Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів icon

Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів



НазваПрограма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів
Сторінка1/9
Дата конвертації28.06.2015
Розмір1.26 Mb.
ТипПрограма
скачать >>>
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Міністерство освіти і науки України
Національний університет

харчових технологій
Національний музей Тараса Шевченка




200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка присвячується

Міністерство освіти і науки України
Національний університет

харчових технологій
Національний музей Тараса Шевченка

ПРОГРАМА ТА МАТЕРІАЛИ

Всеукраїнської наукової конференції

молодих учених, аспірантів і студентів


"Тарас Шевченко — світоч української духовності"

17 березня 2014 р.

Київ НУХТ 2014

Порядок роботи

Всеукраїнської наукової конференції

молодих учених, аспірантів і студентів

«Тарас Шевченко — світоч української духовності»
17 березня 2014 року
900-1000 — реєстрація учасників конференції

1000-1300 — відкриття конференції, робота секцій

1300-1400 — перерва

1400-1600 — робота секцій

1600-1700 — підведення підсумків роботи конференції.

Порядок роботи пленарного засідання конференції

Відкриття конференції

(аудиторія А-439)

Вітальне слово:

1. Мостенська Тетяна Леонідівнад.е.н., професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Національного університету харчових технологій

2. Колосюк Валерій Олексійович — к.і.н., доцент, завідувач кафедри українознавства «Літературна творчість Тараса Шевченка та сьогодення»

3. Косицька Ольга Іванівна — завідувач відділу Національного музею Тараса Шевченка «Т. Шевченко — художник. Від майстра до академіка»

Тематичні напрямки конференції

1. Художній світ поезії Тараса Шевченка.

2. «Нове життя нового прагне слова»: шляхи прочитання Шевченкових повістей на тлі українсько-російських історико-культурних відносин.

3. Минуле, сьогодення, прийдешнє: пророче бачення подій української історії в ліро-епічних творах Тараса Шевченка.

4. Таємниці письменницької праці: інтерпретації щоденникової та епістолярної спадщини Тараса Шевченка.
Робота Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів

«Тарас Шевченко — світоч української духовності»
Керівник — професор кафедри українознавства Буравченкова Світлана Борисівна.

Секретар — професор кафедри українознавства Левицька Надія Миколаївна.

ДОПОВІДІ

1. Пророцтво, велич і краса Шевченкового слова

Наталія Гайворонська, викладач вищої категорії, викладач-методист

Антон Агєєв, студент

Полтавський технікум харчових технологій НУХТ

2. Полтавський слід Тараса Григоровича Шевченка

Людмила Грінченко, викладач вищої категорії

Полтавський технікум харчових технологій НУХТ

3. Таємниці епістолярної спадщини Тараса Шевченка

Артем Довгий, викладач

Полтавський технікум харчових технологій НУХТ

4. «Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш…»

Надія Левицька, професор, доктор історичних наук

Олена Саухіна, студентка

Національний університет харчових технологій

5. Історія України в поезії Тараса Григоровича Шевченка

Надія Левицька, професор, доктор історичних наук

Віроніка Хижняк, студентка

Національний університет харчових технологій

6. Проблема ґендерного насильства у творчості Т. Шевченка

Людмила Приблуда, асистент

Національний університет харчових технологій

7. Мотиви козацьких літописів у доробку Тараса Шевченка

Тетяна Тютюма, студентка

Маріупольський державний університет

8. Образ жінки в інтимній ліриці Т.Г. Шевченка

Юлія Загородна, студентка

Маріупольський державний університет

9. Мотиви біблійних пророцтв у творчості Т.Г. Шевченка

Катерина Золотарьова, студентка

Маріупольський державний університет

10. Романтичний настрій у ранніх баладах Т.Г. Шевченка

(на прикладі балади «Причинна»)

Марія Ляхова, студентка

Маріупольський державний університет

11. Втілення трагічного образу жінки в творах Шевченка

Діана Морозова, студентка

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

12. Минуле, сучасне і майбутнє у творчості Тараса Шевченка

Ольга Костюченко, студентка

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

13. Звільнення світоча української духовності з неволі

Катерина Тулюля, студентка

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

14. Метафора як засіб зображення мовної картини світу в поезіях Т. Шевченка

Людмила Приблуда, асистент

Наталія Литвинчук, студентка

Національний університет харчових технологій

15. Художні особливості балад Тараса Шевченка та Олександра Пушкіна

Людмила Приблуда, асистент

Аліна Бабій, студентка

Національний університет харчових технологій

16. Офорти Тараса Шевченка

Ірина Хоменко, студентка

Національний університет харчових технологій

17. Тарасова любов

Анастасія Івасенко, Дарія Пацан студентки

Національний університет харчових технологій

18. Бог у творчому житті Т. Г. Шевченка

Христина Риштун, студентка

Національний університет харчових технологій

19. Тарас Шевченко як громадський діяч

Антоніна Лобас, студентка

Національний університет харчових технологій

20. Живий Шевченко

Анастасія Івасенко, студентка

Національний університет харчових технологій

21. Скринька з віршами Тараса Шевченка

Дарія Пацан, студентка

Національний університет харчових технологій

22. Тарас Григорович Шевченко — художник не тільки слова, а й пензля

Яна Сиволобова, студентка

Національний університет харчових технологій

23. Мовні засоби реалізації експресивності та емоційності у щоденникових

текстах на синтаксичному рівні (на матеріалі «Дневника» Т. Шевченка)

Юлія Любцова, студентка

Національний університет харчових технологій

24. Унікальний внесок Тараса Шевченка в мистецтво України

Ірина Муравська, студентка

Національний університет харчових технологій

25. Жінки в житті Тараса Шевченка

Ганна Купрієнко, студентка

Національний університет харчових технологій

26. Таємниці письменницької праці: інтерпретації щоденникової спадщини

Тараса Шевченка

Наталія Зерніна, студентка

Андрій Савчук, студент

Національний університет харчових технологій

27. Тема Батьківщини у творчості Шевченка

Тетяна Павлова, студентка

Національний університет харчових технологій

28. Тарас Шевченко — поет моєї душі

Віталіна Полева, студентка

Національний університет харчових технологій

29. Тарас Григорович Шевченко: лірика періоду заслання

Сергій Шевчук, Павло Черненко, студенти

Національний університет харчових технологій

30. Заповіт Тараса Шевченка майбутній Україні

Ірина Кордак, студентка

Національний університет харчових технологій

31. Дніпро в поетичній творчості Т. Г. Шевченка

Юлія Синявська, студенка

Національний університет харчових технологій

32. Тарас Шевченко — художник слова та пензля

Інна Щербатюк, студентка

Національний університет харчових технологій

33. Тарас Шевченко і народна культура

Катерина Чава, студентка

Національний університет харчових технології

34. Які вони, «шевченківські» жінки?

Марія Кононенко, студентка

Національний університет харчових технологій

35. Церковнословянізми у творчості Тараса Шевченка

Ірина Кожухівська, студентка

Національний університет харчових технологій

36. Образ Божої Матері у поетичній спадщині Тараса Шевченка

Анастасія Ярош, студентка

Національний університет харчових технологій

37. Деформованість української мови в сучасних умовах в Україні

Діана Климчук, студентка

Національний університет харчових технологій

38. Літературознавці про творчість Тараса Шевченка

Юлія Чернобай

Юлія Микитенко

Національний університет харчових технологій
ДОПОВІДІ
1. Пророцтво, велич і краса Шевченкового слова

Антон Агєєв

Полтавський технікум харчових технологій

Наталія Гайворонська

Національного університету харчових технологій

Вступ. Уся світова спільнота відзначає у ці дні 200-ту річницю з дня народження Тараса Шевченка, у сонячному таланті якого сяє нам краса і велич народного генія. Тарас Шевченко — чи не єдиний серед світочів людства, хто мав цілковите право сказати про себе: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини» [1]. Упродовж свого короткого, сповненого злигоднями віку леліяв він у серці образ поневоленої і зневаженої України і, кажучи словами І.Франка, «і горів, і яснів, і страждав, і трудився для неї».

Мета роботи полягає у висвітленні краси творчості Тараса Григоровича Шевченка.

Виклад основних результатів дослідження. Існує з далеких часів така легенда: коли спартанці в критичні години бою запросили допомоги в афінян, ті послали до них поета Тіртея. Його поезії так піднесли бойовий дух спартанців, що вони скоро вщент розгромили ворога [2].

Сучасники Тараса Григоровича пригадують, що струни Шевченкової поезії були справді страшні для ворога, і наводять такий факт з біографії: коли прах Шевченка поховали на Чернечій горі над Дніпром, навколишні поміщики дуже злякалися, бо їм ввижалося, що в поетову труну поклали зброю для повстанців... Вони навіть подали скаргу про це.

Свідки подій на Майдані Незалежності у грудні 2013 р. — січні 2014 р. зазначають в різних засобах масової інформації, що учасників цих подій також надихали рядки Великого Кобзаря у виконанні безвинно убієнного Сергія Нігояна: «...Борітеся — поборете...» [3]. На Майдані з вуст учасників часто звучали вірші Тараса Григоровича Шевченка.

І справді, поетичні твори Шевченка завжди актуальні і улюблені для народу, бо вони сповнені ідеями свободи, любові до рідної землі, до людини-трудівника, бо вони і зараз кличуть до світлого, благородного, справедливого і вільного життя.

Байдужих до віршованого слова Тараса Шевченка немає. І це не випадково. Цьому сприяє сила і краса поетичних творів Шевченкового «Кобзаря», бо автор черпав своє натхнення з життя народу й творив для народу. Він наполегливо прагнув, щоб у світі було менше людей жорстоких, черствих, бездушних, духовно убогих. Думки й почуття у віршах поета злиті так, що його думки стають почуттям, а почуття — думкою. Така єдність почуття й думки, правди й краси особливо характерна для поетичних творів Великого Кобзаря.

Досягненнями Шевченка були спростовані погляди його сучасника — українця Миколи Гоголя, який вважав, що талановиті українці можуть зажити літературної слави лише в контексті російської літератури. Шевченко розширив гнучкість, експресивні можливості й ресурси української мови, синтезувавши кілька українських діалектів, сільську і міську говірки, а також елементи церковнослов’янської мови. Тим самим він продемонстрував своїм співвітчиз­никам, що їхня мова здатна блискуче передавати найширше розмаїття почуттів і думок, довів, що українці не мають ніякої потреби спиратися на російську мову як на засіб досягнення вищого стилю. Його поезія фактично стала проголо­шенням літературної та інтелектуальної незалежності українців. Колишній кріпак не забував про своїх «знедолених братів» і, наче біблійний пророк, проникливо таврував гнобителів закріпаченого селянства.

Обурення Шевченка соціальною несправедливістю нероздільно перепліта­ється з його ненавистю до національного гноблення на Україні, на цій «нашій не своїй землі», як він про неї писав. Але націоналізм Шевченка не був шовініст­тично обмеженим, він вважає прагнення України до свободи складовою всезагальної боротьби за справедливість. Як свідчать поема «Єретик», присвя­чена знаменитому чеському великомученику Янові Гусу, та поема «Кавказ», поет симпатизує пригнобленим народам усього світу.

Висновки. Що ж є головною причиною величезної дієвості, сили та краси поетичних творів Шевченка? По-перше, це глибока народність його поезії: високий демократизм змісту й форми, близькість до джерел народної естетики, до поглядів народу на красу взагалі й зокрема на красу поетичного слова, які викристалізовувались віками. Саме органічна близькість Шевченка до народної естетики призвела до того, що в «Кобзарі» немає жодного рядка, який був би незрозумілий народові. По-друге, поезія Кобзаря має не тільки велику ідейно-тематичну силу, вона також чарує нас красою форми: ритмами, римами, яскравою своєрідною музикою, образністю. По-третє, сила й краса віршованого слова Кобзаря полягають в тому, що вони мають глибоке народне коріння й невіддільні від нього.

Література

1. Брижицька С. «Я не одинокий» Національне самоствердження Тараса Шевченка та його вплив на становлення національної ідентичності українців (друга чверть ХІХ ст. — середина 20-х років ХХ ст.) / С. Брижицька. — Черкаси: Брама-Україна, 2006. — 146 с.

2. Дзюба І. Тарас Шевченко / І. Дзюба. — К.: Видавн. дім «Альтернативи», 2005. — 704 с.

3. Cергій Нігоян на барикадах читає Шевченків «Кавказ» [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.youtube.com/watch?v=CyFqqstK7e0

2. Полтавський слід Тараса Григоровича Шевченка

Людмила Грінченко

Полтавський технікум харчових технологій Національного університету харчових технологій

Вступ. Напередодні 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шев­ченка не можна черговий раз не усвідомити велич цієї людини, його геніальність та пророчі обдарування. Закінчивши Петербурзьку Академію мистецтв, здобув­ши столичну славу, молодий автор «Кобзаря» не залишився там, як інші відомі українці. Він повернувся на Батьківщину. Тільки на Полтавщину Т.Шевченко приїжджав тричі: у 1843-1844, 1845-1846, 1859 роках і відвідав загалом понад 50 населених пунктів, зав’язав багато нових знайомств, написав багато нових творів. Живе спілкування з читацькою аудиторією доповнило життєвий досвід поета, надихнуло його на боротьбу з людською неправдою силою свого поетичного слова, схожого на народну пісню.

Мета роботи. Окреслити коло полтавських знайомств і подорожей Тараса Шевченка як чинник становлення образно-стильової палітри його творів, уста­новити біографічну концептосферу прозового та поетичного доробку, пов’я­заного з Полтавщиною.

Виклад основних результатів дослідження. На Полтавщині Шевченко написав протягом короткого часу вершинні твори, які склали основу циклу «Трьох літ»: «Не завидуй багатому», «Не женися на багатій», «Великий льох» (Миргород), «Єретик» / «Кругом неправда і неволя», «Сліпий», «Стоїть в селі Суботові» (Мар’їнське), «І мертвим, і живим, і ненародженим», «Минають дні, минають ночі» (В’юнища), «Наймичка», «Кавказ», «Заповіт» (Переяслав, раніше належав до Полтавської губернії). Ці творчі «Три літа» (1843-1845 рр.) мали вирішальний вплив на Т. Шевченка, адже він усвідомив, що має не тільки відродити літературу свого народу, а й стати пророком України. Не випадково, у рукописі збірки «Три літа» поет після зображення пророка Ієремії вмістив свій автопортрет, що передує 23 творам, з якими український пророк Т. Шевченко звертається до свого занімілого народу, щоб розбудити його з невольничого сну.

На Полтавщині доля звела Т.Шевченка з двома жінками, які залишили слід в його серці — Ганною Іванівною Закревською (1822-1857) і княжною Варварою Миколаївною Рєпніною (1808-1891). Шевченкові часто замовляли портрети власники маєтків. Така тоді була мода та й гонорари за ці роботи часто були єдиним заробітком для поета. Портрет Ганни Закревської Т.Шевченко малював з особливим почуттям, вона була його таємним коханням. Портрет вийшов теплим, без аристократичної манірності. З червоного тла виступає обличчя вродливої молодої жінки, яка сором’язливо посміхається. Г.Закревській поет присвятив вірші «Якби зустрілися ми знову…» та «Г.З.» (Немає гірше, як в неволі про волю згадувать…), написані в Кос-Аралі. Через усе своє життя Т. Шевченко проніс симпатії до родини Рєпніних, особливо до княжни Варвари Миколаївни. Вони познайомилися у жовтні 1843 р., коли Т.Шевченко, маючи намір малювати портрет князя М.Г.Рєпніна два тижні, затримався тут на три місяці. Свідченням небайдужості до княжни стала віршова посвята їй поеми «Тризна». Ця присвята являла собою вірш на 13 рядків, підписаний «На пам’ять про 9-те листопада». Варвара Рєпніна поширювала твори поета — розпродувала їх під час дворянських з’їздів. На відміну від багатьох «друзів», вона не відвернулася від Шевченка, коли він опинився на засланні.

Т.Шевченко з глибокою повагою ставився до уродженця Полтавщини М.Гоголя. Йому поет присвятив свій вірш «За думою дума роєм вилітає», у якому іменує Миколу Васильовича братом і наголошує: «Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже…». А в листі до Варвари Рєпніної 1850 р. Шевченко писав: «Перед Гоголем должно благоговеть, как перед человеком одаренным самым глубоким умом и самой нежной любовию к людям!...Гоголь — истинный ведатель сердца человеческого! Самый мудрый философ!».

Про те, що Т. Шевченко перебував у гоголівській Василівці Миргородського, пізніше Полтавського повіту (нині село Гоголеве Шишацького району) свідчить намальований аквареллю краєвид «У Василівці», на якому зображено церковну дзвіницю, дерев’яну, старовинну, поблизу невисокого цегляного паркану, зробленого «в решітку»; ліворуч видніється невисока церковна сторожка з цегли. Також відомий малюнок Т.Шевченка «Стінка», виконаний на Полтавщині в 1845р. На ньому зображено красивий куточок узлісся, дорога,що в’ється в долині, а далі видніється хутірець, чи подвір’я. Стінка здавна належала родині Гоголів-Яновських і була улюбленим місцем відпочинку та прогулянок М.Гоголя. Також пензлю Шевченка належить «Портрет літньої жінки з хлопчиком» (який датують 1845-1864 роками), виконаний на папері олівцем. Вірогідно, це портрет Марії Іванівни — матері Миколи Гоголя з онуком Миколкою Трушковським, хрещеником відомого письменника .

Тарас Шевченко високо цінував творчість відомого полтавця Івана Петровича Котляревського. Він відвідав виставу «Наталка Полтавка», яку поставив у Петербурзі Михайло Щепкін і під враженням намалював чудову ілюстрацію до п’єси. У вірші «На вічну пам’ять Котляревському», написаному у 1838 році у Санкт-Петербурзі, Т. Шевченко порівнює Івана Петровича з соловейком і обіцяє вічну пам’ять в серцях народу.

У самій Полтаві Т.Шевченко побував в кінці червня — на початку липня 1845 року. З хвилюванням він відвідав оселю І.Котляревського, оглянув чистенькі, поклеєні шпалерами кімнати будинку, звернув увагу на один із сволоків, на якому була вирізана дата спорудження будинку — 1705 р., спілкувався з людьми, котрі знали І.Котляревського. Пізніше, під впливом побаченого та почутого, у повісті «Близнецы» поет з симпатією описав свої враження. Сумовито стояв Т.Шевченко над могилою Івана Петровича, шепочучи слова: «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть», виконав акварельний малюнок «Будинок І.П.Котляревського в Полтаві». Саме він, цей малюнок, став у пригоді вже в радянські часи: за ним відбудовано садибу І.Котляревського, яка гостинно приймає відвідувачів, тим самим зберігаючи пам’ять про великого сина українського народу.

Т.Шевченко, повернувшись з Петербурга в Україну, став збирати археологічні матеріали, описував і змальовував старі церкви, могили, укріплення. Перебуваючи серед людей, він пізнавав народне життя, залишив багато свідчень, які ми використовуємо для відтворення, вивчення та збереження української історії.

Висновки. Літературне краєзнавство — галузь духовної діяльності, яка нині активно відроджується. Представники тієї чи тієї області ведуть наукову роботу з виявлення, висвітлення та документування біографічних і літературних фактів — перебування в їхніх краях видатних письменників, дослідження писаних там творів тощо. Це спільна праця не лише істориків літератури, музейних робітників і краєзнавців, а й простих людей, які пишаються, зокрема, й тим, що їхнє місто чи село зоставило вікопомний слід у творчості Тараса Шевченка.

Література

1. Білоусько О.А. Наш край в складі Російської імперії (остання чверть ХУІІІ — початок ХХ ст.) / О.А. Білоусько. — Частина І: Матеріали на допомогу вчителям, учням, студентам, абітурієнтам, шанувальникам вітчизняної історії. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 1999. — 112 с.

2. Загайко П.К. Полтавські дороги Кобзаря / П.К. Загайко. — Полтава: Видавництво «Полтава», 1990. — 27 с.

3. Жук В.Н. Що відомо про перебування Т.Г.Шевченка на батьківщині М.В.Гоголя? / В.Н. Жук // Наш рідний край (Сторінки про розвиток культури на Полтавщині). — Випуск 4. — Полтава: Друкарня видавництва «Полтава», 1990. — 61 с.

4. Шевченко Т.Г. Твори: в 5-ти т. — Том 4: Повісті / Тарас Шевченко. — К.: ДВХЛ «Дніпро», 1978. — 411 с.

5. Шевченко Т.Г. Твори: в 5-ти т. — Том 5: Автобіографія. Щоденник. Вибрані листи | Тарас Шевченко. — К.: ДВХЛ «Дніпро», 1979. — 567 с.

6. Шевченко Т.Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. — К.: Дніпро, 1981. — 613 с.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Схожі:

Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів icon«Прикладні аспекти електрохімічного аналізу» Термін проведення семінару: 16-18 жовтня 2014 року
Запрошуємо Вас до участі у роботі ІV наукового семінару студентів, аспірантів І молодих учених
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconПротокол №5 1 Про результати проведення Дня Науки. Інформує начальник ндч доц. Троцко О. В
Підсумки роботи ХХІ міжнародної науково-практичної конференції молодих учених І спеціаластів «Актуальні питання проблеми життєдіяльності...
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconПро відзначення молодих учених, студентів за науково-дослідну роботу
Черства Олена Олександрівна, аспірант кафедри технології жирів та парфумерно-косметичних продуктів
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconПрограма X науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю 11-12 квітня 2013 року
«Днів науки філософського факультету-2013» (ауд. 301, головний корпус лну ім. І. Франка, вул. Університетська, 1)
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconТа художнього перекладу
Актуальні питання лінгвістики, світової літератури та художнього перекладу // Матеріали Міжнародної студентської наукової конференції...
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconПовідомлення № Шановні колеги !
Франка будуть проведені VIII наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка, присвячені 100-річчю від дня народження вченого, на...
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconРозпорядження " " 2009 р. № м. Кременчук Про створення баз даних наукових публікацій студентів, аспірантів І викладачів на кафедрах університету
З метою визначення рейтингу викладачів створити на кафедрах окремі комп’ютерні бази даних наукових публікацій студентів, аспірантів...
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconПрограма звітної наукової конференції університету за 2013 рік відповідальний за випуск Б. Я. Котур
Концепція “горизонту” повсякденності у феноменологічній теорії Людвига Лангребе. Асп. Бочуля О. В
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів icon6. 050403 – Інженерне матеріалознавство
Технологічні процеси, матеріали з визначеними властивостями. Матеріалознавство на машинобудівних підприємствах, матеріали для медичного...
Програма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів iconПрограма студентської наукової конференції філософського факультету "Дні науки 2012" до 20-річчя
Моделі церковно-державних взаємин в контексті міжконфесійних відносин: світовий та український досвід
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи