4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії icon

4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії



Назва4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії
Сторінка1/4
Дата конвертації27.06.2015
Розмір361.55 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>
  1   2   3   4
1. /Rozdil_1.docx
2. /Rozdil_2.docx
3. /Rozdil_3.docx
4. /Rozdil_4.docx
5. /Vstup.docx
1. Кліматична система Землі та фактори зміни клімату Енергетичний баланс у атмосфері та парниковий ефект
2. Міжнародні інструменти запобігання зміні клімату Кіотський протокол
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії
Чорна металургія є однією з найбільш енерговитратних галузей промисловості

4. Фактори сталого розвитку у металургії

4.1. Тенденції розвитку металургії

Чорна металургія є однією з найбільш енерговитратних промислових галузей у світі. До того ж, використання у чорній металургії вугілля як одного з головних первинних енергоносіїв робить цю промисловість одним з основних джерел викидів диоксиду вуглецю. На рис.4.1 наведено дані Міжнародної агенції з енергетики (International Energy Agency, IEA)1, згідно з якими частка чорної металургії у світових викидах СО2 промисловими підприємствами складає 30%. У загальних світових антропогенних викидах СО2 частка чорної металургії складає близько 9% 2. Виходячи з цього, вирішення світових проблем запобігання зміні клімату без суттєвого скорочення викидів парникових газів від підприємств чорної металургії неможливе.



Рис.4.1. Розподілення прямих викидів СО2 за галузями промисловості

Цілі, встановлені IPCC на основі четвертого оціночного звіту у 2007 році щодо скорочення глобальних викидів якнайменше до 50% до 2050 року, відповідно до рівня 2000 року, задля утримання рівня глобального підвищення температури в межах 2С, сьогодні стали частиною законодавства в окремих країнах3. Зокрема, в Європейському Союзі встановлено кілька завдань щодо запобігання зміні клімату, серед яких можна назвати "ціль 20-20-20", що означає зменшення до 2020 року у порівнянні з 1990 роком викидів парникових газів не менше ніж на 20%, скорочення витрат енергії на 20% та збільшення частки енергії з відновлюваних джерел на 20%. У лютому 2011 Європейська Рада підтвердила ціль скоротити загальні викиди парникових газів на 80% до 2050 року у порівнянні 1990 роком, незважаючи на економічну рецесію4. Нарешті, у жовтні 2014 року Європейська Рада прийняла Рамки щодо політики з питань клімату та енергії (A 2030 framework for climate and energy policies)5, встановивши наступні завдання на 2030 рік:

  • зобов‘язання щодо зменшення викидів парникових газів щонайменше на 40% відносно 1990 року;

  • зобов‘язання щодо збільшення частки енергії, що генерується з відновлювальних джерел, щонайменше до 27% в середньому для Євросоюзу;

  • підвищення енергоефективності щонайменше на 27% (має бути переглянуто у 2020 році, маючи на увазі можливість досягнення показника у 30% до 2030 року);

  • завершення формування внутрішнього енергетичного ринку шляхом поєднання електричних мереж між країнами-членами на рівні 15%.

Для промисловості Європейська низьковуглецева дорожня карта (EU Low-carbon Roadmap) визначає скорочення викидів СО2 на 34-40% до 2030 року (залежно від галузі та припущень щодо ціни викопного палива) та 83-87% до 2050 року6.

До 2050 року населення Землі неминуче суттєво зросте, а отже – за умови збереження сьогоднішніх підходів до природокористування - економічний розвиток потребуватиме більше сталі, ніж її виробляється сьогодні. Прогнози з цього приводу містяться, наприклад, в аналітичних матеріалах IEA 7 та будуть детальніше обговорені у Розділі 6. Зростання виробництва означатиме суттєве ускладнення виконання встановлених цілей – особливо в глобальному масштабі. Прогнозування майбутніх викидів парникових газів є дуже складною задачею та має враховувати велику кількість факторів, які в свою чергу важко передбачити. Як методологічні підходи до прогнозування, так і власне результати прогнозів зокрема щодо зростання населення та потреб у сталі, питомих витрат енергії при виробництві, структури енергобалансу, наявності сталевого скрапу та інших ресурсів тощо - з урахуванням у тому числі специфіки розвитку окремих країн та регіонів - варіюються у досить широких межах 8.

На рис.4.2 наведено дані World Steel Association9 щодо світового виробництва сталі протягом ХХ сторіччя. Видно, що тривалий період зростання, що спостерігався після другої світової війни, після двох нафтових криз 1973 та 1980 років змінився періодом стагнації, причому начебто нічого не віщувало значного поновлення зростання. Втім лише за 12 років ХХІ сторіччя світове виробництво сталі подвоїлося, перевищивши у 2013 році 1,6 млрд т (рис.4.3), причому протягом шести років поспіль спостерігалося зростання на рівні 6% щороку – результат досі небачений в історії цієї промисловості. Це сталося здебільшого внаслідок економічного зростання в Китаї, частка промисловості якого у світовому виробництві сталі збільшилася з 15% у 2000 році до 48,5% у 2013 році.

world steel 20.jpg

Рис.4.2. Світове виробництво сталі протягом ХХ сторіччя

Рис.4.3. Світове виробництво сталі на початку ХХІ сторіччя (для наочності масштаби шкал - ті самі, що на рис.4.2)


Дані про обсяги виробництва сталі в Україні протягом останніх ста років наведено на рис.4.4. Сягнувши максимального виробництва на рівні майже в 60 млн т на рік в період з кінця 70-х до середини 80-х років, після розпаду радянського союзу виробництво сталі впало нижче 16 млн т, відновившись до рівня майже 43 млн т напередодні світової кризи 2008-09 років. Після суттєвого падіння виробництва під час кризи виробництво, станом на 2013 рік, стабілізувалося на рівні близько 33 млн т, що відповідало обсягам виробництва, які мали місце півсторіччя тому - у 1963 році. Втім, внаслідок політичних подій та військових дій на Сході України, у 2014 році виробництво сталі впало до 27,2 млн т. Станом на січень 2015 року виробництво сталі скоротилося на 25,2% відповідно до січня 2014.



Рис.4.4. Виробництво сталі в Україні протягом 1913-2013 років

Дані, наведені на рис.4.2-4.4, підтверджують, що прогнозування виробництва сталі є дуже складним – як для окремої країни, так у глобальному вимірі, зокрема, з огляду на те, наскільки важко передбачити соціально-політичні явища, які дуже впливають на економічні реалії. Тим не менш, подальше зростання світового виробництва сталі не викликає сумнівів, зокрема за рахунок країн, що розвиваються (див. докладніше у Розділі 6). Дані щодо виробництва сталі у країнах, що входять до першої десятки виробників, наведені в табл.4.1, свідчать про дуже великий потенціал щодо збільшення світового виробництва сталі, зокрема, з огляду на досить низький рівень виробництва на душу населення в Індії. Збільшення виробництва в цій країні лише до нинішнього середнього світового рівня, який складає близько 225 кг на душу населення, означатиме додаткове виробництво майже 200 млн т сталі - навіть без урахування зростання кількості населення. Втім, для забезпечення потреб динамічного розвитку зростаючої економіки потрібно виробляти щонайменше 400 кг сталі на душу населення. Окрім того, певні прогнози свідчать про збереження зростання виробництва сталі в Китаї щонайменше до 2030 року. Таким чином, проблеми забезпечення сталого розвитку металургійної галузі напевне зберігатимуть актуальність в довготерміновій перспективі.

Як видно з табл.4.1, в Україні зберігається один з найвищих рівнів виробництва сталі на душу населення у світі. Слід згадати, що за часів радянського союзу частка України у загальному промисловому виробництві тієї країни була надзвичайно високою, про що свідчать дані табл.4.2. Враховуючи, що територія України в СРСР становила лише 2,7%, а населення 18%, а також той факт, що чорна металургія нашої країни сконцентрована у чотирьох областях з 26, можна зрозуміти, що рівень індустріалізації, а відповідно й екологічного навантаження, в цих областях, зокрема від тієї діяльності, що вже відбулася (кар‘єри, шламосховища, відвали відходів збагачення та шлаків) був і зберігається на надзвичайно високому рівні.

Таблиця 4.1

Виробництво сталі країнами, що входять до першої десятки світових виробників



Країна

Виробництво сталі

2014 рік,

млн т

2013, рік,

млн т

2014/2013, %

кг на душу населення

(2013 рік)

1

Китай

822,7

815,4

+0,9

571,2

2

Японія

110,7

110,6

+0,1

870,0

3

США

88,3

86,9

+1,7

273,7

4

Індія

83,2

81,3

+2,3

65,3

5

Південна Корея

71,0

66,1

+7,5

475,3

6

Російська Федерація

70,7

68,9

+2,6

1314,2

7

Німеччина

42,9

42,6

+0,7

527,8

8

Туреччина

34,0

34,7

-1,8

452,6

9

Бразилія

33,9

34,2

-0,7

170,1

10

Україна

27,2

32,8

-17,1

722,3


Таблиця 4.2

Частка України у виробництві окремих товарів гірничо-металургійного комплексу за часів радянського союзу (%)

Продукти

Частка у виробництві

1940 рік

1985 рік

Сталь

48,8

36,3

Прокат

49,7

34,9

Залізна руда

67,7

48,4

Вугілля

50,5

41,3
  1   2   3   4



Схожі:

4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconНаціональна стратегія сталого розвитку
Мета дисципліни: формування системи теоретичних знань та практичних навиків необхідних при складанні та реалізації стратегії сталого...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconМіжнародне співробітництво
Однією з ключових умов сталого розвитку України є зміцнення її міжнародних позицій. І саме університети – є одними з найпотужніших...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconНазва змістових тем
Аспекти лексикологічних досліджень. Семасіологія, ономасіологія, етимологія, ономастика, фразеологія, лексикографія як розділи лексикології....
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження сформованості навчально-пізнавальної компетенції учнів 9 класів
У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначається, що стратегічним напрямом реформування освіти є забезпечення...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconПрограма спецкурсу та плани семінарських занять для магістрів-філософів Львів 2009
Людмила Рижак. Філософія сталого розвитку людства. Програма курсу та плани семінарських занять для магістрів-філософів. Львів: Видавничий...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconВідгук офіційного опонента на дисертаційну роботу Федоренко Ольги Володимирівни «Формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості»
Формування цільового потенціалу підприємств машинобудування обумовлено відсутністю ефективних стратегій розвитку машинобудівних підприємств,...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconІнформації щодо ринкової або іншої вартості його балансового майна. Відповідна інформація є результатом проведення фінансової оцінки бізнесу або окремого майна
Оскільки нині ринкові умови розвитку вітчизняного бізнесу ще суттєво відрізняються від умов розвитку бізнесу у країнах із розвиненими...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconВпроваджуємо Базову програму «Я у Світі» Алгоритм апробації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»
Алгоритм апробації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», методичні проекти впровадження у масову педагогічну...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconМіністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка філософський факультет кафедра філософії європеєць як творець цивілізації розвитку І прогресу
Карась Анатолій (гол редактор І упорядник). Європеєць як творець цивілізації розвитку І прогресу / Матеріали міжнародної наукової...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconПоложення про рецензування статей у збірнику наукових праць «Проблеми І перспективи розвитку банківської системи України»
Дане положення регламентує порядок рецензування та проходження статей, що надходять до редакції збірника наукових праць «Проблеми...
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії iconПро організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку
Міністерство освіти і науки надсилає для використання в роботі методичні рекомендації про організацію навчально-виховного процесу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи