Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» icon

Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»



НазваМіністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Дата конвертації29.06.2015
Розмір191.82 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»

Інструкція

тьютору

Київ 2013

Зміст

1 Підготовчий етап 3

1.1 Розробка рейтингової системи оцінки діяльності слухачів 3

1.2 Підготовка запрошення до навчання 5

1.3 Підготовка інформаційних листів 6

1.4 Створення списку розсилки 7

1.5 Розробка методичних вказівок слухачу 7

1.6 Вибір цитат до курсу 8

2 Організаційний етап 8

2.1 Реєстрація слухачів 8

2.2 Розв'язання технічних проблем 9

2.3 Психологічне тестування слухачів. 9

2.4 Організація знайомства слухачів групи 9

2.5 Створення у чаті "інтернет-кафе" 12

2.6 Анкетування 12

3 Навчальний процес 12

3.1 Зворотний зв'язок 12

3.2 Організація дискусій 13

3.3 Тематичний чат 16

3.4 Робота у малих групах 17

4 Підведення підсумків 18


Знайомство з дистанційним курсом у тьютора вимагає 10% часу від загального обсягу курсу. У цей термін не входить час, необхідний для внесення змін у дистанційний курс.

Тьютор повинен мати фахову підготовку з усіх модулів дистанційного курсу. У тому випадку, коли його фахова підготовка недостатня, необхідно додатково залучати фахівця.

Слід враховувати, що у середньому, навантаження тьютора складає 5-10 хвилин на слухача на день.

1Підготовчий етап

1.1Розробка рейтингової системи оцінки діяльності слухачів


Як засіб вимірювання якісних та інших показників навчального процесу у дистанційному навчанні пропонується рейтинг. Він, завдяки детальному ваговому ранжуванню дрібних складових контрольованих знань і умінь, а також особистих надбаних здібностей, дозволяє показати студенту, яка саме недоробка навчального матеріалу заважає у діяльності і перешкоджає отриманню якісного результату

Тьютор повинен контролювати та регулярно наводити результати активності та проходження тестів самоконтролю і контролю кожного слухача у порівнянні з іншими, оформляти ці дані у вигляді зручних для нього таблиць, діаграм тощо.

Повинно буди ясне керівництво дискусією: навіщо вона проводиться, як будуть оцінюватись учасники. Наприклад, можна користуватися такою системою.

  1. Коротка відповідь з використанням попереднього листа - 1 бал.

  2. Відповідь з коментарями у тексті - 2 бали.

  3. Відповідь з узагальненнями - 3 бали.

  4. Створення нового листа з узагальненнями, результатами пошуку з URL - 5 балів.

У дискусії підведення підсумків треба робити після кожних 10-20 повідомлень та після її закінчення.

При аналізі дискусій враховується:

  1. Участь - загальна кількість повідомлень (аналізуються повідолення або положення інструктора та відповіді студентів).

  2. Соціальні цитати - листи студентів з повідомленнями, що формально не пов'язані зі змістом предмету.

  3. Інтерактивність - низка пов'язаних повідомлень.

  4. Пізнавальність - прояв знань та вмінь студентів у їх повідомленнях.

  5. Метапізнавальність - знання, вміння та показані успіхи, самоконтроль, самоуправління у навчанні.

Підсумки проведення чатів можуть фіксуватися кількістю балів кожному учаснику за його активність, висловлення нових ідей і пропозицій.

Оцінку есе, аналітичних оглядів можна робити за такими критеріями:

  1. Актуальність та оригінальність вибору теми, практична направленість, значущість.

  2. Обсяг та повнота суджень, композиційна цілісність тексту реферату, повнота використаної літератури.

  3. Рівень творчості: виявлення проблемних питань, авторське розставлення наголосів, стилістика викладення, співставлення різних точок зору та підходів, фактичних даних, ітеративне розкриття теми з використанням міжпредметних зв'язків.

  4. Аргументованість наданих суджень, необхідне цитування джерел, доказ висновків, авторська оцінка, доцільність виконання реферату.

  5. Якість записки: оформлення титульної сторінки, тексту, якість схем та рисунків.

Перед початком навчання студентам оголошується середній бал, який необхідно набрати за термін навчання. Ця цифра повинна бути досить високою та вимагати значного напруження при виконанні завдань, але реальною для її досягнення. Навчатися дистанційно не повинно бути легко.

1.2 Підготовка запрошення до навчання


Бажана така структура презентації:

Мета і загальні відомості: призначення курсу, очікувані результати; система подання інформації; що подано нетрадиційно і з якою метою; на підставі яких попередніх знань складено курс; форми самостійної діяльності; хто може вчитися. Цей розділ мотивує студента, привертає увагу та збуджує інтерес, пов'язує зміст навчання зі створеною структурою знань.

Поняття про курс та його складові (модулі): визначення мети і спрямованості курсу та окремих модулів (що передбачається створювати, формувати та активізувати у процесі навчання); соціально-культурна та світоглядна спрямованість курсу; інформаційна компонента курсу, форми її представлення; діяльнісна компонента курсу, її забезпечення; формуюча (креативна) компонента курсу, способи її здійснення; особливості змісту курсу та його доставка; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у курсі; віртуальне навчальне середовище.

Поняття про слухачів та їхню діяльність: хто може бути слухачем; що треба знати і вміти перед вивченням курсу; можливості курсу щодо адаптації інформації до слухача - нульовий курс, його призначення, зміст, доставка; що може знайти слухач у курсі - у професійному аспекті, у загальнолюдському аспекті, у соціокультурному аспекті; що необхідно проаналізувати у своїх можливостях для прогнозування наступної діяльності.

Поняття про роль викладача як менеджера і консультанта у навчальному процесі: напрями спільної діяльності; напрями і завдання наскрізного аналізу навчального процесу; мета постійного коригування курсу.

Автори курсу: прізвище, ім'я та по батькові; посада, вчений ступень та звання; науково-педагогічний стаж, напрями наукових інтересів, окремі інтереси (в тому числі захоплення). Подання такої інформації сприяє створенню віртуального соціального середовища учасників навчального процесу.

Термін представлення курсу, в тому числі: для попереднього ознайомлення; для детального вивчення і отримання результатів певного рівня і якості; можливий термін подовження вивчення за певних обставин і причин.

Експертиза і оцінка курсу. Хто проводив експертизу курсу, як оцінюють курс студенти, що його вивчали.

1.3Підготовка інформаційних листів


Тьютору бажано підготувати декілька інформаційних листів до студентів про технологію навчання та роботу у середовищі, можливості співпраці та дружнього спілкування.

Що потрібно знати та вміти для того, щоб взяти участь у курсі? Для цього у листі визначаються необхідні і достатні умови для навчання, роз'яснюються, які матеріали є складовими курсу, як ними користуватися і у якій послідовності; які попередні знання та вміння бажані для початку навчання, як їх можна придбати у випадку відсутності або незадовільності.

Призначення та організація курсу, особливості побудови. Що забезпечує і пропонує курс? Яку мету визначає курс і на які результати очікує? В чому полягає індивідуальність і неповторність організації курсу? Які інноваційні засоби використані у курсі? Як планується регулювати рівень навчальної діяльності і формувати самостійний стиль мислення? На що спрямована можлива або необхідна адаптація курсу у процесі навчання? Як передбачається підтримувати мотивацію на навчання? Як планується сприяти постійному самоконтролю якості навчання і керувати успішністю усього процесу?

Особливості навчального середовища, в якому курс розміщено. У листі необхідно показати, які саме має віртуальне навчальне середовище необхідні складові для інтерактивного проведення навчального процесу; які вони включають особливості відтворення змісту та поширеної електронної його підтримки; засоби створення і підтримки мотивації; засоби контролю; засоби аналізу змісту у співпраці (форум, дискусія); засоби організації навчальної діяльності (навігація, бібліотека, глосарій, курс-меню) та інші.

Особливості спілкування у курсі. У листі слід зупинитися на призначенні та необхідності спілкування; можливостях спілкування, способах організації питань (рекомендації з ситуацій у вигляді 2-3 запитань), синхронних (чат) та асинхронних (електронна пошта, форум, список розсилки) формах спілкування. Студент повинен отримати докладні інструкції з використання електронної пошти, форуму, списку розсилки та чату.

1.4Створення списку розсилки


Бажано користуватися можливостями сайтів http://kneu.edu.ua/, http://vahoogroups.com., або інших, які забезпечує дуже надійними списками розсилки з розвиненим сервісом. Для цього тьютор повинен спочатку зареєструватися (відкрити поштову скриньку) на сайті. Рекомендується під час налагодження списку розсилки заборонити використання прикріплення файлів (режим attach). Прикріплені файли підвищують можливість заразити комп'ютер вірусом!

1.5Розробка методичних вказівок слухачу


Методичні вказівки слухачу можна надавати за такою схемою:

  • Ваш погляд на тему та висновки.

  • Концептуальні карти та діаграми, які показують зв'язки ідей та тем.

  • Навчальні цілі.

  • Анотована бібліографія.

  • Рекомендації про те, які розділи обов'язково читати, а які можна ігнорувати.

  • Альтернативні матеріали.

  • Альтернативні приклади та ситуації, які Ви пропонуєте.

  • Ваші коментарі за параграфами на аргументи у тексті.

  • Питання та активність, що базується на матеріалах теми.

  • Зразки відповідей, які дають змогу студенту оцінити свої відповіді або активність.

  • Вказівки до практичної роботи.

  • Словник технічних термінів.

  • Тест самоконтролю, що пов'язаний з метою і призначенням теми.

  • Питання до дискусії.

  • Інструкція з підготовки відповідей тьютору.

1.6 Вибір цитат до курсу


Віртуальне навчальне середовище ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» надає можливість включати у навігаційні сторінки цитати. Це може підвищувати мотивацію студентів.

2Організаційний етап


Бажано, щоб навчальний тиждень у курсі тривав у період з понеділка по наступний понеділок з урахуванням того, що більшість слухачів у період робочого тижня найчастіше зайняті своїми обов'язками, питаннями і проблемами, а останні дні тижня і вихідні вони відводять для дистанційного навчання. Відповіді і виконані завдання вони повинні надсилати по можливості до кінця навчального тижня, щоб тьютор вчасно міг оцінювати активність кожного учасника навчання. Таким чином, у понеділок тьютор підводить підсумки попереднього навчального тижня, а слухачі переходять до вивчення навчальних матеріалів і виконання завдань наступного тижня.

2.1Реєстрація слухачів


Набір слухачів бажано починати не пізніше 2-3 тижнів до старту дистанційного курсу. Слухач реєструється у курсі самостійно, тьютор лише надає йому доступ та сповіщає особистим листом

2.2Розв'язання технічних проблем


Одним з основних питань є з'ясування досяжності сайту, пошти та вміння користуватись поштою. Слід зазначити, що просте листування з колегами і листування у дистанційному курсі, це різні речі. Треба попросити кожного студента надіслати декілька листів для перевірки використання того чи іншого кодування, з'ясувати можливі перешкоди успішному навчанню.

2.3Психологічне тестування слухачів.


Тьютор до початку навчального процесу повинен знати якнайбільше про своїх студентів. До таких даних психологи відносять інформацію про канал сприйняття інформації, стилю мислення та інші. Зрозуміло, що створити різні варіанти дистанційного курсу, які б враховували психологічний портрет особистості студента неможливо. Ці дані можна враховувати тільки у індивідуальній роботі зі студентом.

Рекомендується використовувати такі психологічні тести:

  • Визначення каналів сприйняття інформації (аудіал, візуап, кінестетик);

  • Визначення відомої півкулі мозку;

  • Тест стилю мислення ЕЛКО;

Крім того, тьютору буде корисно знати рівень комп'ютерної підготовки студента та його рівень підготовки до дистанційного навчання.

2.4Організація знайомства слухачів групи


У перші дні 1-й тижня навчання тьютор запрошує всіх учасників навчання представитися у списку розсилки та Форумі, розповісти кілька слів про себе, висловити свою точку зору щодо навчального середовища. На цьому етапі важливо, щоб саме тьютор своїм доброзичливим листом першим відкрив Форум, тому що на перших етапах навчання слухачі виказують нерішучість і боязкість.

Перше й найголовніше завдання тьютора у поточній діяльності - це створення клімату у групі.

Якщо можливо, бажано курси розпочинати з очного семінару, де треба організувати знайомство. Це може бути використано для створення малих груп. Через різні вправи студенти знаходять собі партнерів, потім проводиться тренінг у середовищі. Це дозволяє правильно зареєструватися, перевірити адреси, впевнитись у вмінні студента працювати у середовищі.

На перших тижнях викладач повинен впевнитись, що його повідомлення доходять та зрозумілі студентам.

2.5 Проведення ознайомчого мату

Ознайомчий чат, як правило, проводиться на першому-другому тижні занять. На чат має сенс винести 2-3 загальних питання щодо основних представлень про тематику курса і очікування студента від навчання в курсі. При проведенні ознайомчого чату, студенти знайомляться один з одним, при цьому відбувається первинне формування групи як колективу і підвищення інтересу до навчання, визначаються лідери і пасивні студенті. Надалі, ця інформація може використовуватися для активізації навчального процесу. На чаті можна розглядати такі питання:

  • Що цікаво знати про слухачів, курс, викладача?

  • Які проблеми слід обговорити, запланувати на майбутнє?

  • На які негаразди або позитивні риси на початку навчання слід звернути увагу?

  • Що бажано передбачати надалі дня підвищення інтерактивності курсу?

  • Хто хотів би спілкуватися частіше, з яких питань і з ким?

  • Можливості створення груп.

Для успішного проведення чату тьютор готує інформаційний лист з докладною інструкцією про роботу у чаті.

Послідовність дій викладача при розробці чату має такий вигляд.

  1. Сформулюйте тему чату.

  2. Запишіть основну проблему або завдання заняття

  3. Визначте головну мету заняття.

  4. Поставте педагогічні завдання заняття.

  5. Проведіть попередній аналіз технічних, географічних, соціальних та інших характеристик учасників чату, маючи на увазі: доступ до місця, де буде проведено чат; технічну підготовленість та досвід студентів; різницю у часових поясах; тривалість очної роботи.

  6. Виберіть оптимальний час для проведення чату.

  7. Визначте оптимальну кількість студентів, що братимуть участь в одному занятті, критерії їх вибору (рекомендована кількість - 10 слухачів).

  8. Виберіть оптимальну форму проведення чату у відповідності з поставленими метою та завданнями (рольова або ділова гра, круглий стіл, захист творчих робіт, семінар, інше).

  9. Визначте основні види діяльності студентів згідно з певною формою проведення (виступ ведучого, обговорення проблеми, "мозковий штурм", діяльність питання-відповідь, ігрові завдання та інше).

  10. Визначте егапи заняття: початок, кульмінація, завершення, розподіліть час на кожний етап, складіть розклад заняття та повідомте про нього учасників.

  11. Складіть письмові фрагменти для проведення чату у вигляді назв етапів, окремих фраз, суджень, які можна буде оперативно вставляти у текстове вікно впродовж заняття. Це може бути: привітання, вступне слово; фрази, що активізують діяльність студента; фрази, що заохочують студентів до діалогу; стимулюючі питання; короткі проблемні завдання студентам під час чату.

  12. Сформулюйте можливі організаційні проблеми, що можуть з'явитися під час чату, та можливі шляхи їх усунення.

  13. Визначте технічні проблеми та знайдіть способи їх розв'язання.

  14. Визначте форму виразу рефлексивної діяльності студентів, наведіть орієнтовний алгоритм їх рефлексивної діяльності.

  15. Сформулюйте конкретні можливі результати заняття щодо учасників чату.

  16. Складіть докладні рекомендації студентам для участі у чаті та надіпшіть їм.

  17. Зробіть копію тексту чат-заняття для подальшого аналізу.

2.5Створення у чаті "інтернет-кафе"


Мета цього методичного заходу - забеснечспия постійного зворотного зв'язку між учасниками курсу, підтримка психологічного клімату.

2.6Анкетування


Тьютор складає анкети, що можуть містити питання про освіту, сферу діяльності учасника, мету вивчення даного курсу, рівень знань предмету, досвід роботи в Інтернет та в інших дистанційних курсах.

Тьютор аналізує ступінь повноти відповідей, а також правильність заповнення. Ця інформація може говорити про відповідальність, дисциплінованість, ретельність майбутніх слухачів, а також дещо про особистий базовий словник

3Навчальний процес

3.1Зворотний зв'язок


Електронна пошта корисна як засіб, який дає студентам можливість індивідуального зворотного зв'язку. Переваги електронної пошти:

  1. Найбільша комфортність індивідуального листування .

  2. Відправник листа має можливість редаїуваги його перед відправкою.

  3. Можливість для викладача додавати коментарі до листа.

  4. Можливість для викладача давати на лист студента ссрію відповідей з коментарями на окремі елементи.

  5. Найбільш важливі моменти зворотного зв'язку можна копіювати та відсилати різним студентам. Це дає можливість відповідати кожному студенту індивідуально.

  6. Більшість поштових систем може програмувати відсилання Вам повідомлення, що Ваш лист отримано та прочитано. Цс допоможе Вам визначити тих студентів, які не читають листи. Можливо буде корисним наприкінці листа просити студент .відповісти Вам, Це дозволить бути впевненим, що студенти не тільки відкривають листи, а й читають їх.

  7. Бажано створення окремої папки для листів, які Ви відправляєте студентам. Це допоможе відслідкувати зворотний зв'язок з кожним студентом.

  8. Якнайширше використання можливості перевірки правопису листа. Пам'ятайте, що мова і якість її застосування впливає на якість засвоєипої інформації.

  9. Використання електронної пошти для збору інформації про студентів, опитування про те, як вони шукають інформацію про освіту. Включайте до листів відкриті питання, але так, щоб слухачі відчували себе вільними у відповідях про свій прогрес та своє навчання, а також про свої сподівання і бажання.

3.2 Організація дискусій


Учити спілкуванню необхідно як новачків так і досвідчених користувачів Internet. Спілкування в дистанційному курсі відрізняється від звичайного спілкування, тому у досвідчених користувачів можуть виникати проблеми більш складні, ніж у новачків.

Практично всі дистанційні студенти проходять п'ять етапів формування повноцінного спілкування в дистанційному курсі: доступ та мотивація, соціалізація, обмін інформацією, конструювання знань, розвиток.

У дистанційному курсі однією з головних задач - є організація спілкування. Для проведення навчання тьютор може використовувати різні методи асинхронного спілкування.

Читання та відповіді. Одна з найбільш типових форм дистанційного навчання це надати студентам навчальний матеріал, а потім ставити питання і пропонувати відповісти на них. Дуже важливо ставити відкриті питання, які вимагають більш ніж один варіант відповіді і можуть мати додаткові питання. Якщо не виконується такий варіант, то після відповіді першого студента для інших зникає необхідність відповідати. Навіть дві чи три відповіді на відкрите питання роблять ефективною ще чиюсь участь у навчальному процесі.

Дебати. У класичному випадку у розділі курсу обирається проблема, що мас декілька чітко позначених точок зору і дає можливість створити групи "слухачі за" та "слухачі проти". Але вона може важко починатися, чому бажано спочатку запропонувати декілька позицій "за" та "проти".

Конференція. Це добре структурована форма дебатів. До роботи залучаються дві групи студентів, кожна з яких готує звіт за проблемою та представляє їх від групи. Наступний крок припускає знайомство з позиціями, кожна група визначає (але не обов'язково - згоджується), де на їх погляд обидві групи мають спільну точку зору (точка домовленності). Кожна група оголошує точки домовленості. На третьому кроці розглядаються точки зору з протилежними думками та області протиріч.

Групи доводять або досліджують представлені уявлення з метою зміни точки зору кожної групи. Ці аріументи складаються та представляються кожною групою.

Сумісне читання. Сумісне читання погрібне у навчальному консенсусі та розумінні особливого документа або проблеми. Воно заохочує глибоке читання, вільне розуміння та зміни перспективи даної проблеми. Процес складається з таких етапів:

  • Короткий огляд тьютором матеріалу та галузі.

  • Думки студентів про їхнє початкове розуміння матеріалу і що вони сподіваються довідатись у процесі читання документу.

  • Читання документу з олівцем у руках. Помічати фрагменти, де документ здається незрозумілим і\або потребує пояснення.

  • Вільне висвітлення тексту, яке потребує роз'яснення у конференції.

  • Об'єднання уваги для роз'яснення незрозумілих фрагментів.

  • Підготування питань до тексту та обмін ними з колегами.

  • Відповіді на деякі питання колег.

  • Написання особистої думки про прочитаний матеріал (есе).

У будь-який час тьютор може виявити підтримку ірупі або особистості. Це може бути у формі вступу у новий матеріал (підсилений, полегшений, розширений). Цей тип спілкування потребує додаткової підготовки учасників.

Обговорення ідей. Це корисна техніка, яка показує студентам, що може зробити активна група разом. Вона складається з чотирьох етапів:

  1. Всі учасники запрошуються виділити три проблеми у відношенні до вивченого розділу. Вони можуть бути у вигляді питань, 1ЦО потребують відповіді, або опису особливих проектів.

  2. Після вивчення усіх альтернативних ідей, тьютор вибирає декілька ідей, і обговорюється їхня важливість.

  3. Відкривається дискусія з вибраних ідей, де учасники обговорюють їх та висловлюють своє відношення до них (подобається і чому, або навпаки).

  4. Формуються відповіді, які потребують подальших колективних досліджень, що дозволить просуватися до проекту, який буде виконуватися у малих групах.

Відкритий форум. В багатьох випадках студенти відчувають, що дуже потребують відкритого простору для спілкування та обміну думками.

Для цього можна сформувати простір у вигляді телеконференції або списку розсилки з модерацією. У цьому просторі студенти можуть підняти ті проблеми, які їх цікавлять, залучити у розмову інших.

Ігри та моделювання. Рольові ігри - це високо структурована система конференцій. Студентам необхідно дати короткий опис ролей, які вони підтримують у грі, доступ до ресурсів, які дають основну інформацію до ситуації, Що буде моделюватися та зробити вхідну постановку питань, з яких починається рольова гра.

У рольовій грі, яка ведеться двома групами через телеконференцію або список розсилки, деякі дії будуть мати місце у приватній пошті.

Майстер-клас. У такому класі розглядається поведінка студента та експерта. Спочатку викладач дає на високому рівні деяку модель дій експерта для того, щоб студент побачив його техніку. Потім студента запрошують скопіювати дії експерта, Всі відхилення від "еталонних" дій фіксуються та обговорюються зі студентами.

Гостевий лектор. Ця форма припускає запрошення гостя, щоб зробити дискусію цікавою. Для підвищення активності студентів їм надаються матеріали про запрошеного гостя або від нього. Студенти формують до нього питання (може використовуватись технологія обговорення ідей) і далі виконується обмін повідомленнями. Подальші питання будуть заложити від відповідей на оригінальні питання.

3.3 Тематичний чат


Тьютор повинен заздалегідь підготувати всі необхідні матеріали, зробити розсилку інформаційних листів. Інформаційний лист висилається за 1-2 тижні до проведення чату з вказівками щодо теми проведення, можливої 1-а альтернативних стратегій (на погляд і обговорення слухачів).

Після обговорення можливих стратегій проведення чату із слухачами на протязі тижня виконується вибір стратегії та повідомлення про неї слухачів.

Наступним етапом є розробка сценарію чату, який повинен враховувати:

  • аналіз значущості основних понять, ситуацій, дій, критеріїв, що визначаю ть істотні смислові і діяльнісні сторони теми;

  • вибір складових змісту навчальної інформації, що планується обговорити у чаті;

  • виділення кожної складової згідно з її значущістю і зв'язками з іншими складовими і темою взагалі;

  • створення системи питань у такому напрямку:

  • які основні властивості даної складової, її характеристики;

  • які умови або критерії їхнього функціонування;

  • які межі здійснення цього процесу, що може йому заважати;

  • у якій діяльності може бути задіяна дана складова;

  • який можна запропонувати алгоритм діяльності з використанням даної складової;

  • яку роль відіграє ця складова (поняття, ситуація, дія, критерій тощо) у контексті поданої теми? Чим визначається її значущість?

  • яку світоглядну, креативну роль у формуванні мислення особистості може відігравати ця складова? Як пересвідчитися у наявності впливу?

  • які ще питання можна задати собі або колегам, щоб сприяти створенню системного погляду на дану складову?

3.4 Робота у малих групах


Керування групою тьютором включає три задачі:

  1. Допомогти групі організувати процес об'єднання зусиль у досягненні навчальних цілей.

  2. Допомогти кожному члену групи конструктивно взяти участь у створенні загального продукту. Важливо, щоб кожен студент бачив свій внесок у створеному продукті. І тут задача тьютора - показувати цей внесок, тобто забезпечити індивідуалізацію навчання.

  3. Забезпечити умови, щоб кожен член групи одержав відповідні знання і навчальний досвід, що відповідає цілям студента.

Таким чином, робота групи - створення навчального продукту.

Спрямованість роботи таких груп:

  • спільне обговорення теоретичного матеріалу;

  • перехресний самоконтроль якості присвоєння і рефлексія щодо повноти і якості розуміння;

  • спільний пошук необхідної додаткової інформації, її аналіз і обговорення, визначення доцільності і завершеності;

  • спільне обговорення можливих стратегій розв'язання практичних завдань зокрема і організації навчальної діяльності взагалі;

  • спільне обговорення результатів самоконтролю, створення самостійної групової або індивідуальної системи контрольних питань, відпрацювання технології роботи з питанням і підготовки відповіді;

  • організація і визначення напрямків взаємної групової рефлексії для збагачення процесу навчання і підвищення його якості для всіх членів групи.

  • обмін досвідом співпраці з іншими групами або окремими особами

  • спільне виконання проектів.

Пропонується використовувати такі види діяльності груп:

  • підготовка загального рішення запропонованої задачі чи проблеми і його презентація за допомогою електронних засобів;

  • колективне обговорення та розв'язання проблеми, у тому числі методом «мозкового штурму»;

  • груповий вибір від колективу кращіх повідомлень з підго товлених студентами питань для виступу на форумі;

  • підготовка студентів до взаємодії з інтими групами продумування і формулювання питань для них, підготовка конкурсів і змагань, участь груп у розв'язуванні загальної для всього віртуального класу задачі;

  • виконання тривалого творчого завдання - дослідження об'єкта, розробка проекту, аналіз матеріалів тощо.

4Підведення підсумків


Після проведення дистанційного курсу необхідно зробити йото оцінку, використовуючи свої спостереження, анкети тощо. Оцінюються:

  1. Мета курсу і очікувані результати (чи зрозуміла вона студентам; чи вона досяжна і є вказівки на необхідні для засвоєння знання та вміння).

  2. Мотивація. Які засоби використовувалися (інтерфейс; зростання складності; сгруктурування; система питань, щоб забезпечити системність навчальної діяльності), як вона підсилювалася (графіка; • ключові слова; засоби активного вивчення).

  3. Взаємодія. Як викликалася; як заохочувалася; як часто; наскільки різноманітна; як знімалися психологічні бар'єри; яка передбачалася співпраця.

  4. Зміст курсу. Присутність мотиваційних елементів у кожному фрагменті; точність та повнота інформації, відповідність мсті.

  5. Подання інформації. Екранні влаштування; засоби подання; навігація; текстові характеристики; застосування питань; мова і граматика курсу; рівень викладання; культурні особливості; орфографія та пунктуація.

  6. Зворотний зв'язок. Частота; коригування траєкторії процесу навчання; наявність реальної перевірки діяльності студентів; чи присутні оцінка якості відповідей та заходи заохочення; чи є психологічна підтримка неуспішних студентів і вчасна допомога; Наявність спільного обговорення проблем і аналізу результатів.

  7. Контроль та керування. Відповідність меті; оцінка отриманого досвіду, діяльності; надання рекомендацій; питання зрозумілі і розраховані на активність; чи містить контроль відкриті питання; чи є зв'язок завдань з майбутньою діяльністю, чи це підкреслюється.

  8. Керування навчальним процесом. Відбір та повнота інформації; чи є можливість розуміння по ключових словах; оцінка діяльності студента; повідомлення про результати; видача додаткової інформації; отримання відповідей; зазначення корективів; чи е доповнення інформації; чи є обґрунтовування оцінки діяльності студента.

  9. Допомога студентам. У ході процесу навчання; у роботі над інформацією, керування вибором стратегії; під час контрольних завдань, підказки і керуючі питання; вказівки, що саме треба контролювати і навіщо.




Схожі:

Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconІнформаційний лист міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
«економіка підприємства», «організація виробництва», «організація обслуговування на транспорті» та «бухгалтерський облік»
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Вчитися конче потрібно на протязі всього життя. Всі ці вимоги сучасного суспільства задовольняє нова форма навчання дистанційна
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconПроект Договір № про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності (авторського права) на твір
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДоговір № про часткове передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності (авторського права) на твір
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДоговір № про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності (авторського права) на службовий твір
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДоговір № про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності (авторського права) на службовий твір
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconПроведення Всеукраїнських конференцій та семінарів молодих вчених та студентів Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» на 2013 рік
Вищий навчальний заклад (установа), відповідальний за проведення заходу (адреса, телефон)
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconПротокол №42 від 04. 09. 2008 р. Внесено зміни та доповнення президією профспілкової організації кнеу імені Вадима Гетьмана
Вадима Гетьмана» є добровільним об'єднанням членів профспілки за місцем роботи, які працюють в університеті. Ппо двнз «Київський...
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconКонкурсному відборі до двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Додаток 9 до Правил прийому до двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в 2015 році
Міністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconРектор двнз «кнеу імені вадима гетьмана»
Спартакіади «Здоров'я» серед професорсько-викладацького складу та співробітників двнз «Київський національний економічний університет...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи