Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей



НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей
Дата конвертації29.06.2015
Розмір179.15 Kb.
ТипЗвіт
скачать >>>



Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

організації педагогічного супроводу

формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей

у загальноосвітніх навчальних закладах, занесених до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю
У сучасному суспільстві життя і здоров’я людини визначається абсолютними вищими цінностями. Здоров’я розглядається як показник цивілізованості, який відображає рівень соціально-економічного розвитку суспільства. Його зміни зумовлюють також зміни способу життя, найбільш сильно впливають на людину та призводять до змін в її фізичному, психічному та розумовому стані.

Інтелектуалізація навчально-виховного процесу, несприятливі соціально-економічні умови життя і складна екологічна ситуація в державі призвели до виникнення стійкої тенденції до погіршення здоров’я дітей. Тому одним з пріоритетних завдань освіти є орієнтація навчально-виховного процесу на розробку нових підходів до впровадження особистісно-орієнтованої моделі формування у дітей навичок здорового способу життя, підтримки фізичного і психічного здоров’я, соціального захисту прав дитини і педагогічних працівників, запобігання шкідливим звичкам, забезпечення охорони життя. Саме це зумовлює актуальність проведення моніторингу організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей у загальноосвітніх навчальних закладах області, занесених до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю.

Відповідно до наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 13.09.2013 № 693-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному році» та плану роботи Сумського ОІППО, з метою аналізу ефективності використання здоров’язбережувальних ресурсів загальноосвітніх навчальних закладів у грудні 2013 року було проведено моніторингове дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей у загальноосвітніх начальних закладах, занесених до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю. У моніторингу взяли участь 11 загальноосвітніх навчальних закладів Великописарівського, Глухівського, Лебединського, Сумського районів та мм. Лебедин, Глухів.
Завданнями зазначеного моніторингу були:

  1. Оцінити ефективність упровадження здоров’язбережувальних технологій в школах, занесених до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю.

  2. Дослідити стан роботи навчальних закладів щодо формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя.

  3. Оцінити інформованість та розвиток життєвих компетенцій учнів щодо збереження власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

  4. Виявити тенденції розвитку здоров’язбережувального середовища загальноосвітніх навчальних закладів, що взяли участь у дослідженні.


Для проведення моніторингового дослідження було розроблено інструментарій, який включав:

1. Інструменти збирання інформації:

а) анкети для учнів 4-х, 9-11-х класів;

б) анкети для батьків учнів 4-х, 9-11-х класів;

в) анкета для вчителів;

г) анкета для керівників загальноосвітніх навчальних закладів та їх заступників.

2. Засоби первинної обробки даних – таблиці узагальнення.

3. Засоби ілюстрування результатів – діаграми, підсумкові таблиці.

У проведеному дослідженні взяли участь 891 респондент, з них: 11 директорів шкіл (1%), 11 заступників директорів (1%), 113 учителів (13%), 384 учні 4-х, 9-11-х класів (43%) та 372 батьки учнів 4-х, 9-11-х класів (42%) (діаграма 1).

Діаграма 1

Кількісний склад респондентів моніторингового дослідження

Аналізуючи відповіді директорів, які брали участь в опитуванні, слід зауважити, що всі керівники міських шкіл, що взяли участь у дослідженні вважають: статус закладу, яким вони керують, підвищився у зв’язку із його входженням до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю. Навчально-виховний процес у школах спрямований на формування, зміцнення, відновлення та збереження здоров’я учнів та працівників. Лише 80% керівників сільських закладів відповіли ствердно на зазначене вище запитання, а 20% управлінців вагаються з відповіддю. Вочевидь, це пояснюється тим, що тільки 50% опитаних директорів з сільської місцевості оцінюють здоров’язбережувальне середовище своїх навчальних закладів як таке, що повністю відповідає вимогам сьогодення. При цьому 50% керівників сільських та 100% міських шкіл впевнені, що середовище навчальних закладів, які вони очолюють, у повній мірі сприяють формуванню та пропаганді здорового способу життя й вихованню гармонійно розвиненої особистості учнів.

Директори відмічають, що недосконалість матеріально-технічної бази, відсутність кімнат психологічного розвантаження, невідповідність меблів до санітарно-гігієнічних вимог, інші проблеми перешкоджають активному впровадженню здоров’язбереження та відновленню здоров’я школярів. Як показав проведений моніторинг, усунення вказаних недоліків є особливо важливим як для сільських шкіл, так і для міських шкіл. Так, на думку директорів, 30% школярів сільських та 50% міських закладів на сьогодні лише частково готові керуватися засадами здорового способу життя. Такі проблеми як куріння, пропуски уроків без поважних причин все ще залишаються актуальними як для міста, так і для сільської місцевості. Звертає на себе увагу й те, що 50% директорів міських закладів наголосили на проблемі схильності підлітків до правопорушень (таблиця 1).
Таблиця 1

З якими проблемами поведінки учнів школи

ви стикаєтесь найчастіше?



Варіант відповіді

Кількість респондентів, що обрали відповідний варіант відповіді

Сільська місцевість

Місто

а) куріння

60%

50%

б) вживання алкоголю

-

-

в) вживання наркотичних речовин

-

-

г) схильність до правопорушень

-

50%

д) пропуски занять без поважних причин

60%

50%


Це може бути свідченням необхідності посилення виховної роботи адміністрації закладів, педагогічних колективів у напрямі формування здоров’я школярів засобами фізичної, валеологічної культури, екологічного виховання.

Важливу роль у реалізації зазначеного вище завдання відіграє дієва співпраця між усіма суб’єктами педагогічного процесу: адміністрацією, педагогічним колективом, батьківською громадою та учнівським самоврядуванням. Аналізуючи рівень внеску в діяльність Шкіл сприяння здоров’ю зазначених вище суб’єктів, слід відмітити їх високий вклад у розвиток та формування здоров’язбережувального середовища шкіл (діаграма 2).

Діаграма 2

Рівень внеску в діяльність Школи сприяння здоров’я

учасників навчально-виховного процесу

Звертає на себе увагу той факт, що внесок громадських організацій в діяльність досліджених шкіл ще залишається недостатньо високим. Проте при опитуванні всі управлінці зазначили, що з метою вдосконалення знань учнів з питань охорони здоров’я, безпечної життєдіяльності, аспектів превентивної освіти до проведення виховних заходів активно залучаються працівники соціальних служб, пожежної охорони, міліції, медичних установ.

Значна кількість таких зустрічей та занять здоров’яспрямованого напряму відбувається в формі тренінгових занять, а відтак передбачає наявність у закладах відповідних кабінетів. Адже, саме тренінги використовують інтерактивні методи роботи, які зазвичай подобаються дітям і є найбільш сучасною та ефективною формою проведення занять з формування в учнів навичок здорового способу життя. На питання про важливість створення тренінгового кабінету відповіді директорів сільських та міських закладів значно відрізняються (діаграма 3).

Діаграма 3

Наскільки важливим ви вважаєте створення тренінгового кабінету в вашому навчальному закладі для проведення занять із здоров’язбереження?

Педагогічними колективами шкіл, що брали участь у дослідженні, проводиться цілеспрямована робота щодо надання та поглиблення знань учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих людей. З цією метою використовується зміст окремих навчальних предметів. Найчастіше це відбувається на уроках:

  • основ здоров’я (зазначили 100% директорів);

  • біології (100%);

  • фізичної культури (93%);

  • трудового навчання (86%);

  • хімії (79%).

Як зауважують опитані директори, педагоги спрямовують уроки на розширення життєвого досвіду учнів щодо формування їх фізичного та духовного здоров’я, підвищення емоційної комфортності шляхом використання інноваційних технологій навчання, ділових ігор, проектної діяльності, позитивної мотивації. Ціннісне ставлення до здоров’я школярів старшої школи, навіть за відсутності спеціального предмету, адміністрація шкіл забезпечує шляхом введення факультативів, спецкурсів, систематичної виховної роботи, залучення учнів до волонтерства, організації зустрічей з лікарями, працівниками ДАІ, пожежниками, працівниками інших спеціальних служб.

За оцінкою 70% директорів сільських та всіх міських шкіл навчально-методичний рівень підготовки педагогів повною мірою відповідає сучасним підходам до виховання у дітей навичок здорового способу життя. Проте на думку 30% опитаних директорів сільських шкіл, зазначений вище рівень відповідає сучасним вимогам лише частково. При цьому, як вказали опитані вчителі, додаткові знання з питань збереження та зміцнення здоров’я дітей потрібні 43% педагогів із сільських та 52% – з міських шкіл.

Серед форм роботи з проблем здоров’язбереження найчастіше вчителі використовують бесіди, уроки та дні здоров’я, фізкультурно-оздоровчі заходи, лекції й семінари для старшокласників (діаграма 4).

Діаграма 4

Форми роботи з проблем здоров’язбереження, що використовуються учителями в педагогічній практиці

Як свідчать результати моніторингу, більшість учнів залучається до тих заходів з охорони та збереження здоров’я, що проводяться у відповідності до планів роботи Шкіл сприяння здоров’ю. Проте 5% учителів із сільської місцевості повідомили про те, що їх учні зовсім не беруть участі у подібних заходах. Звертає на себе увагу й той факт, що така ж кількість вчителів не проводять на уроках ні фізкультхвилинок, ні валеологічних пауз (таблиця 2).
Таблиця 2

Чи проводяться вами на уроках

фізкультхвилинки, валеологічні паузи для учнів?



Варіант відповіді

Кількість респондентів, що обрали відповідний варіант відповіді

Сільська місцевість

Місто

а) так

64%

74%

б) час від часу

31%

26%

в) ні

5%

-


Як повідомили вчителі-респонденти, основними аспектами в освітній діяльності вони надають перевагу формуванню в учнів ставлення до здоров’я як до цінності, профілактиці шкідливих звичок, засвоєнню учнями знань щодо безпечної життєдіяльності. Слід відмітити, що учителями з сільської місцевості увага приділяється одночасно декільком аспектам здоров’язбереження на противагу міським вчителям, які з перелічених складових обирають фактично лише один (діаграма 5).

Діаграма 5

Основні аспекти здоров’язбереження в

освітній діяльності вчителів

Незважаючи на те, що більшістю учителів проводиться цілеспрямована робота щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей, рівень вирішення освітніх завдань школи є різним. Як правило, у досліджених закладах (на думку опитаних учителів) найуспішніше реалізуються програми додаткової освіти, розвиток комунікативних навичок у дітей; заклади забезпечують високу якість знань, враховують запити й інтереси дітей тощо. Але збереження та охорона здоров’я учнів з усіх основних освітніх завдань, що вирішують заклади, займає одне з останніх місць. Про зазначені вище результати свідчать також відповіді батьків учнів. Саме реалізація завдань здоров’язбереження в закладах, де навчаються їх діти, за рейтингом респондентів, теж посідає одне з останніх місць.

Проте, як свідчать результати опитування батьків, в навчальних закладах систематично проходять заходи з охорони та збереження здоров’я: спеціальні уроки, лекції, спортивні змагання тощо. На батьківських зборах обговорюються питання збереження, зміцнення здоров’я дітей, профілактики шкідливих звичок, правопорушень та ризикованої поведінки (діаграма 6).

Діаграма 6

Як часто проходять у закладі заходи з питань охорони

і збереження здоров’я дітей?

Більшість батьків (66%), які брали участь в опитуванні, позитивно оцінюють вплив школи на здоров’я учнів. Але близько 14% батьків із сільської місцевості та 11% з міст вагаються з відповіддю щодо оцінки впливу школи на здоров’я своїх дітей. Близько 3% респондентів визначили цей вплив як негативний. Так, 37% батьків вважають, що учні багато часу (три години та більше) витрачають на підготовку домашніх завдань. Майже 52% батьків дітей, які навчаються в сільських школах, та 42% – у міських закладах, не подобається або не завжди подобається шкільне харчування. Більшість батьків при виникненні проблем у дітей звертаються за допомогою не до педагогічних працівників, а вирішують їх у родинному колі. Звертає на себе увагу й той факт, що послугами шкільного психолога у міських закладах, що брали участь у дослідженні, не користується жоден з опитаних.

Усвідомлення дитиною необхідності збереження власного здоров’я відбувається з перших років її життя. Родинне ж виховання підлітка віддзеркалює систему цінностей батьків з одного боку, а з іншого, ґрунтується на власному досвіді, який отримується ним у процесі спілкування з однолітками, вчителями, під впливом засобів масової інформації тощо. Близько 85% учнів молодших класів та 80% старшокласників у скрутних ситуаціях звертаються до родини. Майже 68% учнів 4-х класів за допомогою звертаються до вчителя. Проте в учнів 9-11-х класів цей відсоток зменшується вдвічі.

Здійснюючи порівняльний аналіз відповідей учнів 4-х та 9-11 класів, можна зазначити, що роль сімейного виховання у системі розвитку навичок здорового способу життя з віком зменшується, а обсяг інформації, отриманої самостійно, збільшується.

Здебільшого учні отримують інформацію про те, як піклуватись про власне здоров’я, від батьків (83%), учителів (69%), медичних працівників (34%).

Цілеспрямована виховна робота сприяє формуванню в учнів уявлення про найбільш важливі життєві цінності. У їх рейтингу можливість мати міцне здоров’я посідає перше місце. Наступну позицію займає благополуччя у родині як запорука психологічно комфортного життя (таблиця 3).

Таблиця 3

Рейтинг найбільш важливих життєвих цінностей


Перелік цінностей

Місце у рейтингу

(по категоріях респондентів)

4 кл.

9-11 кл.

Батьки

Учителі

Матеріальне благополуччя

1

6

3

2

Якісна освіта

4

4

4

4

Міцне здоров’я

6

1

1

1

Приваблива зовнішність

2

7

6

6

Благополуччя у родині

3

2

2

3

Можливість мати друзів

5

3

8

5

Можливість бути самостійним та незалежним

-

8

7

7

Улюблена робота

-

5

5

8


Серед найбільш важливих умов збереження здоров’я різні категорії респондентів (учні, батьки, вчителі) визначають: дотримання здорового способу життя, систематичні заняття спортом, достатнє матеріальне забезпечення, відсутність шкідливих звичок, сприятливий екологічний стан довкілля та спадковість. Ставлення дітей до здоров’я як однієї з цінностей життя здебільшого визначило родинне виховання та діяльність навчального закладу (діаграма 7).

Діаграма 7

Що визначило твоє ставлення до здоров’я як до однієї

з цінностей життя?

Як свідчать результати моніторингу, загальноосвітні навчальні заклади позитивно впливають на здоров’я дітей, проте відповіді різних категорій респондентів не є однаковими. Так, близько 6% школярів наголошують на негативному впливі школи на їх здоров’я, а ще 5% учнів сільських шкіл та 11% міських вагаються з відповіддю на зазначене запитання.

У загальноосвітніх начальних закладах проводиться активна робота щодо збереження та зміцнення здоров’я школярів, з формування навичок здорового способу життя. У закладах проходять спортивні свята та конкурси, змагання, дні здоров’я, відбуваються зустрічі зі спеціалістами спеціальних служб (лікарями, пожежниками, представниками правоохоронних органів та громадських організацій). Слід підкреслити, що форми роботи зі здоров’язбереження (за результатами моніторингу) відрізняється одноманітністю. Так, в закладах увага здебільшого зосереджується на проведенні лекцій та спортивних змагань. У міських закладах учні залучаються до різноманітних заходів, зокрема 72% школярів відвідують заняття у формі тренінгів. Ці форми роботи зазвичай подобаються дітям, про що повідомили 88% опитаних. Так, 79% учнів із сільських шкіл та 88% з міських вказали на те, що у формі тренінгів відбуваються уроки основ здоров’я.

У школах проводяться заняття, що включають рухливі ігри на свіжому повітрі, спортивні естафети та змагання. З метою підвищення рівня рухової активності учнів у досліджуваних закладах організовується робота шкільних секцій та гуртків, які відвідують близько 87% учнів молодших класів та 61% учнів старших класів. Серед гуртків, які діти відвідують найчастіше, хореографічний, східних єдиноборств, волейболу, футболу, гандболу, боксу, настільного тенісу та туризму. Результати анкетування свідчать про те, що періодичність проведення подібних заходів є різною у сільських та міських закладах (діаграма 8).

Діаграма 8

Як часто проводяться позакласні заходи з формування здорового способу життя в твоєму класі, школі?
Міські заклади Сільські заклади

Слід відмітити наявність активного залучення в діяльність Шкіл сприяння здоров’ю учнівського самоврядування. Воно є найважливішою ланкою виховної системи навчального закладу, а його розвиток допомагає зацікавити та залучити більшу кількість учнів до здоров’язбережувальної діяльності. Учні 9-11 класів є учасниками (від 26% у міських школах до 55% у сільських) та організаторами (42%) внутрішкільних заходів і волонтерства (від 2% в сільських закладах до 35% у міських). Майже 57% директорів високо оцінюють саме вклад самоврядування в організацію діяльності Школи сприяння здоров’ю.

Крім позакласної роботи, що проводиться в закладах з метою формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя, педагоги на уроках залучають учнів до фізкультхвилинок, вправ з профілактики порушень зору тощо. Найчастіше зазначені заходи учителі проводять на уроках основ здоров’я. Проте 15% старшокласників вказали на відсутність у закладах практики проведення на уроках фізкультхвилинок та вправ з профілактики порушень зору.

Проблему збереження та зміцнення здоров’я дітей вирішує не тільки навчальний заклад. Родинне виховання є складовою часткою системи здоров’язбережувальної освіти учнів. Одним із її аспектів є наявність у дітей чітко організованого розпорядку дня. За відповідями учнів в їх розпорядку дня присутні ранкова зарядка (зазначили 41% респондентів), водні процедури (73%), організоване 3-х разове харчування (76%). Проте, як свідчать результати анкетування, такі складові розпорядку дня, як прогулянка на свіжому повітрі та заняття спортом у більшості учнів відсутні. Лише половина респондентів відзначили, що мають щоденний 8-годинний сон. При цьому, 50% батьків учнів наголошують, що вільний час їх діти проводять за комп’ютером, що негативно впливає на їх здоров’я. Цю проблему батьки намагаються вирішувати шляхом обмеження часу перебування дитини за комп’ютером. Вправи з профілактики порушення зору систематично вдома виконують тільки 24% учнів, які брали участь у дослідженні.

Велике значення у формуванні ставлення дітей до здоров’я як до однієї з життєвих цінностей, розвитку навичок здорового способу життя, насамперед, мають такі предмети як основи здоров’я, біологія, фізична культура. Результати ж анкетування свідчать про те, що у рейтингу шкільних предметів, щодо зазначеного питання, біологія посідає у сільських та міських закладах 2-3 місце відповідно, основи здоров’я – 7-8 місце. Найбільше розходяться результати рейтингу предмету фізична культура, який визначили учні сільських та міських закладів. Так, за визначенням школярів сільської місцевості, даний предмет посідає 4 місце, у той час як у міських – лише 11.

Незважаючи на вказане вище, близько 70% учнів оцінюють вплив школи на їх здоров’я позитивно, 65% школярів вважають отриману в школі інформацію щодо здоров’язбереження цікавою і корисною, а ставлення вчителів до них оцінюють як доброзичливе та поважне (як зазначили 83% опитаних).

Висновки
1. Начально-виховний процес у досліджених закладах спрямований на формування, зміцнення, відновлення та збереження здоров’я учнів та працівників школи.

2. Всі опитані керівники вважають, що статус закладів, якими вони керують, підвищився у зв’язку із входженням до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю.

3. Лише 50% керівників сільських шкіл впевнені, що середовище навчальних закладів, які вони очолюють, у повній мірі сприяють формуванню та пропаганді здорового способу життя й вихованню гармонійно розвиненої особистості учнів.

4. На думку директорів, на сьогодні 30% школярів сільських та 50% міських закладів лише частково готові керуватися засадами здорового способу життя.

5. Залишаються актуальними такі проблеми, як куріння, пропуски уроків без поважних причин та схильність підлітків до правопорушень.

6. Педагогічними колективами шкіл, що брали участь у дослідженні, проводиться цілеспрямована робота щодо надання та поглиблення знань учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих людей, створюється позитивна мотивація на здоровий спосіб життя.

7. З метою удосконалення знань учнів з питань збереження здоров’я, безпечної життєдіяльності, здійснення превентивної освіти до начально-виховного процесу залучаються працівники соціальних служб, пожежної охорони, міліції, медичних установ.

8. Навчально-методичний рівень підготовки більшості педагогів повною мірою відповідає сучасним підходам до виховання у дітей навичок здорового способу життя. Проте на думку 30% опитаних директорів сільських шкіл, зазначений вище рівень відповідає сучасним вимогам лише частково.

9. У досліджених закладах найуспішніше реалізуються програми додаткової освіти, розвиток комунікативних навичок у дітей; заклади забезпечують високу якість знань, враховують запити й інтереси дітей.

10. Збереження та охорона здоров’я учнів з усіх основних освітніх завдань, що вирішуються закладами, займає одне з останніх місць.

11. В досліджених закладах систематично проходять заходи з охорони та збереження здоров’я: спеціальні уроки, лекції, спортивні змагання, на батьківських зборах обговорюються питання збереження, зміцнення здоров’я дітей, профілактики шкідливих звичок, правопорушень та ризикованої поведінки.

12. Більшість батьків (66%), які брали участь в опитуванні, позитивно оцінюють вплив школи на здоров’я своїх дітей.

13. Більшість батьків при виникненні проблем у дітей звертаються за допомогою не до педагогічних працівників (учителів, психолога, соціального педагога), а вирішують їх у родинному колі.

14. У рейтингу найважливіших життєвих цінностей, на думку всіх категорій респондентів, можливість мати міцне здоров’я посідає перше місце.

15. З метою підвищення рівня рухової активності учнів у досліджуваних закладах значна увага приділяється організації роботи шкільних секцій та гуртків.

16. Позитивним досвідом є активне залучення в діяльність Шкіл сприяння здоров’ю учнівського самоврядування.

17. З метою формування позитивної мотивації учнів на здоровий спосіб життя педагоги на уроках залучають учнів до фізкультхвилинок, вправ з профілактики порушень зору.

18. У рейтингу шкільних предметів, які формують ставлення дітей до здоров’я як до однієї з життєвих цінностей, біологія посідає у сільських та міських закладах 2-3 місце, основи здоров’я – 7-8, фізична культура – 4 місце в сільській місцевості, 11 – у місті.

19. Більшість директорів загальноосвітніх навчальних закладів, які брали участь в опитуванні, переконані у важливості створення та функціонування тренінгового кабінету в навчальному закладі для проведення занять із здоров’язбереження.

Проректор з питань моніторингу якості освіти

та зовнішнього незалежного оцінювання В.В.Бєлковський

Сагалаєва

Борисенко 33 03 29




Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей icon6. 010203 здоров’я людини
Сфера освіти, формування у дітей та підлітків свідомої мотивації на здоровий спосіб життя, створення належних умов для збереження...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження сформованості навчально-пізнавальної компетенції учнів 9 класу загальноосвітніх закладів Сумської області
Сумського оіппо з метою діагностики та аналізу рівня сформованості пізнавально-інтелектуальної компетентності, логічних умінь І навичок...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
Метою даного дослідження було вивчення позитивних і негативних тенденцій управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів Конотопського та Буринського районів
Метою даного дослідження було вивчення позитивних і негативних тенденцій управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження сформованості навчально-пізнавальної компетенції учнів 9 класів
У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначається, що стратегічним напрямом реформування освіти є забезпечення...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження стану запровадження нових Державних стандартів початкової загальної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах
Д 05. 09. 2014 №399-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2014-2015 навчальному році» у квітні 2015 року навчально-методичним...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів
Сумського оіппо у жовтні листопаді 2013 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти
В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження організації педагогічного супроводу формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей iconЗвіт про проведення моніторингового дослідження професійної компетентності педагогічних працівників
Мета моніторингу – оцінка стану готовності навчальних закладів до здійснення інноваційної діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи