Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” icon

Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей”



НазваМорально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей”
Дата конвертації28.06.2015
Розмір98.27 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>
11. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 4.1.doc
12. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 5..doc
14. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 7..doc
15. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 8..doc
16. /Лекц_х на 2015р/Лекц_х/Теми лекц_й/Тема 9..doc
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей”
Методи І способи зупинки кровотечі
Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація
Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру
Заходи безпеки особового складу формувань цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних

ТЕМА 4.

"МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ. ПСИХОЛОГІЯ НАТОВПУ. БЕЗПЕКА ПРИ МАСОВИХ СКОПИЩАХ ЛЮДЕЙ”.

ПЕРЕДМОВА

В складних техногенно небезпечних умовах сучасних виробничих процесів і технологій, несприятливих впливах різних природних явищ безпека кожної людини у більшості залежить від її опиту, знань, високої відповідальності за доручену дільницю роботи та уміння у випадку аварій, катастроф і стихійних лих захистити себе, свою сім’ю, надати допомогу постраждалим.

Обов’язки населення щодо виконання завдань цивільного захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру включають:

По-перше, населення повинно оволодіти необхідними знаннями щодо захисту від наслідків надзвичайних ситуацій і його мінімуму, що визначений програмами підготовки населення способам захисту.

По-друге, населення повинно виконувати правила захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, уміти діяти за сигналом цивільного захисту “Увага всім!” та мовній інформації та уміти підвищити захисні властивості свого житла.

В-третіх, населення повинно приймати активну участь у заходах цивільного захисту.

У четвертих, виховання у себе, своїх рідних і знайомих високих морально-політичних і психологічних якостей і готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

"МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ. ПСИХОЛОГІЯ НАТОВПУ. БЕЗПЕКА ПРИ МАСОВИХ СКОПИЩАХ ЛЮДЕЙ”.
До основних форм морально-психологічної підготовки насе-лення до дій у надзвичайних ситуацій відносяться:

теоретична підготовка, яка реалізується в ході занять, що проводяться методом лекцій, групових занять, диспутів і вікторин, усних часописів, зустрічей, а також рядом інших методів, що дозволяє розширити кругозір і об’єм знань тих, яких навчають. Для теоретичної підготовки широко використовуються можливості радіо, телебачення, художні і хронікально-документальні фільми. Свій внесок у теоретичну підготовку вносить правильно оформлена наочна агітація. Особливо дуже важливу роль грає самостійна робота тих, яких навчають, із необхідною навчальною літературою, матеріалами газет і часописів;

практична підготовка реалізується в ході занять, які проводяться методом практичних занять, навчань і тренувань з цивільного захисту, при цьому практичні заняття повинні бути максимально наближені до реальних умов можливих надзвичайних ситуацій на даній території (в місті, районі, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності), що при мінімаль-ному відриві робітників, службовців і населення дозволить досягти високих результатів у їхній підготовці.

Все доросле населення, у тому числі і не зайняте на виробництві, навчається з використанням теоретичних і практичних форм. Конкретні методи реалізації форм навчання, їхній обсяг визначається місцевими органами виконавчої влади.

Далі роздивимося основні вимоги до тієї частини проведених занять, що повинні забезпечити необхідний рівень морально-психологічної підготовки населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій. Так, події не настільки далекого минулого показали, що ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи залежала від багатьох чинників, насамперед від чинників, що характеризували соціально-політичні, економічні, науково-технічні і військові можливості товариства в цілому. Основним із них необхідно визначити соціально-політичний, виділивши йо-го моральну основу.

Моральний чинник - це найбільше активна сторона духоної сили товариства, сукупність ідейно-політичних, моральних і соціально-психологічних явищ і принципів у суспільних відно-синах, що визначає духовні сили народу і його готовності лік-відувати наслідки катастрофи. Виходячи з цього матеріал для заняття повинний забезпечувати формування в населення необ-хідного рівня морально-психологічної підготовки і сприяти: формуванню стійкої психіки людини як основи і передумови успішної діяльності; створення у населення психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях; розвитку надійності функціонування психіки людини в ході проведення рятувальних і інших невідкладних робіт; створення морально-психологічної настроєності на активну діяльність; зімкнення інтересів колективів рятувальників і населення на успішне виконання заходів цивільного захисту.

При доборі матеріалу до занять необхідно враховувати такі напрямки формування морально-психологічної підготовки населення (причому матеріал необхідно включати в усі види занять):

політична спрямованість, що базується на відношенні людей до суспільного ладу, до керівних органів республіки в цілому і тієї політичної лінії, що проводить президент України, КМУ та інші органи управління;

історична спрямованість, що базується на історично сформованих моральних нормах людського гуртожитку, моральні нор-ми яких складалися десятиліттями (дружба, товариство, взаємодопомога й ін.);

урахування індивідуально-психологічних і національних особливостей груп населення, колективів та окремих громадян: не перекручування інформації про сформовану обстановку; вив-чення й урахування психологічного стана і поводження людей.

Необхідно знати і враховувати, що не урівноважений психічний стан у людей може бути викликаний цілим рядом чинників, які повинні враховуватись при масових скопищах людей, особливо небезпечних з урахуванням психології натовпу:

чинниками фізичного стану: фізична втома людини; стан змореності; відсутність нормального тривалого сну, погане харчування; знижена свідома активність;

психічні чинники: підвищення збудженості; неясність ситуації; переживання крайньої небезпеки; почуття безсилля перед небезпекою; активізація уяви;

соціальні чинники: утрата віри в керівництво; несподіване і раптове наростання катастрофи;

постійністю і послідовністю морально-психологічного підготовки, її планування;

правове забезпечення соціального захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

При підготовці матеріалу занять необхідно враховувати такі принципи морально-психологічної підготовки:

1. Усвідомлення неминучості природних і техногенних аварій, катастроф, стихійних лих;

2. Формування свідомого героїзму;

3. Реальність підготовки населення до ліквідації наслідків конкретних аварій, катастроф, стихійних лих;

4. Вироблення почуття впевненості у своїх силах і можливостях;

5. Розвиток спроможності реально сприймати ситуацію в надзвичайних ситуаціях;

6. Виробітку почуття боргу, свідомого перебування в складі спеціального складу формувань;

7. Проведення занять в обстановці максимально наближеної до умов у надзвичайних ситуаціях;

8. Виробітку позитивного і стимулюючого впливу на почуття небезпеки на психіку людини.

Теоретичні і практичні заняття повинні забезпечити населенню спроможність правильно діяти в будь-яких умовах надзвичайних ситуацій, свідомо зустрічати небезпечні явища. "Коли людина йде на смерть у голові в нього завжди яке-небудь міцне почуття, переконання, вірування, через яке він мириться з нею". (І. І. Сєченов).

У зв'язку з цим рекомендується за доцільне здійснити хоча б загальний аналіз становлення уяви Чорнобильської атомної катастрофи і людської уяви, як важливого компонента сучасного комплексного, екологічного мислення і регулятора поводження людей у різноманітних регіонах. Дослідницька група наводить дані за 1986-1991 р., що були проведені в Київській, Житомирській, Львівській, Запорізькій, Тернопільській областях та місті Києві, у Ленінградській області і місті Москві. Ці дані отримані на основі бесід. Було проаналізовано більш 30 самоспостережень, а дослідженнями охоплено понад 1500 чоловік (школярі, студенти, дорослі різноманітного віку і фахів).

Перед комісією були поставлені задачі:

1. Вивчити загальну структуру уяви Чорнобильської атомної катастрофи.

2. Здійснити аналіз динаміки становлення уяви.

3. Проаналізувати регулярну роль у поводженні людей, що підвергались прямому і непрямому впливу Чорнобильської атомної катастрофи.

Перед тим, як перейти до розгляду конкретних проявів людської уяви, дослідницька комісія з'ясовувала, як досліджувані оцінюють екологічний стан у різних регіонах. Для цього задавалося одне питання: « Як Ви оцінюєте екологічний стан сучасного світу?"

Відповіді в різних регіонах оцінюються в такому вигляді:

школярі - погана, дуже погана - З7%, нормальна - 14%, гарна -8%, не знаю, важко сказати - 41%;

студенти - погана, дуже погана - 56%, нормальна -8%, гарна -30%, не знаю, важко сказати - 33%;

дорослі - погана, дуже погана - 63%, нормальна - 9%, гарна -6%, не знаю, важко сказати - 22%.

Найбільше критично оцінюють екологічну обстановку студенти, що пояснюється головним чином їх кращою інформованістю, начитаністю, тим, що вони більш зацікавлено ставляться до цих проблем. Серед доросли найбільше благодушно настроєні особи у віці 30-35 років, молоді і старше більш песимістичні, у школярів великий розкид думок, туманність уявлень, достатньо висока безтурботність.

Проте, перехід до питання Чорнобильської катастрофи змінює картину (особливо близько розташованих регіонів). На питання: "Як Ви оцінюєте наслідки Чорнобильської катастрофи для навколишнього середовища? ", відповіді були такі:

школярі - погано, дуже погано - 69%, без особливих наслід-ків - 16%, важко сказати - 15%;

студенти - погано, дуже погано - 82%, без особливих наслід-ків - 8 %, важко сказати - 10%;

дорослі - погано, дуже погано - 76%, без особливих наслідків - 11%, важко сказати - 13%.

Жодний з опитаних не сказав, що Чорнобильська атомна катастрофа принесла що-небудь позитивне в навколишнє середовище. Характерно, що чим ближче до епіцентру події, тим більше негативними і максималістками були оцінки. З цього ми можемо зробити висновки, як правильно побудувати роботу серед населення в різноманітних регіонах по прищеплюванню високих морально-психологічних якостей до дій в екстремальних умовах.

Необхідно відзначити, що усе ж основу формування, як такого повинні складати навички і знання, вироблені в ході теоретичних і практичних занять різноманітними методами проведення.

Пропаганда цивільного захисту не має своїх специфічних окремих форм і методів, вона користується всім багатством пропагандистської діяльності держави. У такий спосіб промова може йти лише про ті форми і методи, що найбільше часто зустрічаються у практиці, закріплені в трудових колективах.

Розвивати і виховувати в керівного складу, особового складу формувань і населення прагнення свідомо і відповідально ставитися до участі в заходах цивільного захисту. Підвищити ефек-тивність, змістовність і наочність пропаганди, використовувати її як спонукальний чинник для вивчення населенням питань цивільного захисту. Повніше використовувати в пропаганді ци-вільного захисту можливості преси, радіо, телебачення, кіно.

Активізувати усну пропаганду на місцях, удосконалювати її форми і методи, ширше використовувати такі форми, як бесіди за круглим столом, диспути, вечора питань і відповідей, зустрічі з учасниками ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Наглядно показувати приклади мужності і героїзму, самовідданих дій людей при виконанні задач цивільного захисту, наполегливо формувати у населення високі морально-політичні і психологічні якості, готовність до активних дій у НС.

Заступник Начальника Цивільного захисту України-Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Органі-заційно-методичних рекомендаціях щодо навчання населення України з питань захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій на 2000 рік вимагає:

нарощувати обсяги пропаганди знань, спрямованих на дії населення при виникненні надзвичайних ситуацій, зокрема, у зимовий період, можливій паводковій обстановці, поведінці на воді, дотриманню правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічннх норм, виникненні епідемій та отруєнь серед населення здійснювати за сприянням громадських товариств, організацій через всі наявні засоби масової інформації, друковані матеріали та мережу навчально-консультаційних пунктів при житлово-експлуатаційних органах та сільських радах. Основну увагу звернути на населення, яке проживає поряд з потенційно небезпечними об'єктами та у сільській місцевості;

при організації навчання населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування, основну увагу приділяти створенню мережі навчально-консультаційних .пунктів при житлово-експлуатаційних органах, сільських радах, в діяльності яких мати і використовувати інформацію про рівень небезпеки та можливості використання зовнішніх систем захисту населення за місцем проживання та необхідні інформаційно-навчальні матеріали щодо правильних дій в умовах надзвичайних ситуацій;

передбачити протягом року у місцевих періодичних виданнях публікування матеріалів з питань розвитку громадської свідомості щодо власної і колективної безпеки, продовжити розробку та розповсюдження пам'яток для населення щодо дій у надзвичайних ситуаціях та інших навчально-пізнавальних матеріалів. Організувати та здійснити за сприянням профспілкових, громадських організацій і товариств, місцевих засобів масової інформації просвітницьку роботу з населенням;

пропагандистську роботу спрямувати на аргументоване роз'яснення спеціально-економічного значення заходів єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, її завдань і ролі в загальній системі політичних, екологічних, правових заходів щодо захисту населення і територій від наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, ліквідації наслідків НС.
Таким чином, основними формами пропаганди цивільного захисту виступають: усна пропаганда (лекції; доповіді і бесіди; семінари; науково-практичні конференції; тематичні вечора; усні часописи; зустрічі з ветеранами тощо); преса; телебачення; радіо; кіно; наочна пропаганда.
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові роз'яснення, після чого робить короткі підсумки і ставить завдання на підготовку до наступного заняття.







Схожі:

Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Висвітлення тем катастроф, військових дій, надзвичайних ситуацій: етичний аспект
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconТематика курсових робіт для студентів ІІІ курсу «Педагогічна психологія»
Соціально-психологічна адаптація сільської молоді до навчання у вищих навчальних закладах
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconМетодичні вказівки щодо семінарських занять, самостійної роботи з навчальної дисципліни «психологічна служба»
Методичні вказівки щодо семінарських занять, самостійної роботи з навчальної дисципліни «Психологічна служба» для студентів денної...
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconПрофілактика правопорушень серед неповнолітніх
Глухів та роботи координаційно-методичної ради з правової освіти населення при виконкомі Глухівської міської ради
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconДодаток до наказу від 27. 05. 2015 р. №356 Перелік платних послуг у сфері освітньої діяльності, які будуть надаватися Державним вищим навчальним закладом
Підготовка понад державне замовлення відповідно до договору: визначені у Додатку 1
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconПідготовка матеріалів доповіді для конференції «Проблеми становлення інформаційної економіки в Україні» (стиль Main Title)
Кафедра інформаційних систем у менеджменті, Львівський національний університет імені Івана Франка, україна, м. Львів, просп. Свободи,...
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconДля тебя, дорогой друг!
Когда слышишь, как исповедуется душа старенькой матери, стремишься отдать все, чтобы увидеть ее истинную улыбку на истощенном от...
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconПсихологія спілкування Людський розвиток

Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconЗадача Середньорічна чисельність населення в одному з регіонів складала (тис чол. ) : 2010 р. 168; 2011 р. 167,7; 2012 р. 167,3; 2013 р. 166,9
Поняття, предмет, система, завдання та функції кримінології. Зв'язок кримінології з юридичними та неюридичними науками
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconУправління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації
Марухина І. В., Кондратенко Л. О., Растроста Г. Б. Психологічна служба системи освіти Сумської області (2013 – 2014 навчальний рік)....
Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Психологія натовпу. Безпека при масових скопищах людей” iconЗагальна психологія питання до іспиту – 1 курс 1 семестр
Характеристика наукової психології у порівнянні з народною, життєвою, релігійною психологією та парапсихологією
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи