонах хімічного зараження місцевості особливу увагу необхідно приділяти:

отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин, глибину і час розповсюдження отруйної хмари та про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії;

виходити із зони хімічного зараження в сторону (при вказівках командування), яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходити переходи через тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин;

при виході із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот;

при підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.

Особовий склад сил цивільного захисту при роботах в осередках ураження і зонах зараження повинен знати:

порядок, способи і засоби проведення санітарної обробки людей, обеззаражування техніки і транспорту, території і споруд, засобів індивідуального захисту, одягу і взуття, обезаражуючі речовини і розчини;

порядок, способами і засоби проведення дегазації і дезинфекції;

порядок, способи і засоби захисту сільськогосподарських тварин і рослин від РР, ОР і БЗ; захист сільськогосподарської продукції;

знати основи само- і взаємодопомоги при ураженнях внаслідок надзвичайних ситуацій.

Командири підрозділів (старші команд) перед початком роботи отримують наряд-допуск на виконання робіт в зоні зараження за спеціальною формою, який затверджено керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, а потім проводять інструктаж підлеглих про порядок виконання задачі і дотримання заходів безпеки. В ході роботи вони повинні постійно бачити своїх підлеглих і при необхідності організувати надання їм необхідної допомоги.

При роботі зі СДОР, що володіють проміжною або низькою летучістю, перед виходом на перерив засоби захисту шкіри повинні підвергатися дегазації (нейтралізації) на людях. Перед площадкою, яка призначена для відпочинку, вони знімаються і розвішуються на вішалках. Після закінчення перерви засоби захисту шкіри можуть використовуватися знову, але при умові, що сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) при їх зніманні не попали на внутрішні поверхні одягу.

Перерви для відпочинку особового складу проводяться через встановленні командиром проміжки часу організовано, одночасно для всього підрозділу (команди) або позмінно. Під час відпочинку і після закінчення зміни особовий склад може підвергатися медичному огляду персоналом медичного пункту.

Приймати харчі, пити воду, палити в зоні зараження сильнодіючими отруйними речовинами категорично заборонено, так як це може привести до непередбачених наслідків.

Речовини і рецептури для проведення дегазації (нейтралізації) сильнодіючих отруйних речовин поставляється хімічно небезпечним об’єктом, на якому виникла хімічно небезпечна надзвичайна ситуація, а також відповідними службами (міністерствами, відомствами).
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові роз’яснення.

Після робить короткі підсумки заняття і ставить завдання на підготовку навчаємих до наступного заняття.







Схожі:

Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconКодекс цивільного захисту україни { Зміст } Розділ I загальна частина глава Загальні положення Стаття 1
Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб...
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconI науково-педагогічних кадрів офіційне видання Міністерства освіти І науки України «освіта україни». 2014, лютий місяць, с. 4-10
При проведенні рецензування, опонування експертної оцінки дисертацій виникає низка суттєвих зауважень до їх змісту
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconЗвіт з проведення І, ІІ, ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з іноземної мови Англійська мова 2012 2013 н р. В сумській області при проведенні Всеукраїнських учнівських
У ІІ етапі брали участь учні 8-11 класів (617 – з міських, 419 – сільські та 292 – із спеціалізованих шкіл)
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconМетодичні вказівки та інструкції до виконання лабораторних робіт з дисципліни „Електропостачання промислових підприємств для студентів спеціальності «Теплоенергетика» всіх форм навчання
Воно призначено для захисту від ураження людини електричним струмом при дотику до частин електроустановок, які ізольовані від струмоведучих...
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconНаціональний авіаційний університет інститут екологічної безпеки кафедра безпеки життєдіяльності розпочинає набір студентів y галузі знань: 1702 «Цивільна безпека»
...
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconПоложення про захист студентами курсових та дипломних робіт іноземною мовою
Допущені до захисту студенти повинні у встановлений термін (приблизно за місяць до захисту) подати на кафедру іноземних мов для природничих...
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconП л а н роботи житлово-побутової
Спільно з адміністрацією розробити заходи стосовно наведення належного порядку проживання в гуртожитку №6
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2013 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconПравила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів І. Загальні положення
Ці Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення занять у кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних...
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconПостанова Кабінету Міністрів України від 31. 12. 2005 року «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти»

Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних iconНазва заходу
Загально-кафедральні заходи; щомісячні зустрічі з порадниками та старостами академічних груп та мовних підгруп для обговорення проблем...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи