3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій icon

3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій



Назва3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій
Дата конвертації27.06.2015
Розмір111.69 Kb.
ТипДокументи
скачать >>>
1. /Rozdil_1.docx
2. /Rozdil_2.docx
3. /Rozdil_3.docx
4. /Rozdil_4.docx
5. /Vstup.docx
1. Кліматична система Землі та фактори зміни клімату Енергетичний баланс у атмосфері та парниковий ефект
2. Міжнародні інструменти запобігання зміні клімату Кіотський протокол
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій
4. Фактори сталого розвитку у металургії Тенденції розвитку металургії
Чорна металургія є однією з найбільш енерговитратних галузей промисловості

3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій

Технологічну основу для сталого розвитку мають забезпечити системні інновації, спрямовані насамперед на скорочення споживання вуглецевих матеріалів у якості відновників та палива. Аналіз свідчить про неможливість досягнення екологічних завдань, що стоять перед людством в контексті запобігання глобальній зміні клімату, спираючись лише на існуючі технології. Тільки сценарії соціально-технологічного розвитку, що передбачають впровадження революційних технологій (див. сценарії RCP у Розділі 2), можуть убезпечити втримання кліматичної системи в таких рамках, що не супроводжуватимуться катастрофічними наслідками в майбутньому.

Потребу в радикальних еко-інновацях (eco-innovations challenge), здатних забезпечити скорочення споживання людством матеріалів до 2050 року згідно з кількома сценаріями, проілюстровано на рис.3.1 за матеріалами OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) 1. Сценарій Business as usual описує споживання матеріалів з використанням існуючих технологій, сценарій Factor 2 передбачає скорочення споживання матеріалів на душу населення вдвоє, а сценарій Factor 5 - на 80% (тобто людина в середньому споживатиме лише 1/5 від сьогоднішнього споживання, яке становить 120% по відношенню до 1970 року). Слід зазначити, що в літературі досить популярні також інші визначення подібних сценаріїв але з урахуванням зростання добробуту. Зокрема Factor 4 характеризує сценарій, у якому стандарти життя зростають вдвічі при такому ж скороченні споживання матеріалів (2х2=4), а згідно зі сценарієм Factor 10 відбувається покращення стандартів життя вдвічі при скороченні споживання до рівня однієї п‘ятої (2х5=10) 2.



Рис.3.1. Демонстрація еко-інноваційного виклику (на вертикальній осі - споживання матеріалів по відношенню до 1970 року)
Для кращого розуміння ролі та спрямованості еко-інновацій нижче коротко розглянуто типологію цього поняття згідно з термінологією OECD3.

В минулому типовим підходом до вирішення проблем забруднення, зокрема пилогазовими викидами, було розсіювання викидів у атмосфері, спрямоване на зменшення концентрації шкідливих речовин. Відомим є вислів solution to pollution is dilution (вирішенням проблем забруднення є розбавлення). Розсіювання може забезпечуватися за рахунок використання димових труб певної висоти, спеціальної конструкції ліхтарів заводських приміщень тощо. Такий підхід, залишаючись важливим і сьогодні, не виправдовує себе за певних атмосферних умов – таких як штиль та інверсії (нетипова зміна температури у вертикальному напрямі, що перешкоджає конвекції гарячого забрудненого газу). Окрім того, локальна проблема забруднення перетворюється на регіональну, чи навіть глобальну.

Запровадження більш жорстких екологічних вимог, встановлення гранично допустимих приземних концентрацій (ПДК) та гранично допустимих викидів (ПДВ) шкідливих речовин, а також відповідальності за їх порушення, стало причиною розробки та впровадження численних інновацій, спрямованих на зменшення кількості шкідливих речовин, що потрапляють до навколишнього середовища. Здебільшого технологічні рішення такого типу не супроводжуються суттєвою зміною існуючих виробничих технологій. У англомовній літературі цей підхід інколи називають “end-of-pipe” (на кінці труби), оскільки вони стосуються кінцевого етапу виробництва, коли зусилля спрямовуються на вилучення забруднювачів, які вже сформувалися в процесі виробництва. Згідно з матеріалами OECD, концепцію “end-of-pipe” схематично проілюстровано на рис.3.2

end of pipe.jpg

Рис.3.2 Схематична ілюстрація концепції “end of pipe”

Оскільки за такого підходу покращуються лише екологічні показники виробництва, а собівартість продукції зростає, інвестиції у впровадження засобів очистки викидів досить часто сприймаються як певна перешкода прибутковості та економічному зростанню. Звичайно, можна навести приклади, коли інновації, що можуть бути охарактеризовані як “end-of-pipe”, водночас спрямовані на вирішення певних технологічних проблем. Наприклад у доменному виробництві вже багато десятиріч застосовується (з певними варіаціями щодо апаратного забезпечення) досить досконала система газоочистки, що забезпечує вилучення близько 95% пилу. Більшість з апаратів цієї системи було розроблено і впроваджено ще за часів досить м‘яких екологічних вимог. Це було пов‘язане насамперед з вимогами до вмісту пилу у доменному газі, що використовується, зокрема для опалювання повітронагрівачів. Водночас це мало позитивний ефект для навколишнього середовища. Пізніше, запровадження газових безкомпресорних утилізаційних турбін ГУБТ), у яких енергія стиску газу перетворюється на електричну енергію, викликало необхідність ще більш ефективного вилучення пилу, що мало своїм наслідком численні інноваційні рішення, у тому числі з використанням рукавних фільтрів з сумарною ефективністю вилучення пилу до 98%.

Слід зазначити, що розробка та впровадження технологій очистки викидів (а в майбутньому, можливо, й уловлювання диоксиду вуглецю) зберігають свою актуальність. Втім, з метою переміщення центру ваги екологічного менеджменту від управління викидами до більш активних підходів, ще у 1989 Екологічна програма ООН (United Nations Environment Programme – UNEP) запровадила проект «більш чистого виробництва» - Cleaner Production (СР) Programme. За суттю ця програма, що мала своїм результатом створення кількох національних центрів в різних країнах світу, стала віддзеркаленням вже очевидної на той час тенденції щодо запобігання утворенню шкідливих викидів замість боротьби із викидами, що вже утворилися. За моделлю «більш чистого виробництва» суттєву роль отримують питання оптимізації технологічних процесів, запровадження енергозберігаючих технологій, розробки нових матеріалів та продуктів, використання вторинних ресурсів тощо - з метою більш інтегрованого підходу щодо досягнення екологічних стандартів водночас з покращенням ефективності виробництва. Впровадження цієї моделі пов‘язане з певними ризиками та обмеженнями як технологічного, так і організаційного характеру. Втім дослідження4, проведене у 2007 році, що охоплювало понад 4000 виробничих підприємства в Канаді, Німеччині, Норвегії, Сполучених Штатах, Угорщині, Франції та Японії, показало, що понад 75% інвестицій припадає на технології «більш чистого виробництва».

Наступним щаблем еволюції еко-інновацій можна вважати модель еко-ефективності. Переходячи від концепції уловлювання викидів до концепції їх запобігання, окремі компанії прийшли до висновку, що не все те, що добре для навколишнього середовища, є поганим для бізнесу. Оптимізуючи виробничі процеси та скорочуючи споживання сировини, можна покращувати конкурентоспроможність. Зважаючи на це, задля того щоб допомогти бізнесу зробити свій внесок до сталого розвитку, залишаючись конкурентоспроможним, у 1992 році Світова бізнес-рада зі сталого розвитку (World Business Council for Sustainable Development) запровадила концепцію еко-ефективності, визначивши її сутність як «виробництво товарів та надання послуг за обґрунтованими цінами, що забезпечує потреби людства та рівень життя при зменшенні екологічного впливу, яким супроводжується використання ресурсів». Втім, за десятиріччя, що минули, поняття еко-ефективності набуло більш широкого сенсу, який може бути вираженим фразою “doing more with less” (робити більше з меншого), та, зокрема, є ключовим принципом впровадження систем екологічного менеджменту (Environmental Management System – EMS).

Більш інтегрованого підходу вирішення екологічних проблем набуло в концепції «життєвого циклу» (life-cycle, рис.3.3). Заснований на цій концепції інструмент Life cycle assessment – LCA (оцінка життєвого циклу) є сьогодні одним з основних інструментів для оцінки екологічного впливу та прийняття рішень щодо розробки нових продуктів та технологій. Як очевидно з назви, підхід, що застосовується, передбачає зменшення використання ресурсів та скорочення екологічного впливу протягом всього життєвого циклу продуктів та послуг. Концепція LCA є більш амбітною, у порівнянні з СР, оскільки стимулює погляд поза традиційні організаційні межі. Вона охоплює екологічний вплив та відповідальність починаючи від видобування матеріалів, через виробничі процеси, споживання і аж до кінцевого етапу, коли використаний продукт повертається до навколишнього середовища у вигляді брухту. З цього приводу LCA інколи називають аналізом «від колиски до могили» (cradle-to-grave).

Філософія життєвого циклу стала основою для започаткування нових бізнесових моделей та управлінських підходів. На політичному рівні це віддзеркалене в ініціативі розширеної відповідальності виробника (Extended Producer Responsibility) та інтегрованій політиці продукту (Intergrated Product Policy), запроваджених Європейським Союзом з тим, щоби поширити відповідальність виробника на весь життєвий цикл товару.

Практичне застосування LCA мало своїм наслідком, зокрема, виникнення концепції «менеджменту зеленого ланцюга постачання» (green supply chain management), що включає урахування екологічних аспектів на протязі усього ланцюга, починаючи від джерела сировини, включаючи різноманітні організації та компанії, що залучені до видобутку, переробки, виготовлення продукту, постачання, споживання та кінцевої утилізації. На цій основі та у відповідь на певний соціальний та політичний пресинг виникла концепція і практика корпоративної соціальної відповідальності (Corporate Social Responsibility, CSR) як нової бізнесової моделі, згідно з якою компанії на добровільній основі декларують зобов‘язання - навіть понад законодавчі вимоги – включати екологічні аспекти до всіх видів ділової активності та звітувати про етичні, соціальні та екологічні ризики, що виникають в результаті цієї діяльності. У сенсі маркетингу, це є одним з важелів впливу на поведінку сучасного споживача, який має враховувати не лише цінові та технологічні характеристики товару, але й те, як впливає виробництво товару, його використання та кінцева утилізація на навколишнє середовище.

lifecycle.jpg

Рис.3.3 Схематична ілюстрація концепції “ life-cycle”

Концепція замкненого виробництва (closed loop production, рис.3.4) є подібною до «життєвого циклу» з тією різницею, що всі компоненти системи підлягають повторному використанню, переробці або утилізації. Це передбачає більш системний підхід, за яким всі продукти та процеси розробляються, виходячи з того, що на певному етапі вони мають отримати нове життя, завдяки чому потреба в невідновних природних матеріалах має суттєво скоротитися. Таким чином, замкнений цикл знаменує перехід від концепції «від колиски до могили» до принципу «від колиски до колиски» (cradle-to-cradle). Наприклад, у важкому машинобудуванні процес проектування машин і механізмів може удосконалюватися, не лише маючи на меті використання мінімальної кількості потенційно небезпечних матеріалів та підвищення енергетичної ефективності, але й враховуючи можливість спрощеного демонтажу, оцінки стану деталей, їх відновлення або заміни тощо. Слід зазначити, що мається на увазі не лише традиційна концепція ремонтопридатності. Сьогодні промислові компанії створюють нові моделі взаємодії з користувачами, що стосуються повернення обладнання та заміни компонентів, включаючи продаж відновлених (remanufactured) агрегатів зі знижкою та наданням гарантій. Таким чином споживач отримує радше не товар, а послугу – функцію, яку виконує певний апарат. Прикладом може служити американська компанія Caterpillar, яка, працюючи на ринку важкого машинобудування для гірничого виробництва, завдяки підходу cradle-to-cradle суттєво скоротила використання невідновних матеріалів, забезпечила розширення ринку збуту та збільшила дохідність. Такі приклади свідчать про можливість поєднання кращих екологічних показників з отриманням більшого прибутку.

closedloop.jpg

Рис.3.4. Схематична ілюстрація концепції “ closed loop production ”

Наступним кроком еволюції еко-інновацій є впровадження принципів замкненого циклу поза рамками окремих виробництв та промислових галузей. Такий підхід отримав назву промислової екології (Industrial Ecology). Промислове виробництво в рамках цієї концепції розглядається як елемент екосистеми, який має знаходитися не в ізоляції, а в гармонії з нею.

Виходячи з наведеного вище аналізу, можна скласти певну типологію еко-інновацій. В аналітичних матеріалах OECD поняття еко-інновації ґрунтується на трьох вимірах – цілях, механізмі та впливі.

Об‘єктом еко-інновацій можуть бути:

  • продукти – товари або послуги;

  • процеси – виробничі методи або процедури;

  • методи маркетингу;

  • структура управління;

  • організації, включаючи суспільні кола поза межами компанії, соціальні норми та культурні цінності.

Розрізняють чотири механізми, завдяки яким забезпечується зміна об‘єкта еко-інновації:

  • модифікація – відносно невеличкі прогресивні удосконалення продукту та процесів;

  • перепроектування, що включає в себе суттєві зміни в існуючих процесах, продуктах, організаційних структурах тощо;

  • альтернатива – запровадження нових товарів та послуг, що можуть задовольнити вже існуючі функціональні потреби та використовуватися у якості замінника інших продуктів;

  • створення, що включає розробку та запровадження принципово нових продуктів, технологій, процедур, структур та організацій.

Під «впливом» розуміються наслідки еко-інновацій щодо екологічного стану, - у тому числі в контексті життєвого циклу. Вплив залежить від комбінації об‘єкту та механізму, а отже може варіюватися від певних покращень екологічного стану до повного усунення екологічної шкоди. Зокрема, вплив може розглядатися в рамках описаних вище концепцій Factor 2, 4, 5 або 10.

Рис.3.4 ілюструє зв‘язок між механізмами та об‘єктами еко-інновацій та місце у ньому еволюційних етапів екологічно сталого промислового виробництва.

connection.jpg

Рис.3.4. Зв‘язок між механізмами та об‘єктами еко-інновацій в контексті еволюції екологічно сталого виробництва

У досить відомій роботі5 [37] промислові експерти приходять до висновку, що сьогодні передові гігантські інтегровані металургійні підприємства набули такого рівня технологічної досконалості, який вже майже не залишає простору для подальшого прогресу. Отже, такі підприємства – особливо ті, що знаходяться у розвинутих країнах, - мають не дуже багато шансів пристосуватися до майбутнього економічного контексту, який накладатиме суттєві обмеження на викиди парникових газів. За аналогією з еволюційною теорією Дарвіна, автори називають такі підприємства тупиковою гілкою – еквівалентом до динозаврів. Таким чином сталеплавильна промисловість вийшла на рівень, після якого має відбутися так звана «знищуюча інновація»a, тобто така зміна послідовності технологічного розвитку, що має докорінно змінити технолого-економічну інфраструктуру. Основними причинами цього є6:

  • досягнення межи досконалості за існуючих технологічних обмежень (у англомовній літературі використовується термін «technology saturation»);

  • зміна економічного контексту у сенсі екологічних вимог, якості сировини, а також промислового освоєння альтернативних технологій та появи радикально нових технологій;

  • недостатня гнучкість виробництва, що зокрема позначається на дуже значній тривалості терміну виконання замовлення на продукцію (як правило значно більше одного місяця), в той час як споживачеві все частіше потрібні спеціалізовані продукти для різноманітних застосувань;

  • надвисокі капітальні затрати.

Далі, у Розділах 4, 5 та 6, детально проаналізовано потенціал інноваційних технологій для досягнення завдань сталого розвитку. Втім, слід зазначити, що інноваційний розвиток виробництва металу може позначитися не лише на технологіях, але й може стати причиною трансформації промисловості:

  • окремі технологічні процеси (наприклад огрудкування залізорудних матеріалів, коксування вугілля тощо) можуть стати непотрібними;

  • оптимальний розмір підприємства може змінитися;

  • можуть виникнути нові види продукції;

  • чорна металургія може стати радше частиною сервісного обслуговування існуючої промислової інфраструктури, аніж виробництвом напівпродукту, з якого можна виробити будь-що.

На сьогоднішній день існує ще занадто багато невизначеностей - як щодо темпів впровадження інноваційних технологій, так і щодо «правил гри» за майбутніх умов економіки з законодавчими обмеженнями викидів парникових газів. Втім, як буде показано детальніше у Розділі 6, нині існує дуже багато передумов, насамперед соціально-економічного характеру, для того, щоб досить радикальні зміни відбулися вже протягом наступного десятиріччя.

Список літератури до Розділу 3

a Нажаль, автор не знайшов більш адекватного перекладу для англомовного терміну “disruptive innovation”, типовими прикладами якої є «знищення» дуже високотехнологічного - для своєї епохи - парусного флоту, завдяки винайденню пароплавів.

1 EIO (2011). The Eco-Innovation Challenge: Pathways to a resource-efficient Europe. Eco-Innovation Observatory. Funded by the European Commission, DG Environment, Brussels. (http://www.eco-innovation.eu/media/ECO_report_2011.pdf)

2 Factor Four: Doubling Wealth, Halving Resource Use - A Report to the Club of Rome by L.Hunter Lovins, Amory Lovins, Ernst von Weizsäcker: Earthscan (December 1, 1998), 224 р.

3 Eco-innovation in Industry: Enabling Green Growth. OECD, 2009, 280 p.

4 Frondel et al. End of Pipe or Cleaner Production? An empirical comparison of environmental innovation decisions across OECD Countries. In: Environmental Policy and Corporate Behaviour. Edited by N.Johnstone , Empirical Policy Analysis Unit, OECD Environment Directorate, France. In Association with the Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD), 2007, 288 p.

5 Birat JP, Steiler JM. Emerging developments [Chapter 63]. In: The book of steel. Edited by Sanz G, Henry G,. Paris: Lavoisier; 1995

6 Rynikiewicz C. The climate change challenge and transitions for radical changes in the European steel industry/ Journal of Cleaner Production. – 2008 (16). - Р.781-789




Схожі:

3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПрограма досліджень та інновацій "horizon 2020" та нові виклики для української науки
Надати українським вченим, винахідникам, інноваційним фірмам, фінансовим та консалтинговим структурам інформацію про розвиток співпраці...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПротокол №3 від 31. 10. 2013 р. Положення про центр науки та інновацій державного вищого навчального закладу
Це Положення регламентує загальні юридичні, економічні та управлінські засади функціонування Центру науки та інновацій Державного...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень,, магістр
Поняття рекреації та рекреаційного туризму. Поняття екскурсії та пізнавального туризму. Спортивний туризм та його види. Міжнародний...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень,, спеціаліст
Поняття рекреації та рекреаційного туризму. Поняття екскурсії та пізнавального туризму. Спортивний туризм та його види. Міжнародний...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень,, магістр
Поняття рекреації та рекреаційного туризму. Поняття екскурсії та пізнавального туризму. Спортивний туризм та його види. Міжнародний...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень,, спеціаліст
Поняття рекреації та рекреаційного туризму. Поняття екскурсії та пізнавального туризму. Спортивний туризм та його види. Міжнародний...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень,, магістр
Поняття рекреації та рекреаційного туризму. Поняття екскурсії та пізнавального туризму. Спортивний туризм та його види. Міжнародний...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень,, спеціаліст
Поняття рекреації та рекреаційного туризму. Поняття екскурсії та пізнавального туризму. Спортивний туризм та його види. Міжнародний...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconНаціональна стратегія сталого розвитку
Мета дисципліни: формування системи теоретичних знань та практичних навиків необхідних при складанні та реалізації стратегії сталого...
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconМіністерство освіти I науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Вчитися конче потрібно на протязі всього життя. Всі ці вимоги сучасного суспільства задовольняє нова форма навчання дистанційна
3. Нова парадигма інноваційного розвитку та поняття еко-інновацій iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження сформованості навчально-пізнавальної компетенції учнів 9 класів
У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначається, що стратегічним напрямом реформування освіти є забезпечення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи