Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр icon

Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр



НазваПрограма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Дата конвертації29.06.2015
Розмір213.09 Kb.
ТипПрограма
скачать >>>


Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

30.03.2015 р. (протокол № 8)

Ректор

______________В.П. Мельник


програма

Фахового вступного випробовування

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Напрям підготовки: 6.040101

«Хімія»


Львів-2015
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

програма
фахових вступних випробувань з

хімії



на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

бакалавра

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою хімічного факультету

протокол № 19 від 18 лютого 2015 р.
Голова Вченої ради ____________ Я.М. Каличак

Львів – 2015

НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ


  1. Основні положення і поняття атомно-молекулярної теорії. Атом, молекула, іон. Проста і складна речовина. Хімічний елемент. Атомна одиниця маси. Відносні атомна та молекулярна маси. Кількість речовини. Моль. Молярна маса, молярний об’єм. Характеристика агрегатних станів речовини. Закони газового стану. Реальні гази.

  2. Фундаментальні закони хімії (збереження і перетворення енергії, збереження кількості руху та електричного заряду, сталості складу Пруста, еквівалентів Ріхтера-Дальтона, закон кратних відношень Дальтона). Основні класифікаційні поняття: система, тіло, фаза, компонент, індивід. Сполуки постійного і змінного складу. Дальтоніди та бертоліди. Хімічна формула. Види хімічних формул. Методи визначення молекулярних і атомних мас.

  3. Закономірності перебігу хімічних реакцій. Хімічна термодинаміка. Термодинамічні параметри. Функції стану. Внутрішня енергія. Тепловий ефект реакції. Ізобарні та ізохорні хімічні процеси. Ентальпія. Перший закон термодинаміки. Закони термохімії: Лавуазьє-Лапласа та Гесса. Ентальпія утворен­ня хімічних сполук. Термохімічні рівняння. Напрямленість перебігу хімічних реакцій. Хімічна спорідненість. Принцип Томсона-Бертло. Параметри інтенсив­ності та екстенсивності. Термодинамічна імовірність. Ентропія. Другий закон термодинаміки. Зміна ентропії в хімічних процесах. Енергія Гіббса та її зміна. Термодинамічний аналіз можливості і напрямленості перебігу хімічних реакцій.

  4. Хімічна кінетика і рівновага. Хімічні реакції в гомогенних та гетерогенних системах. Швидкість гомогенних реакцій. Фактори, що визначають швидкість хімічної реакції. Хімічна рівновага в гомогенних і гетерогенних системах. Константа рівноваги. Взаємозв’язок між константою рівноваги і енергією Гіббса. Вплив зовнішніх факторів на хімічну рівновагу. Принцип Ле Шательє-Брауна і його значення в хімії.

  5. Дисперсні системи. Розчини. Класифікація розчинів за агрегатним станом їх компонентів: газові, рідкі, тверді розчини. Розчинення як фізико-хімічний процес. Теорії розчинів. Сольватація (гідратація). Сольвати (гідрати). Способи вираження концентрації розчинів. Розчинність речовини. Коефіцієнт розчинності. Насичені, ненасичені та пересичені розчини. Теорії розчинності. Вплив на розчинність природи компонентів розчину, температури і тиску. Розчинність твердих речовин. Криві розчинності. Розчинність рідин. Критична температура розчинення. Закон розподілу Нернста. Екстракція. Розчинність газів. Залежність розчинності газів від температури та тиску. Азеотропні суміші. Закон Генрі.

  6. Колігативні властивості розчинів. Фазові рівноваги. Діаграма стану води та правило фаз Гіббса. Тиск пари розчинів. Температури замерзання і кипіння розчинів. Закони Рауля. Діаграма стану розчину. Кріоскопія і ебуліоскопія. Осмос. Осмотичний тиск. Закон осмотичного тиску.

  7. Властивості розчинів електролітів. Теорія електролітичної дисоціації. Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Електропро­відність розчинів. Рівновага в розчинах слабких електролітів. Константа електро­літичної дисоціації. Ступінчаста дисоціація. Закон розбавлення Оствальда. Властивості розчинів сильних електролітів. Іонні асоціати. Активність іонів. Коефіцієнт активності. Іонна сила розчину. Кислотно-основна дисоціація. Електро­літична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник середовища. Малорозчинні електроліти. Добуток розчинності. Реакції обміну між електролітами. Реакції нейтралізації та гідролізу. Гідроліз солей. Ступінь гідролізу. Константа гідролізу. Взаємозв’язок ступеня та константи гідролізу.

  8. Теорії кислот та основ. Електролітична теорія Арреніуса. Теорія сольвосистем (Франклін, Кеді). Протонна теорія Бренстеда-Лоурі. Електронна теорія Льюіса. Хімічна теорія Ганча. Позитивно-негативна теорія Усановича. Теорія жорстких та м’яких кислот і основ Пірсона.

  9. Електрохімічні процеси. Електродні потенціали металів. Електрохімічний ряд напруг металів. Хімічні джерела електричної енергії. Гальванічні елементи. Електрорушійна сила гальванічних елементів. Відновні й окисні потенціали. Вплив концентрації, температури, середовища і комплексоутворення на потенціали. Рівняння Нернста. Концентраційні елементи. Акумулятори. Електроліз. Окисно-відновні процеси під час електролізу. Електроліз розплавів і водних розчинів електролітів. Закони електролізу. Електрохімічний еквівалент. Корозія металів, її типи. Способи захисту металів від корозії. Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення і відновлення. Окисники і відновники. Типи окисно-відновних реакцій. Методи складання рівнянь окисно-відновних реакцій: алгебраїчний, електронного балансу, аналізу ступенів окиснення, напівреакцій.

  10. Будова атомів. Розвиток уявлень про складність будови атомів. Ядерна модель Резерфорда. Закон Мозлі. Атомні спектри. Рівняння Рідберга. Двоїста природа світла. Рівняння Планка. Основні ідеї квантової механіки. Будова атома Бора-Зоммерфельда. Постулати Бора. Квантово-механічна модель атома. Корпускулярно-хвильовий дуалізм мікросвіту. Принцип невизначеності Гейзенберга. Хвильове рівняння Шредінгера. Хвильові функції атома водню та електронні орбіталі. Характеристика стану електрона квантовими числами. Будова багатоелектронних атомів. Атомні ядра, їхній склад та будова. Протонно-нейтронна модель ядра. Нукліди. Ізотопи, ізотони, ізобари. Енергія зв’язку. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Закон зміщення. Радіоактивні ряди. Ядерні реакції. Термоядерні реакції. Мічені атоми. Радіохімія. Радіаційна хімія. Дія на організм радіоактивного випромінювання.

  11. Хімічний зв’язок і будова молекул. Типи хімічного зв’язку. Ковалентний зв’язок. Умови утворення ковалентного зв’язку. Метод валентних зв’язків. Механізми утворення ковалентного зв’язку. Особливості ковалентного зв’язку: насичуваність і напрямленість. Способи перекривання електронних орбіталей. Одинарний і кратні зв’язки. Гібридизація атомних орбіталей. Типи гібридизації. Просторова конфігурація молекул. Метод молекулярних орбіталей. Енергетичні діаграми розподілу електронів на молекулярних орбіталях. Порядок зв’язку. Розподіл електронів на молекулярних орбіталях гомо- і гетероядерних молекул. Іонний зв’язок. Умови утворення іонного зв’язку. Ненапрямленість і ненасиченість іонного зв’язку. Іонні кристали. Координаційне число іона в кристалі. Енергія іонного кристала. Стала Маделунга. Термохімічний цикл Борна-Габера та обчислення енергії кристалічної ґратки. Водневий зв’язок, природа і особливості водневого зв’язку. Металічний зв’язок. Теорія металічного стану. Енергетичні зони: валентна, провідності, заборонена. Типи твердих тіл: провідники, напівпровідники і діелектрики. Міжчастинкові взаємодії. Природа міжмолеку­лярних сил. Вандерваальсова взаємодія молекул: орієнтаційна, індукційна, дисперсійна. Енергія міжмолекулярної взаємодії.

  12. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Періодичний закон Д.І. Менделєєва і його загальнонаукове і філософське значення. Структура періодичної системи елементів.

  13. Склад і будова комплексних сполук. Координаційна теорія Вернера. Комплексоутворювачі. Типи лігандів. Дентатність і лігандність. Комплексоутво­рення і дисоціація комплексних сполук. Константи стійкості комплексних іонів. Класифікація комплексних сполук. Номенклатура комплексних сполук. Просто­рова конфігурація та ізомерія комплексних сполук. Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках. Квантовомеханічні методи пояснення хімічного зв’язку в комплексних сполуках: метод валентних зв’язків, теорія кристалічного поля, метод молекулярних орбіталей.

  14. Гідроген. Фізичні та хімічні властивості водню. Форми знаходження в природі. Способи добування. Застосування водню. Гідриди.

  15. Елементи сьомої групи. Загальна характеристика. Будова атомів. Характеристика елементів. Особливості фтору. Фізичні та хімічні властивості простих речовин. Форми знаходження галогенів у природі. Способи добування. Застосування галогенів. Галогеноводні. Галогеноводневі кислоти. Оксигеновмісні сполуки галогенів. Порівняльна стійкість і окиснювальна здатність. Інтергалогеніди.

  16. Підгрупа мангану. Фізичні та хімічні властивості простих речовин. Добування і застосування. Оксиди і гідроксиди. Стійкість, кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Перманганати. Окиснювальні властивості перманганатів у кислому, лужному і нейтральному середовищах.

  17. Елементи шостої групи. Особливості кисню. Фізичні властивості. Алотропні модифікації оксигену. Вода. Аномалія фізичних властивостей води. Важка вода. Пероксиди, надпероксиди та озоніди. Гідрогенсульфід і сульфідна кислота. Добування і застосування халькогеноводнів. Халькогеніди: середні і кислі. Поліхалькогеніди. Оксигеновмісні сполуки халькогенів. Сульфітна, селенітна і телуритна кислоти. Сульфатна, селенатна і телуратна кислоти. Будова молекул і аніонів кислот. Властивості кислот. Полісульфатні кислоти. Олеум. Промислові методи добування сульфатної кислоти та її застосування. Сульфати. Гідрогенсульфати. Дисульфати. Селенати і телурати. Тіокислоти та їхні солі. Тіосульфати. Відновні властивості натрій тіосульфату та його застосування. Політіонатні кислоти та їхні солі. Будова їхніх молекул. Стійкість і окисно-відновні властивості кислот і їхніх солей. Пероксокислоти сульфуру та їхні солі. Пероксосульфати. Галогеніди і оксогалогеніди сульфуру, селену і телуру.

  18. Підгрупа хрому. Фізичні та хімічні властивості простих речовин. Оксиди хрому, молібдену і вольфраму, їхня стійкість, кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Відношення до води, кислот і лугів. Добування. Гідроксиди. Склад і особливості будови хром(ІІІ) гідроксиду. Хроматна, молібдатна і вольфраматна кислоти, їхня стійкість, кислотні та окиснювальні властивості. Ізополікислоти та гетерополікислоти. Солі хрому, молібдену і вольфраму. Хромати, молібдати, вольфрамати. Поліхромати, полімолібдати, полівольфрамати. Взаємний перехід хроматів у дихромати. Окиснювальні властивості хроматів і дихроматів. Кристалогідрати. Подвійні солі. Комплексні сполуки. Карбоніли. Кластерні галогеніди. Пероксидні сполуки. Стійкість і окиснювальна здатність пероксо­сполук. Порівняння властивостей елементів підгрупи хрому з властивостями халькогенів.

  19. Елементи п’ятої групи. Підгрупа нітрогену. Водневі сполуки. Амоніак. Добування. Рідкий амоніак як розчинник. Розчинність у воді. Солі амонію. Аміди, іміди, нітриди. Реакції окиснення. Застосування амоніаку. Гідразин. Хімічні властивості. Солі гідразонію. Гідроксиламін. Хімічні властивості. Солі гідроксиламонію. Азидна кислота. Хімічні властивості. Оксигеновмісні сполуки нітрогену та їхні похідні. Оксиди. Нітритна кислота. Нітрити. Нітратна кислота. Нітрати. Властивості нітратів. Термічний розклад нітратів. Застосування нітратної кислоти та її солей. Азотні добрива. Оксиди фосфору, арсену, стибію і бісмуту. Гіпофосфітна кислота і гіпофосфіти. Фосфітна кислота і фосфіти. Фосфатні кислоти та їхні солі. Фосфорні добрива.

  20. Підгрупа ванадію. Оксиди і гідроксиди. Кислотно-основні властивості. Сполуки елементів з неметалами. Галогеніди.

  21. Елементи четвертої групи. Підгрупа карбону. Особливості хімічних зв’язків карбону і силіцію. Особливості вуглецю. Прості речовини. Поліморфні модифікації. Особливості їхньої будови. Напівпровідникові властивості силіцію і германію. Хімічні властивості. Оксигеновмісні сполуки та їхні похідні. Оксиди карбону. Карбоніли металів. Карбонатна кислота та її солі. Властивості кислоти. Карбонати, гідрогенкарбонати, гідроксокарбонати. Термічна стійкість карбонатів. Застосування. Оксиди силіцію. Силікатні кислоти та їхні солі. Алюмосилікати. Скло. Ситали. Оксиди і гідроксиди германію, стануму і плюмбуму, їхня порівняльна стійкість, кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Сполуки з металами. Карбіди. Типи карбідів. Карборани. Силіциди.

  22. Підгрупа титану. Оксиди та гідроксиди. Солі: титанати, цирконати, гафнати. Властивості солей. Сполуки з неметалами. Оксогалогеніди. Галогенокомплекси. Халькогалогеніди.

  23. Елементи третьої групи. Підгрупа бору. Борани. Гідридоборати. Бор оксид та його похідні. Боратні кислоти та їхні солі. Натрій тетраборат. Галогеніди бору. Тетрафтороборатна кислота. Фтороборати. Бор нітрид. Поліморфні модифі­кації. Властивості. Боразол. Бориди. Алюміній оксид. Гідроксиди. Кислотно-основні властивості. Відношення до кислот, лугів. Солі алюмінію в аніонній і катіонній формах. Галій, індій, талій. Властивості речовин та їхніх сполук.

  24. Підгрупа скандію. Родини лантаноїдів та актиноїдів. Рідкісноземельні елементи. Підродини церію та ітрію. Оксиди. Гідроксиди. Солі. Сполуки з неметалами та металами. Підродини торію та берклію. Найважливіші сполуки актиноїдів. Сполуки актиноїдів (+3). Сполуки торію (+4) та урану (+4). Сполуки урану (+6): оксид, гідроксид, галогеніди, уранати, солі диоксоурану.

  25. Підгрупа берилію. Лужноземельні метали.

  26. Підгрупа цинку. Фізичні і хімічні властивості простих речовин. Оксиди і гідроксиди. Солі. Кристалогідрати. Солі цинку в катіонній та аніонній формах. Солі гідраргіруму (+1). Гідроліз солей. Комплексні сполуки.

  27. Елементи першої групи. Підгрупа лужних металів. Підгрупа купруму. Здатність до утворення катіонної та аніонної форм, комплексоутворення. Галогено-, ціано-, аміно-, аквокомплекси. Тетрахлороауратна кислота та її солі.

  28. Елементи восьмої групи. Підгрупа інертних елементів. Родина фероїдів. Оксиди. Гідроксиди. Солі. Кристалогідрати. Подвійні солі. Основні солі. Солі в катіонній та аніонній формах. Властивості солей. Стійкість. Гідроліз. Ферити. Ферати. Принципи добування. Комплексні сполуки. Відносна стійкість простих і комплексних солей. Акво-, аміно-, гідроксо-, ціано-, тіоціанокомплекси. Карбоніли. Багатоядерні комплекси.

  29. Родина платиноїдів.



АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ


  1. Метрологічні основи хімічного аналізу. Методи виявлення та ідентифікації. Аналітичний сигнал. Аналітичні реакції та реагенти, вимоги до них. Чутливість, специфічність та селективність реакцій. Метрологічні характеристики аналітичних методів. Статистична обробка результатів вимірів. Закон нормального розподілу випадкових похибок, t- і F-розподіл. Середнє, дисперсія, стандартне відхилення. Способи оцінки правильності: метод добавок, метод подвоєння наважки, використання стандартних зразків.

  2. Рівновага в гомогенній системі. Константа рівноваги та способи її вираження. Теорія Дебая-Хюккеля. Коефіцієнт активності. Теорія Бренстеда-Лоурі, сучасні уявлення про кислоти та основи. Константи кислотності і основності, їх взаємозв’язок. Властивості розчинників, їх автопротоліз. Розрахунок рН розчинів протолітів різного типу та їх сумішей. Буферні розчини. Буферні розчини та їх властивості. Буферна ємність.

  3. Рівновага між твердою фазою і розчином. Константа рівноваги та її зв’язок із розчинністю. Фракційне осадження. Вплив різних факторів на розчинність. Розчинність осадів в кислотах. Кінетика утворення осадів. Властивості кристалічних та аморфних осадів. Умови їх утворення. Старіння осадів. Причини забруднення осадів: сумісне осадження, співосадження, післяосадження. Класифікація різних видів співосадження (адсорбція, оклюзія, ізоморфізм та ін.). Концентрування мікроелементів співосадженням на неорганічних колекторах). Гравіметрія. Суть методу та межі його застосування. Вимоги до осаджуваної та гравіметричної форм. Найважливіші неорганічні та органічні осаджувачі.

  4. Методи виділення, відокремлення, концентрування. Вибір методів та їх оцінка. Константа розподілу, фактор розділення. Коефіцієнт концентрування. Екстракція. Теорія екстракційних методів. Закон розподілу. Класифікація екстракційних процесів. Природа і характеристика екстрагентів. Селективне розділення елементів шляхом підбору органічних розчинників, зміни рН водної фази, маскування та демаскування. Хроматографія, основні її види. Кінетична теорія, основні теоретичні положення. Типи стаціонарних і рухливих фаз. Іонний обмін та іонообмінна хроматографія. Газова хроматографія, основні теоретичні положення, типи детекторів. Паперова хроматографія.

  5. Титриметричний аналіз та його види. Вимоги до реакцій. Точність титриметричних методів. Способи вираження концентрації розчинів у титриметрії. Точка еквівалентності і кінцева точка титрування. Первинні та вторинні стандарти, вимоги до них. Методи окремих наважок та піпетування. Обчислення результатів аналізу.

  6. Протолітометрія. Принцип побудови кривих титрування для протолітів різних типів. Індикатори методу. Іоннохромофорна теорія індикаторів. Індикаторні похибки. Первинний стандарт методу протолітометрії. Застосування методу для визначення фосфатної, карбонатної кислот. Аналіз суміші натрію карбонату та гідрогенкарбонату. Визначення тимчасової твердості води, солей амонію, нітратів та нітритів.

  7. Метод осадження. Загальна характеристика та побудова кривих титрування. Способи визначення точки еквівалентності. Аргентометрія. Адсорбційні індикатори, принцип їх дії. Меркурометрія: індикатори методу та сфери застосування.

  8. Окисно-відновні реакції в аналітичній хімії. Оборотні і необоротні окисно-відновні системи та їх потенціали (реальні). Вплив різних факторів на величину редокспотенціалів. Напрям протікання реакцій окиснення-відновлення. Математичний вираз величини потенціалу системи. Константа рівноваги окисно-відновної реакції та її зв’язок з величинами стандартних потенціалів. Побудова кривих титрування та методи визначення кінцевої точки титрування. Індикатори методу, принцип їх дії. Індикаторні похибки. Перманганатометрія: первинні стандарти, особливості методу та сфери застосування. Дихроматометрія: особливості методу та застосування. Йодометрія: особливості методу та його застосування. Броматометрія: особливості методу та застосування.

  9. Комплексні сполуки в аналітичній хімії. Класифікація комплексних сполук та їх застосування в аналітичній хімії. Кількісна характеристика комплексних сполук (константи стійкості, функція утворення та закомплексованості). Вплив комплексоутворення на розчинність сполук. Вимоги до реакцій комплексоутворення, які використовують в титриметрії. Мерку­риметрія: індикатори методу та практичне застосування. Комплексонометрія. Особливості амінополікарбонових кислот. Способи комплексонометричного титрування. Металохромні індикатори та вимоги до них. Побудова кривих титрування в методі комплексонометрії. Практичне застосування методу.

  10. Оптичні методу аналізу. Спектр електромагнітного випромінювання та його основні характеристики. Спектри атомів і молекул. Основні і збуджені стани атомів і молекул. Спектральні лінії та їх характеристика. Атомно-емісійний аналіз. Джерела атомізації і збудження: електричний розряд, полум’я, індуктивно-зв’язана плазма, лазер. Фізичні та хімічні процеси в джерелах атомізації. Якісний і кількісний атомно-емісійний аналіз. Рівняння зв’язку та методи кількісного визначення. Значення стандартів. Атомно-абсорбційний аналіз. Теоретичні основи методу. Засоби атомізації. Джерела монохроматичного випромінювання та вимоги до них. Кількісний аналіз. Рівняння зв’язку. Гібридні і непрямі методи. Емісійна та атомно-абсорбційна фотометрія полум’я. Значення спектральних методів в аналізі об’єктів довкілля.

  11. Фотометричний аналіз. Основний закон світлопоглинання та межі його застосування. Молярний коефіцієнт поглинання та його значення. Реакції, що використовуються у фотометричних методах та вимоги до них. Методи фотометрії. Сполучення фотометрії з титриметрією та екстракцією. Диференційна спектроскопія. Метрологічні характеристики фотометричних методів – чутливість, (нижня межа визначуваних концентрацій, СН), вибірковість, інтервал визначуваних вмістів. Фотометричні методи визначення Fе, Мn, Ni, Сu, Сr, Ті, Р, Sі.

  12. Кінетичні методи аналізу. Рівняння зв’язку. Поняття про індикаторну речовину та індикаторну реакцію. Фактори, що впливають на швидкість реакцій. Особливості визначень кінетичними методами.

  13. Електрохімічні методи аналізу. Класифікація електрохімічних методів. Електрохімічний ланцюг. Рівноважні та нерівноважні електрохімічні сигнали. Явища, що виникають при проходженні струму (поляризація, омічний спад напруги). Поляризаційні криві. Електрогравіметричний аналіз. Рівноважний потенціал і потенціал розкладання. Перенапруга, види і значення. Розділення металів електролізом. Внутрішній електроліз. Електроліз з ртутним катодом.

  14. Кулонометричний аналіз. Зв’язок з електрогравіметрією. Закони Фарадея. Пряма кулонометрія, кулонометричне титрування та його особливості. Метрологічні характеристики методу.

  15. Кондуктометрія. Питома і еквівалентна електропровідності та зв’язок між ними. Кондуктометрія і кондуктометричне титрування. Реакції, що застосовуються в кондуктометрії. Застосування кондуктометрії.

  16. Потенціометричний аналіз. Механізм електродних процесів: іонно-електронний, іонообмінний. Класифікація і характеристика електродів. Іоноселективні електроди. Пряма потенціометрія та її особливості. Способи знаходження концентрацій. Іонометричний контроль об’єктів довкілля. Потенціометричне титрування. Реакції, що використовуються в потенціометричному титруванні та вимоги до них. Стрибок титрування та фактори, що його визначають. Застосування потенціометричного титрування для визначення фізичних констант. Неводне титрування.

  17. Вольтамперометрія. Класифікація методів. Класична полярографія. Полярограма, умови одержання і опис. Граничний дифузійний струм. Рівняння Ільковича. Якісний і кількісний полярографічний аналіз. Аналіз комплексних сполук. Сучасні різновиди вольтамперометрії: пряма і інверсійна, зміннострумова, осцилополярографія. Застосування інверсійної вольтамперометрії в аналізі об’єктів довкілля. Вольтамперометрія з лінійною розгорткою потенціалу при дослідженні кінетики електродних процесів. Поєднання полярографії з титриметрією. Амперометричне титрування. Вибір потенціалу індикаторного електроду. Криві титрування, їх обробка і використання. Застосування амперометричного титрування.

  18. Основні об’єкти аналізу. Аналіз чистих речовин на домішки. Об’єкти довкілля, особливості аналізу. Відбір проб для аналізу. Репрезентативність проби. Відбір проб гомогенного та гетерогенного складу. Основні способи переведення проби у форму, необхідну для аналізу. Автоматизація для аналізу і використання ЕОМ в аналітичній хімії. Автоматизація періодичного, дискретного та неперервного аналізу. Обробка інформації. Значення ЕОМ у плануванні експерименту.


ОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Просторова будова органічних сполук. Види просторової ізомерії. Оптична ізомерія. D,L- і R,S-системи в номенклатурі органічних сполук. Типи хімічних зв’язків в органічних сполуках. Класифікація реакцій органічних сполук. Реакції заміщення, приєднання, відщеплення, перегрупування. Радикальні, електрофільні та нуклеофільні реагенти.

Сполуки аліфатичного ряду.

1. Алкани. Методи синтезу і хiмiчнi властивості алканів. Реакційна здатність первинного, вторинного і третинного атомів карбону в реакціях заміщення.

2. Алкени. Природа подвійного зв’язку. Методи синтезу алкенів, реакції відщеплення (елiмiнування). Механізм та стереохімія реакцій елімінування. Правило Зайцева. Реакції електрофiльного приєднання до алкенів, їх механiзм, поняття про - та -комплекси. Правило Марковникова. Приєднання проти правила Марковникова. Окиснення і озоноліз алкенів. Гідрування, гідробору­вання. Реакції алкенів за участю алільного положення. Делокалізація електронів у алільному вільному радикалі і карбокатіоні.

3. Алкадієни. Типи дієнів. Спряжені дієни, особливості будови та стереохімія, методи одержання. Специфічні властивості та будова аленових та спряжених дієнів. ,-Спряження. 1,2- і 1,4-Приєднання до спряжених дієнів. Взаємодія спряжених дієнів з бромом, хлоро- і бромоводнями. Кінетичний і термодинамічний контроль реакцій. Гідрування. Дієновий синтез.

4. Алкіни. Природа потрійного зв’язку; sp-гібридизований стан атома карбону. Методи синтезу і хімiчнi властивостi. СН-Кислотність ацетилену, ацетиленіди та магнійорганічні похідні ацетилену. Приєднання до алкінів галогенів і хлороводню, води, гідрування; стереохімія цих реакцій. Приєднання спиртів, карбонових кислот, HCN. Взаємодія ацетилену з кетонами та альдегідами. Синтези на основі ацетилену.

5. Галогенопохідні вуглеводнів. Одержання і властивості. Загальні закономірності реакцій нуклеофільного заміщення галогенiв. Нуклеофільність та основність. Карбокатіони, їх стійкість. Реакції SN1 та SN2, вплив на них електронних і структурних факторів в молекулах галогеналкiлiв, природи відхідної групи, реагента, розчинника. Амбідентні йони. Використання реакцій нуклеофільного заміщення. Уявлення про участь розчинника в реакціях SN1-типу. Конкуренція реакцій заміщення та елімінування, механізми Е1 та Е2 реакцій, їх стереохімія. Галогеналкени. Хлориди i бромiди алільного і вінільного типів. Причини різної рухливості галогену в алільному та вінільному положеннях. Синтези на основі магнійоорганічних сполук.

6. Спирти. Одержання і властивості. Кислотність. Утворення асоціатів, водневий зв’язок. Спирти та алкоголяти як основи. Нуклеофільне заміщення гідроксилу.

Етери і епоксиди.

7. Альдегіди і кетони. Методи одержання, фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Взаємодія з нуклеофільними реагентами, реакції з магнійорганічними сполуками. Відновлення і окиснення альдегідів і кетонів. Єнолізація альдегідів і кетонів під дією кислотних та основних агентів. Амбідентний характер єнолят-аніонів. Реакції єнольних форм. Альдольно-кротонова конденсація. Карбонільна і метиленова компоненти. Конденсуючі агенти. Вибір агента залежно від кислотності метиленової компоненти. ,-Ненасичені альдегіди і кетони, їх синтези. Дикарбонільні сполуки.

8. Карбонові кислоти. Класифiкацiя. Методи одержання; синтези через ацетооцтовий та малоновий естери. Будова карбоксилу. Асоціація кислот. Індуктивний ефект та його вплив на кислотність. Реакційні центри карбонових кислот. Реакції карбонових кислот. Одержання солей, хлорангідридів, естерів, ангідридів, амідів, нітрилів. Властивості функціональних похідних кислот. Естери. Механізм реакції естерифікації. Використання ангідридів і хлорангідридів як ацилюючих засобів. Порівняння активності карбонільної групи карбонових кислот та їхніх функціональних похідних. Нітрили та аміди, їхні взаємні перетворення. ,-Ненасичені кислоти. Двохосновні кислоти, методи їх синтезу. Оксалатна, малонова і бурштинова кислоти. Синтези на основі малонового естеру. Бромсукцинімід як галогенуючий агент. Фумарова та малеїнова кислоти.

9. Нітросполуки і аміни аліфатичного ряду. Основність амінів. Залежність основності від кількості та природи замісників, зв’язаних з атомом азоту. Реакції амінів як нуклеофільних реагентів.

10. Гідроксикислоти. Структурна та оптична iзомерія. Методи одержання
- і -гідроксикислот. Загальні властивості гідроксикислот. Відмінності у дегідратації -, - і -гідроксикислот.

11. Альдегідо- і кетокислоти. Методи одержання, властивості. Ацетооцтова кислота та її естер. Кето-єнольна таутомерія ацетооцтового естеру. Причини відносної стабільності єнольної форми. Реакції, характерні для кетонної та єнольної форм. Натрійацетооцтовий естер. Кетонне та кислотне розщеплення ацетооцтового естеру та продуктів його алкілювання. Синтези на основі ацетооцтового естеру: кетонів, дикетонів, моно- і дикарбонових кислот.

12. Гідроксиальдегіди і гідроксикетони. Їхні хімічні особливості. Кільцево-ланцюгова таутомерія - і -оксосполук.

13. Вуглеводи. Моносахариди. Кiльцево-ланцюгова таутомерiя. Формули Хеуорса. Хімічні властивості моносахаридів. Дисахариди і полісахариди.

14. Амінокислоти. Методи одержання, властивості. Специфічні властивості амінокислот.

15. Аліциклічні вуглеводні та їх похідні.

Сполуки ароматичного ряду.

16. Бензол та його гомологи. Електронна будова. Ароматичність. Хiмiчнi властивості аренiв. Реакції електрофільного заміщення в бензолі: алкілування, галогенування, сульфування, нітрування, ацилювання тощо. Електрофільні реагенти та електрофільні частки. Механізм реакцій електрофільного заміщення (SE2) та його експериментальне обґрунтування, - та -комплекси. SE2-Реакція як двостадійний процес. Лімітувальна стадія реакції. Зміна потенційної енергії в процесі електрофільного заміщення в молекулі бензолу та його похідних з електронодонорними та електроноакцепторними замісниками. Правила орієнтації електрофільного заміщення монозаміщених бензолу. Класифікація замісників. Узгоджена та неузгоджена орієнтація в реакціях SЕ2-зaмiщeння. Механізм нуклеофільного заміщення: бімолекулярний (SNAr2) – через проміжний комплекс типу Мейзенгеймера, як відщеплення-приєднання (через дегідробензол, арин).

17. Алкілбензоли. Методи одержання і властивості. Окремі представники аренів: бензол, толуол, кумол.

18. Галогенопохідні ароматичних вуглеводнів. Методи одержання, власти­вості. Галогенування як процес електрофільного заміщення в ароматичному ядрі. Каталізатори галогенування – кислоти Льюїса. Добування аренгалогенідів через ароматичні солі діазонію. Умови галогенування бензолу в ароматичне ядро і бічний ланцюг. Природа зв’язку карбон–галоген арилгалогенідів. Порівняння рухливості галогену в галогенобензолах, галогеналкілах, галогеновінілах та галогеналілах. Хімічні властивості арилгалогенідів. Реакції за участю галогену і бензольного ядра. Орієнтуюча дія галогенів. Ароматичні галогенопохідні з галогеном у бічному ланцюзі.

19. Сульфокислоти та їхні похідні. Одержання і властивості. Сульфування бензолу та його гомологів. Зворотність реакції (причини). Сульфуючі агенти. Реакції арилсульфокислот за сульфогрупою. Сахарин.

20. Нітросполуки. Нітрування бензолу, алкілбензолів, галогенобензолів, фенолу, аніліну та інших похідних. Механізм реакції, доказ участі в ній нітроній-катіона. Нітруючі агенти. Орієнтація. Продукти відновлення нітросполук.

21. Аміни. Електронна будова молекули аніліну. Порівняльна характе­ристика амінів жирного та жирно-ароматичного рядів. Основність та нуклеофільність ароматичних амінів різного типу. Вплив природи і положення замісників у ядрі на основність ароматичних амінів. Реакції за участю аміногрупи. Одержання і властивості вторинних і третинних амінів. Вплив аміногрупи на властивості бензольного ядра. Реакції електрофільного заміщення – галогенування, нітрування та сульфування аніліну та його заміщених.

Рекомендована література

  1. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії. Львів, Світ, 2000, 423 с.

  2. Голуб А.М. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1971 , Т. 2, 414 с.

  3. Угай Я.А. Общая химия. М.: Высшая школа, 1984, 440 с.

  4. Угай Я.А. Неорганическая химия. М.: Высшая школа, 1989, 463 с.

  5. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. М.: Высшая школа, 1988, 639 с.

  6. Коттон Ф., Уилкинсон Дж. Основы неорганической химии. М.: Мир, 1979, 677 с.

  7. Свиридов В.В., Попкович Г.А., Васильева Г.И. Задачи, вопросы и упражнения по общей и неорганической химии. Минск: Издательство Белорусского университета, 1978, 352 с.

  8. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. Л.: Химия, 1983, 263 с.

  9. Деркач Ф.А. Неорганічна хімія. Лабораторний практикум. К.: Вища школа, 1978, 232 с.

  10. Васильева З.Г., Грановская А.А., Таперова А.А. Лабораторные работы по общей и неорганической химии. Л.: Химия, 1986, 287 с.

  11. Деркач Ф.А. Практикум з неорганічної хімії. Львів: Видавництво Львівського університету, 1962, 448 с.

  12. Соколовская Е.М. Практикум по общей химии. М.: Издательство Московского университета, 1981, 400 с.

  13. Каличак Я.М., Кінжибало В.В, Котур Б.Я., Миськів М.Г., Сколоздра Р.В. Хімія. Задачі, вправи, тести. Львів: Світ, 2001, 175 с.

  14. Кузьма Ю., Ломницька Я., Чабан Н. Аналітична хімія. Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001, 298с.

  15. Зінчук В.К., Левицька Г.Д., Дубенська Л.О. Фізико-хімічні методи аналізу. Львів.: Видавн. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008, 363 с.

  16. Зінчук В.К., Гута О.М. Хімічні методи якісного аналізу. Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006, 151 с.

  17. Скуг Д., Уэст Д. Основы аналитической химии. Т.1. М.: Мир, 1979, 480 с.

  18. Бабко А.К., П'ятницький І.В. Кількісний аналіз. К.: Вища школа, 1974, 351с.

  19. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. М: Химия, 1979, 412 с.

  20. Васильев В.П. Аналитическая химия. М.: Высшая школа, 1989, 384 с.

  21. Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Задачи и вопросы по аналитической химии. М.: Изд-во. Моск. ун-та. 1984. 215 с.

  22. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия. М.: Химия, 1990, 377 с.

  23. Обушак М.Д., Біла Є.Є. Органічна хімія. Частина 1. Львів, 2004, 204 с.

  24. Біла Є.Є., Обушак М.Д., Органічна хімія. Частина 3. Львів, 2011, 202 с.

  25. Чирва В.Я., Ярмолюк С.М., Толкачова Н.В., Земляков О.Є. Органічна хімія. Отава. 2009, 996 с.

  26. Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. Львів: Центр Європи, 2001, 863 с.

  27. Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія. К.: Вшца школа, 1992, 504 с.

  28. Шабаров Ю.С. Органическая химия.М.: Химия, 2000, 847 с.

  29. Терней А. Современная органическая химия. М.: Мир, 1981. Т. 1. 678 с.;
    Т. 2. 651 с.

  30. Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия. М.: Мир, 1974, 1132 с.

  31. Робертс Дж., Касерио М. Основы органической химии. М.: Мир, 1978, Т.1. 842 с.; 1978, Т.2. 888 с.

  32. Несмеянов А.Н., Несмеянов Н.А. Начала органической химии. М.: Химия, 1969, Т. 1. 664 с.; 1970, Т.2. 824 с.

  33. Гауптман З., Грефе Ю., Ремане Х. Органическая химия. М.: Химия, 1979, 832 с.

  34. Петров А.А., Бальян Х.В., Трощенко А.Т. Органическая химия. Санкт-Петербург: Иван Федоров, 2000, 624 с.






Схожі:

Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconПротокол №3 від 02. 06. 2014 р. Голова Приймальної комісії С. М. Козьменко 2014 р. Розклад
...
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник Програма фахових вступних випробувань
Окр спеціаліста на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconПрограма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра (назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
Предметом вивчення навчальної дисципліни є сфера феноменів релігійного життя, її диференціація, різноманітні класифікації релігійних...
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconПрограма вступного випробування з математики для вступу на перший курс навчання
Мета вступного випробування з математики оцінити ступінь пiдготовленостi абітурієнтів з математики з метою конкурсного відбору для...
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconФорма № н- 01 Кваліфікація Магістр археології
Підготовки магістра з галузі знань 0203 – гуманітарні науки (назва освітньо-кваліфікаційного рівня) (шифр і назва галузі знань )
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconФорма № н- 01 Кваліфікація Магістр історії
Підготовки магістра з галузі знань 0203 – гуманітарні науки (назва освітньо-кваліфікаційного рівня) (шифр і назва галузі знань )
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconФорма № н- 01 Кваліфікація Історик. Викладач історії
Підготовки спеціаліста з галузі знань 0203 – гуманітарні науки (назва освітньо-кваліфікаційного рівня) (шифр і назва галузі знань...
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Для навчання за спеціальністю 02020201 «Хореографія» приймають осіб, які мають відповідну фахову підготовку за освітньо-кваліфікаційним...
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconПрограма фахових вступних випробовувань
Вступні випробовування проводяться фаховою атестаційною комісією для осіб, які закінчили внз I-II рівнів акредитації та отримали...
Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр iconПрограма фахових вступних випробовувань
Вступні випробовування проводяться фаховою атестаційною комісією для осіб, які закінчили внз II рівнів акредитації та отримали диплом...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи