Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма icon

Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма



НазваПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Дата конвертації29.06.2015
Розмір246.28 Kb.
ТипПротокол
скачать >>>

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка
Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

30.03.2015 р. (протокол № 8)

Ректор

______________В.П. Мельник


програма

фахових вступних випробувань

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

магістра

Спеціальності:

8.04010202 Мікробіологія

Львів-2015

Програма фахових вступних випробувань об’єднує основні положення з нормативних дисциплін, визначені стандартом підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр галузі знань 0401 – Природничі науки.
РОЗДІЛ І. ХІМІЯ БІООРГАНІЧНА. БІОХІМІЯ

Хімія вуглеводів. Моносахариди: будова та стереоізомерія. Хімічні властивості моносахаридів. Похідні моносахаридів. Дисахариди – редукуючі та нередукуючі; будова та біологічне значення. Гомо- та гетерополісахариди – структурно-функціональна характеристика.

Хімія ліпідів. Вищі жирні кислоти. Прості ліпіди: ацилгліцероли, воски, стериди - будова та біологічне значення. Складні ліпіди: фосфоліпіди та гліколіпіди. Роль ліпідів у побудові біологічних мембран.

Хімія білків. Амінокислоти, класифікація та структурна характеристика. Фізико-хімічні властивості амінокислот. Структура та властивості пептидного зв’язку. Структурно – функціональна характеристика пептидів та білків. Класифікація білків, біологічні функції пептидів та білків. Біологічно активні пептиди. Рівні структурної організації білків, сили стабілізації. Прості та складні білки. Фізико-хімічні властивості білків.

Хімія нуклеїнових кислот. Пуринові та піримідинові нітратні основи. Будова, властивості, функції нуклеозидів та нуклеотидів. Рівні структурної організації нуклеїнових кислот. Фізико-хімічні властивості ДНК. Будова, властивості та функції РНК.

Вітаміни. Класифікація. Гіпо-, гіпер- та авітамінози. Структурно-функціональні особливості водорозчинних вітамінів. Жиророзчинні вітаміни – будова та біологічне значення.

Гормони. Класифікація. Клітинно-молекулярні механізми дії гормонів. Характеристика гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот. Стероїдні гормони.

Ферменти. Особливостi будови ферментiв та їх активних центрiв. Специфiчнiсть дiї ферментiв. Класифікація та номенклатура ферментів.

Біологічне окиснення. Структурна організація ланцюга транспорту електронів. Окисне фосфорилювання, інгібітори дихальних ферментів і переносу електронів. Протонний градієнт і синтез АТФ. Хеміосмотична теорія спряження.

Метаболізм вуглеводів. Анаеробне та аеробне розщеплення вуглеводів. Біосинтез та розпад глікогену і його регуляція в клітині. Утворення ацетил-СоА. Цикл трикарбонових кислот. Пентозофосфатний шлях окиснення вуглеводів. Біосинтез вуглеводів, глюконеогенез.

Метаболізм ліпідів. Катаболізм ліпідів у клітині. Активація та транспорт жирних кислот через мембрану мітохондрій. Сучасна теорія β-окиснення жирних кислот. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів, фосфоацилгліцеролів.

Метаболізм білків. Ферментативний гідроліз білків у шлунково-кишковому тракті. Протеолітичні ферменти, їх специфічність та механізми активації. Катаболізм білків та амінокислот у клітинах. Основні шляхи метаболізму амінокислот: за аміногрупою, за карбоксильною групою, деструкція вуглецевих радикалів. Перетворення амінокислот за аміногрупою: трансамінування, дезамінування (НАД-дегідрогенази, ФАД/ФМН-оксидази), дегідратази. Роль піридоксальфосфату в цих процесах. Детоксикація аміаку в організмі. Амоніотелічні, уреотелічні, урикотелічні види. Цикл сечовини. Біосинтез білків. Синтез поліпептидного ланцюга на рибосомах (трансляція).

Метаболізм нуклеїнових кислот. Шляхи катаболізму та біосинтезу пуринових і піримідинових нуклеотидів. Молекулярні механізми передачі генетичної інформації.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Ангєльскі С., Якубовский З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот: Персей, 1998. – 451 с.

  2. Біохімія. Підручник для вузів / М.Є. Кучеренко та ін. – К.: Либідь, 1995.

  3. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. Пер. с англ. – М.: Мир, 2002. – 589 с.

  4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736 с.

  5. Губський Ю.Г. Біологічна хімія. Підручник. – К.–Тернопіль: Укрмедкнига. – 2000. – 508 с.

  6. Губський Ю.І. Біоорганічна хімія. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 464 с.

  7. Маршал В.Дж. Клиническая биохимия. – М.: Бином, 1999. – 368 с.

  8. Мецлер Д. Биохимия. – М.: Мир. В 3-х т., 1980. – 750 с.

  9. Сибірна Н.О., Климишин Н.І., Чайка Я.П., Старикович Л.С., Клевета Г.Я., Дудок Механізми біохімічних реакцій. – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І.Франка, 2009. – 315 с.

  10. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. – М.: Медицина, 1985. – 480 с.



РОЗДІЛ ІІ. ГЕНЕТИКА. ОСНОВИ БІОТЕХНОЛОГІЇ

Поняття про спадковість та мінливість. Значення генетики. Основні етапи розвитку генетики. Особливості гібридологічного методу Г. Менделя. Закономірності успадкування при моногібридному схрещуванні. Закон розщеплення. Алелі, взаємодія алелів. Поняття про фенотип та генотип, гомозиготність та гетерозиготність. Зворотне та аналізуюче схрещування. Закономірності успадкування при ди- та полігібридному схрещуванні. Цитологічні основи моно-, ди- та полігібридного схрещувань. Статистичний характер розщеплення. Умови, які забезпечують та обмежують прояв законів розщеплення та незалежного успадкування. Типи взаємодії неалельних генів: комплементарність, епістаз, полімерія. Пенетрантність та експресивність. Успадкування кількісних ознак. Типи хромосомного визначення статі. Балансове визначення статі. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю при гетерогаметності чоловічої та жіночої статей. Успадкування при нерозходженні статевих хромосом. Групи зчеплення генів. Повне і неповне зчеплення. Кросинговер. Принципи побудови генетичних карт. Локалізація гена. Множинні перехрести.

Інтерференція. Цитоплазматична спадковість.

Основні характеристики організації геному і методи його вивчення. Нуклеїнові кислоти як носії генетичної інформації. Докази ролі нуклеїнових кислот у спадковості. Геном прокаріотів. Плазміди та мобільні генетичні елементи бактерій. Геном бактеріофагів. Будова хромосом евкаріотів. Сателітна ДНК. Рівні просторової організації хроматину. Будова геному мітохондрій і пластид. Організація генів евкаріотів, що кодують білки і РНК. Мобільні генетичні елементи евкаріотів. Організація геному вірусів евкаріотів.

Функціональний і рекомбінаційний критерії алелізму. Вивчення тонкої структури гена на прикладі локусу rII бактеріофага Т4. Концепція "Один ген - один фермент". Генетичний код та його властивості.

Структура та експресія генів прокаріотів. Регуляція транскрипції у прокаріотів. Структура та експресія генів евкаріотів. Шляхи генетичної рекомбінації у прокаріотів: кон’югація, трансформація, трансдукція та їх використання в генетичному аналізі. Генетична рекомбінація у вірусів.

Шляхи генетичної рекомбінації в евкаріотів. Молекулярні механізми рекомбінації.

Класифікація типів мінливості: неспадкова (модифікаційна) і спадкова (комбінативна і мутаційна). Хромосомні аберації. Генні мутації. Мутагенна дія іонізуючої та ультрафіолетової радіації. Хімічні мутагени. Механізми репарації ДНК. Визначення частот генів та генотипів в популяції. Закон Харді-Вайнберга. Фактори, що визначають зміни частот генів у популяції.

Особливості людини як об'єкту генетичних досліджень. Методи вивчення генетики людини. Особливості організації геному людини. Використання спонтанних та індукованих мутацій у селекції. Системи схрещувань у селекції рослин і тварин.

Предмет біотехнології. Етапи розвитку та значення біотехнології. Продукти мікробіологічного виробництва; основні стадії промислового мікробіологічного виробництва. Характеристики мікробіологічних виробництв етанолу, оцтової, лимонної кислот, амінокислот, антибіотиків, вітамінів, ферментів, білка одноклітинних. Конструювання і селекція промислових мікроорганізмів. Інженерна ензимологія.

Виникнення і розвиток генетичної інженерії. Ендонуклеази рестрикції. Властивості та використання в генетичній інженерії ДНК-полімераз. Гібридизація нуклеїнових кислот.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Секвенування ДНК. Хіміко-ензиматичний та ензиматичний методи синтезу полінуклеотидів in vitro. Векторні молекули ДНК.

Конструювання і селекція рекомбінантних молекул ДНК. Експресія генів в складі рекомбінантних молекул ДНК. Генетична інженерія рослин. Генетична інженерія тварин. Генотерапія.
ЛІТЕРАТУРА

1. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3-х т. Т.1. - М.:Мир. 1987. - 295 с.

2. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3-х т. Т.2. - М.:Мир. 1988. - 368 с.

3. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3-х т. Т.3. - М.:Мир. 1988. - 335 с.

4. Алиханян С.И., Акифьев А.П., Чернин Л.С. Общая генетика. - М.: Высш.шк., 1985. - 448 с.

5. Гершензон С.М. Основы современной генетики. - Киев: Наук. думка, 1983. -560 с.

6. Дубинин Н.П. Общая генетика. - М.: Наука, 1986. - 559 с.

7. Инге-Вечтомов С.Г. Генетика с основами селекции. - М.: Высш.шк.,1989. - 591 с.

8. Тоцький В.М. Генетика. - Одеса: Астропринт, 2008. - 712 с.

9. Федоренко В.О., Осташ Б.О., Гончар М.В., Ребець Ю.В. Великий практикум з генетики, генетичної інженерії та аналітичної біотехнології мікроорганізмів. - Львів: Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 279 с.

10. Федоренко В.О., Черник Я.І., Максимів Д.В., Боднар Л.С. Задачі та вправи з генетики. - Львів: Оріяна - Нова, 2009. – 598 с.

11. Хедрик Ф. Генетика популяций. - М.: Техносфера, 2003. - 592 с.

РОЗДІЛ ІІІ. ІМУНОЛОГІЯ

Предмет, методи та завдання імунології. Історія розвитку імунології. Розвиток інфекційної імунології. Дослідження в галузі неінфекційної імунології. Розвиток імуногенетики. Головні напрями імунологічних досліджень початку ХХІ ст.

Фактори неспецифічної резистентності. Складові природного імунітету. Гуморальний неспецифічний захист. Клітинні фактори неспецифічної резистентності. Захисні фактори шкіри та слизових.

Антигени, їх загальна характеристика. Будова молекули антигену. Класифікація антигенів. Гаптени. Ад’юванти. Генетичні системи еритроцитарних антигенів. Антигени гістосумісності. Головний комплекс гістосумісності, генетична структура. Значення алогенних систем антигенів для переливання крові та її компонентів. Клітинні та позаклітинні антигени мікроорганізмів, їх природа. Антигени бактерій, вірусів, плісеневих грибів.

Лімфоїдна тканина, її розміщення в організмі та фізіологічна функція. Центральні органи імунної системи: тимус, кістковий мозок, печінка. Периферичні органи імунної системи. Лімфоцити. Стовбурові клітини, їх характеристика, трансформування в імунокомпетентні попередники. Основні популяції імунокомпетентних клітин, їх характеристика. Механізм взаємодії імунокомпетентних клітин.

Антитіла, визначення, природа, біологічна функція. Класифікація імуноглобулінів, їх будова. Неповні антитіла. Афінність та авідність антитіл. Динаміка утворення антитіл.

Поняття алергії. Класифікація алергенів. Ефектори алергічних реакцій та регуляція їх діяльності. Типи алергічних реакцій. Методи алергодіагностики.

Класифікація імунодефіцитів. Первинні імунодефіцити. Вторинні імунодефіцити, причини їх розвитку. Вплив факторів навколишнього середовища на виникнення набутих імунодефіцитів. СНІД. Методи діагностики та лікування імунодефіцитних станів.

Аутоімунні процеси, уявлення про патогенез. Аутоантигени. Аутоантитіла.

Імунологія старіння. Причини і механізми порушення імунітету в старості. Гуморальний та клітинний імунітет при старінні. Аутоімунні процеси при старінні.

Імунологічні механізми виникнення пухлин. Пухлинні антигени. Протипухлинний імунітет. Феномен імунологічного підсилення раку. Імунодіагностика та імунотерапія пухлин.

Види трасплантації. Трансплантаційний бар’єр. Імунологічні механізми відторгнення трансплантатів. Методи пригнічення імунологічної реакції.

Фактори патогенності мікроорганізмів. Види імунітету: природний і штучний, вроджений і набутий, активний і пасивний. Імунітет при бактерійних та вірусних інфекціях.

Епідеміологічне обгрунтування і значення імунопрофілактики. Препарати, які створюють штучний активний імунітет. Біопрепарати, які створюють пасивний імунологічний захист. Моно- і асоційовані вакцини і анатоксини. Препарати для профілактичних щеплень.

Поняття імунограми. Основні принципи оцінки імунограми. Трьохетапна оцінка імунного статусу. Реакції для визначення субпопуляцій лімфоцитів. Реакції для визначення кількості та функціональної активності лімфоцитів.

Сучасні методи імунологічних досліджень. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР-діагностика). Імуноферментний аналіз. Причини хибно-позитивних та хибно-негативних результатів.

Імунотерапія, її мета, завдання. Імунобіотерапія, імунохіміотерапія та імунофізіотерапія. Сучасні імунотерапевтичні препарати. Препарати бактерійного та грибкового походження. Синтетичні імуномодулятори. Препарати з клітин та органів системи імунітету. Біостимулятори, вітаміни, мікроелементи. Фітоімуномодулятори.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Звір Г. І., Гудзь С. П., Гнатуш С. О. Тести з імунології: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 176 с.

  2. Імунологія: Підручник / Вершигора А. Ю., Пастер Є. У., Колибо Д. В. та ін. – К.: Вища школа, 2005. – 599 с.

  3. Клиническая иммунология и аллергология: Учебное пособие / Под ред. А. В. Караулова. – М.: Медицинское информационное агентство, 2002. – 651с.

  4. Клінічна імунологія / Бажора Ю. І., Запорожан В. М., Кресюн В. Й., Годзієва І. М. – Одеса: Одес.держ.мед.ун-т., 2000. – 384 с.

  5. Прикладная иммунология / Под ред. А .А. Сохина, Е. Ф. Чернушенко. – К.: Здоров’я, 1984. – 320 с.

  6. Рабсон А., Ройт А., Делвз П. Основы медицинской иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2006. – 320 с.

  7. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – 592 с.

  8. Хаитов Р. М., Игнатьева Г. А., Сидорович И. Г. Иммунология: Учебник. — М.: Медицина, 2000. – 432 с.

  9. Ярилин А. А. Иммунология. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 750 с.


РОЗДІЛ ІV. ВІРУСОЛОГІЯ

Роль вірусів у становленні сучасної біології.

Культивування бактеріофагів, фітопатогенних та зоопатогенних вірусів. Методи кількісного визначення вірусів. Виявлення, виділення та ідентифікація вірусів.

Загальна характеристика вірусних білків та нуклеїнових кислот. Хімічний склад простих та оболонкових вірусів. Основні структурні компоненти вірусів. Капсомер, капсид, нуклеокапсид, суперкапсидна оболонка. Типи симетрії.

Адсорбція. Проникнення вірусів в клітину. Шляхи проникнення в клітину зоопатогенних вірусів. Проникнення в клітину фітопатогенних вірусів і бактеріофагів. Транскрипція ДНК-геномів (з дволанцюговою ДНК за участю клітинних і вірускодованих ферментів, з одноланцюговою ДНК з попереднім перетворенням у двониткову реплікативну форму і з дволанцюговою кільцевою ДНК). Транскрипція РНК-геномів (з інфекційною та неінфекційною однонитковою РНК, з диплоїдним (+) РНК-геномом ретровірусів, з дволанцюговим (+) РНК-геномом реовірусів). Синтез білків ДНК вмісних і РНК вмісних вірусів з негативним геномом і дволанцюговою РНК. Реплікація геному у гепадна-, парво-, цирко-, рео-, ретро-, параміксо-, ортоміксо-, адено-, покс-, папілома-, поліома- та герпесвірусів. Реплікація геному у РНК- та ДНК-вмісних бактеріофагів, фітопатогенних вірусів. Особливості розмноження вірулентних та помірних вірусів. Принципи збирання вірусних часток у клітині. Механізми виходу вірусів з клітини.

Загальна характеристика пріонного білка (PrP). Штамове різноманіття пріонів. Механізми пріонного переходу. Поширення пріонів у природі. Пріони – збудники повільних летальних інфекцій людини (куру, хвороба Крейтцфельдта Якоба, синдром Герстмана Штрейслера-Шейнкера, аміотрофічний лейкоспонгіоз, хвороба М’ютча) і тварин (скрейпі овець, губкоподібна енцефалопатія корів, трансмісивна енцефалопатія норок, оленів і лосів, губкоподібна енцефалопатія зоопаркових копитних, губкоподібна енцефалопатія котячих). Пріони нижчих еукаріот.

Загальна характеристика віроїдів. Різноманітність і поширення віроїдів у природі. Особливості захворювань рослин, спричинених віроїдами. Реплікація і життєвий цикл віроїдів. Транспорт віроїдів у рослинах.

Загальна характеристика бактеріофагів. Різноманітність бактеріофагів. Взаємодія бактеріофагів з клітинами. Помірні фаги. Лізогенія. Бактеріофаги з ДНК- та РНК-геномом. Віруси архей. Будова та взаємодія з клітиною фагів Т4, λ, Р1, М13, μ, Qβ, MS2, R17.

Загальна характеристика фітопатогенних вірусів. Симптоми захворювань рослин, заражених вірусами. Шляхи і механізми передавання фітопатогенних вірусів. Будова віруса тютюнової мозаїки. Поширення вірусів по рослині. Внутрішньоклітинний розвиток фітопатогенних вірусів. Віруси вищих, нижчих рослин і грибів.

Шляхи проникнення зоопатогенних вірусів в організм людини і тварин. Способи передавання вірусів тварин, поширення по організму. Грип. Кір, парагрип, епідемічний паротит (свинка), респіраторно-синцитіальна інфекція. Сказ. Жовта гарячка. Кліщовий енцефаліт. Японський енцефаліт. Краснуха. Гарячка Марбург, Ебола. Поліомієліт. Гепатит А. Ящур. Коронавірусна інфекція. Ротавірусна інфекція. Вірус імунодефіциту людини. Механізм взаємодії ВІЛ з клітиною. СНІД. Гепатит В. Простий герпес. Вітряна віспа. Цитомегалія. Інфекційний мононуклеоз. Аденовірусна інфекція. Натуральна віспа. Віруси і рак. Механізм дії вірусних трансформуючих білків на клітину.

Роль клітинних, гуморальних та загальнофізіологічних факторів у розвитку противірусного імунітету. Живі цільновіріонні, інактивовані цільновіріонні, субодиничні та генно-інженерні вакцини. Хіміотерапія вірусних інфекцій (інгібітори адсорбції та депротеїнізації, інгібітори вірусної ДНК-полімерази, аналоги нуклеотидів). Стійкість вірусів до хіміопрепаратів. Використання бактеріофагів у медицині.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Гудзь С. П., Перетятко Т. Б., Павлова Ю. О. Загальна вірусологія. – Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 264 с.

  2. Вирусология. Методы / Под. ред. Б. Мейхи / Пер. с англ. Е. В. Кунина, Р. Б. Трояновской. – М.: Мир, 1988. – 344 с.

  3. Вирусология / Под ред. Б. Филдса, Д. Найпа, при участии Р. Ченока, Б. Ройзмана, Дж. Мелника, Р. Шоупа. Пер с англ. – М.: Мир, 1989. – Т.1. – 492 с.; Т.2. – 496 с.; Т.3. – 452 с.

  4. Калініна А. С., Панікар І. І., Скибіцький В. Г. Ветеринарна вірусологія. – Львів: Сполом, 2004. – 521 с.

  5. Коротяев А. И., Бабичев С. А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология: Учеб. для мед. вузов. – С.–Пб.: Специальная литература, 1988. – 592 с.


РОЗДІЛ V. Математичні методи в біології

Основні статистичні показники для характеристики сукупності (множини, вибірки) експериментальних даних. Визначення та зміст цих показників. Рівні достовірності (значимості) висновків.

Форма подання результатів вибіркового експерименту. Теоретично очікувані діапазони мінливості індивідуальних даних і вибіркових середніх значень.

Нормальний закон розподілу експериментальних даних та його параметри. Нормалізована форма розподілу.

Аналіз достовірності різниці між середніми арифметичними значеннями порівнюваних сукупностей даних. Аналіз достовірності різниці у мінливості (дисперсії) двох порівнюваних сукупностей даних.

Кореляційний аналіз залежності (взаємозв'язку) двох спряжених показників. Коефіцієнт кореляції, його властивості. Достовірність кореляції. Рівняння лінійної регресії. Визначення та зміст коефіцієнтів рівняння регресії. Рівняння криволінійної регресії.

Дисперсійний аналіз одно- та багатофакторних впливів на досліджуваний біологічний показник. Характеристика розподілів: нормального, Стьюдента, біноміального, Пуассона та ін.

Основні статистичні показники при альтернативній мінливості експериментальних даних. Порівняльний та кореляційний аналіз процентних характеристик при альтернативній мінливості експериментальних даних.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Атраментова Л. А., Утевская О. М. Статистические методы в биологии. – Горловка: «Видавництво Ліхтар», 2008. – 248 с.

  2. Гланц С. Медико-биологическая статистика. –М.: Мир, 1999. – 652 с.

  3. Гумецький Р. Я., Паляниця Б. М., Чабан М. Є. Математичні методи в біології: Теоретичні відомості, програмований практикум, комп’ютерні тести / Навч. посібник. – Львів: ЛНУ, 2004. – 112 с.

  4. Деркач М. П., Гумецький Р. Я., Чабан М. Є. Курс варіаційної статистики. – Київ: Вища школа, 1977, – 208 с.

  5. Лакин Г. Ф. Биометрия : Учеб. пособие для биол. специальностей вузов / 4-е изд.– М.: Высш. школа, 1980. – 293 с.


РОЗДІЛ VI. МІКРОБІОЛОГІЯ

Предмет, методи і завдання мікробіології. Історія мікробіології. Основні напрямки розвитку сучасної мікробіології.


Загальна характеристика основних груп мікроорганізмів

Морфологія, розміри, хімічний склад клітин бактерій. Клітинна стінка. Фарбування бактерій за Грамом. Особливості будови грампозитивних та грамнегативних бактерій. Сферопласти, протопласти, L-форми, мікоплазми. Цитоплазматична мембрана: структура, хімічний склад, функції. Транспорт через цитоплазматичну мембрану.

Позаклітинні структури прокаріот: слизисті шари, капсули, чохли. Бактерійні джгутики, пілі і фімбрії. Рух бактерій. Реакції таксису у мікроорганізмів. Газові вакуолі (аеросоми), фікобілісоми, хлоросоми. Запасні поживні речовини.

Організація ядерного апарату у прокаріот. Реплікація ДНК. Способи розмноження. Цикли розвитку. Зачатки диференціації у прокаріот. Спочиваючі форми і спеціалізовані клітини. Утворення спор та їхня роль у виживанні бактерій.

Принципи класифікації бактерій. Сучасна систематика бактерій. Характеристика відділів Gracilicutes, Firmicutes, Tenericutes, Mendosicutes. Характеристика основних груп, представники. Група 1. Cпірохети. Група 2. Аеробні/мікроаерофільні, рухомі, спіральні/ вигнуті грамнегативні бактерії. Група 3. Нерухомі (або, чи рідко, рухомі) грамнегативні вигнуті бактерії. Група 4. Грамнегативні, аеробні/мікроаерофільні палички і коки. Група 5. Факультативно анаеробні грамнегативні палички. Група 6. Грамнегативні, анеробні, прямі, вигнуті і спіральні бактерії. Група 7. Бактерії, які здійснюють дисиміляційне відновлення сульфату чи сірки. Група 8. Анаеробні грамнегативні коки. Група 9. Рикетсії і хламідії. Група 10. Аноксигенні фототрофні бактерії. Група 11. Оксигенні фототрофні бактерії. Група 12. Аеробні хемолітотрофні бактерії. Група 13. Бактерії, які брунькуються і/чи мають вирости. Група 14. Бактерії, які мають чохли. Група 15. Нефотосинтезуючі ковзаючі бактерії, які не утворюють плодових тіл. Група 16. Ковзаючі бактерії, які утворюють плодові тіла. Група 17. Грампозитивні коки. Група 18. Грампозитивні палички і коки, що утворюють ендоспори. Група 19. Грампозитивні неспороутворювальні палички правильної форми. Група 20. Грампозитивні неспороутворюючі палички неправильної форми. Група 21. Мікобактерії. Група 22 – 29. Актиноміцети. Група 30. Мікоплазми. Група 31. Метаногени. Група 32. Сульфатредукуючі архебактерії. Група 33. Екстремально галофільні аеробні архебактерії. Група 34. Архебактерії, які не мають клітинної стінки. Група 35. Екстремальні термофіли і гіпертермофіли, які метаболізують сірку.
Культивування і ріст мікроорганізмів

Нагромаджувальні культури і принцип селективності. Чисті культури мікроорганізмів, методи їх одержання. Клон, штам. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах. Ростові фактори. Середовища для їх культивування. Культивування аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Поверхневе та глибинне культивування. Закономірності росту періодичної культури мікроорганізмів. Неперервне культивування.

Основні параметри росту культур: час генерації, питома швидкість росту, урожай, економічний коефіцієнт. Способи визначення росту мікроорганізмів. Визначення кількості живих і мертвих клітин. Збалансований та незбалансований ріст. Обмеження росту і відмирання мікроорганізмів. Крива росту, особливості окремих фаз. Ріст культур при безперервному культивуванні. Системи хемостату та турбідостату. Значення безперервного культивування для вивчення властивостей мікроорганізмів, практичне використання. Синхронні культури: способи одержання, значення. Змішані культури.

Типи живлення мікроорганізмів. Фототрофія, хемотрофія, автотрофія, гетеротрофія, органотрофія, літотрофія.
Енергетичний обмін у мікроорганізмів

Загальна характеристика енергетичного обміну. Одержання енергії мікроорганізмами залежно від типів живлення.

Бродіння. Початкові реакції перетворення вуглеводів. Шляхи Ембдена-Мейєргофа-Парнаса, Ентнера-Дудорова, Хорекера-Діккенса. Шляхи зброджування вуглеводів. Спиртове бродіння. Гомоферментативне, гетероферментативне молочнокисле бродіння, пропіоновокисле, маслянокисле, мурашинокисле, ацетонобутилове бродіння. Характеристика мікроорганізмів - збудників бродіння різних видів.

Аеробне дихання. Окиснення вуглеводів мікроорганізмами. Повне та неповне окиснення. Роль пентозофосфатного циклу у використанні мікроорганізмами різних органічних сполук. Функціонування ЦТК у мікроорганізмів. Дихальний ланцюг. Синтез АТФ.

Біолюмінесценція та бактерії, що світяться.

Хемолітоавтотрофи: нітрифікувальні, тіонові, водневі бактерії, залізобактерії. Основні особливості процесів. Хемолітогетеротрофи. Нітрифікація (автотрофна та гетеротрофна). Окиснення мікроорганізмами сполук сульфуру. Шляхи окиснення, кінцеві продукти. Окиснення молекулярного водню. Окиснення сполук феруму і мангану.

Анаеробне дихання. Донори та акцептори електронів при анаеробному диханні мікроорганізмів. Мікроорганізми, які відновлюють нітрати та інші сполуки нітрогену. Дисиміляційна нітратредукція і денітрифікація. Сульфат- і сірковідновлювальні бактерії. Дисиміляційна сульфатредукція. Субстрати окислення. Метаноутворювальні бактерії, їх особливості. Утворення метану мікроорганізмами. Карбонатне дихання.

Розклад природних полімерів. Розщеплення високополімерних субстратів. Розклад целюлози. Мікрофлора рубця жуйних тварин. Розклад крохмалю, пектинів, ксилану. Розщеплення хітину і лігніну. Розщеплення білкових сполук, нуклеїнових кислот. Процес амоніфікації. Розклад жирів і жирних кислот.
Конструктивний обмін у мікроорганізмів

Джерела карбону і нітрогену для конструктивного метаболізму. Шляхи утворення метаболітів. Асиміляція вуглекислоти гетеротрофами і автотрофами. Рибулозодифосфатний цикл. Використання мікроорганізмами формальдегіду. Функціонування рибулозофосфатного та серинового циклів. Засвоєння сполук нітрогену. Асиміляційна нітратредукція. Фіксація молекулярного азоту: механізм процесу, мікроорганізми - азотфіксатори (вільноживучі, симбіотичні). Регуляція зв’язування азоту.

Бактеріальний фотосинтез. Організація і механізми функціонування фотосинтетичного апарату. Первинні процеси фотосинтезу. Фотосинтетичні пігменти. Пігмент-білкові комплекси пурпурових бактерій. Тилакоїдні мембрани і пігменти антен. Оксигенний і аноксигенний фотосинтез. Фотореакції у зелених і пурпурових бактерій. Особливості фотосинтетичної системи галобактерій.

Шляхи асиміляції амонію і синтез основних родин амінокислот.

Синтез основних біополімерів мікроорганізмами (нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, вуглеводів, порфіринів). Центральні метаболіти-попередники. Механізми включення азоту, фосфору, сірки, С1-фрагментів та кисню в склад клітинних компонентів. Затрати енергії і відновних еквівалентів. Вторинні метаболіти.
Регуляція метаболізму у мікроорганізмів

Біохімічні основи і рівні регуляції метаболізму. Конститутивні та індуцибельні ферменти. Регуляція синтезу ферментів (індукція, репресія). Принцип оперонної організації геному. Катаболітна репресія. Диауксія. Регуляція розгалужених біосинтетичних процесів. Мультивалентна репресія.

Регуляція активності ферментів. Властивості алостеричних ферментів. Каталітичні та регуляторні центри ферментів. Алостерична регуляція. Хімічна модифікація ферментів. Роль ізоферментів у регуляції метаболізму.
Генетика і селекція мікроорганізмів

Організація, функціонування генетичного апарату у мікроорганізмів. Розміри геному. Хромосоми бактерій і архей. Плазміди. Бактерійні транспозони, їх роль у геномних перебудовах, мутаціях, перенесенні генів. Застосування транспозонів. Обмін генетичною інформацією між мікроорганізмами. Характеристика та використання бактеріофагів у селекції мікроорганізмів. Генотипова та фенотипова мінливість. Мутагенез (спонтанний, індукований). Природа мутацій. Селекція мутантів. Трансформація, трансдукція, кон’югація. Принципи генно-інженерного конструювання мікроорганізмів. Технологія рекомбінантної ДНК.
Екологія мікроорганізмів

Абіотичні фактори середовища та їх значення для життєдіяльності мікроорганізмів. Вплив температури на мікроорганізми. Психрофіли, мезофіли, термофіли. Механізми адаптації психрофілів до низьких температур і термостійкості мікроорганізмів. Значення рН середовища та його вплив на культури. Алкалофільні, ацидофільні, кислотостійкі мікроорганізми. Вплив гідростатичного тиску. Ріст мікроорганізмів залежно від вмісту води. Стійкість культур до висушування. Ліофілізація. Осмотичний тиск. Особливості галофілів та осмофілів. Слабі, помірні та екстремальні галофіли. Галотолерантні форми. Відношення мікроорганізмів до молекулярного кисню: аероби і анаероби (облігатні, факультативні), аеротолерантні форми. Вплив земного тяжіння та магнітного поля Землі на розвиток мікроорганізмів. Магнітобактерії, особливості їх структурної організації. Вплив різних видів випромінювань на мікроорганізми. Видиме світло як абіотичний фактор. Фотосенсибілізатори. Стійкість культур до УФ-променів та іонізуючого випромінювання. Фотореактивація. Мікробоцидний та мікробостатичний ефекти.

Важливі хіміотерапевтичні препарати. Мутагени.

Відповідь мікроорганізмів на стрес. Осмострес і осморегуляція. Оксидативний стрес і відповідь на оксидативний стрес. Стреси, викликані іншими факторами.

Типи взаємовідносин мікроорганізмів у природі. Синтрофія, її механізми. Конкуренція мікроорганізмів за поживні речовини. Коменсалізм, метабіоз. Мутуалізм, паразитизм, хижацтво. Антагонізм і аменсалізм. Антибіотики.

Симбіотичні асоціації мікроорганізмів, їхня різноманітність і значення. Симбіонти комах та інших безхребетних тварин. Взаємодія бактерій і рослин. Ризосфера. Епіфітна мікрофлора. Мікориза. Фітопатогенні мікроорганізми. Мікроорганізми рубця жуйних. Патогенні для людини і тварин мікроорганізми. Нормальна мікрофлора організму хребетних та людини.

Поняття “популяція мікроорганізмів”. Методи вивчення динаміки популяцій мікроорганізмів (періодичні та неперервні культури). Особливості природних і антропогенних мікробних ценозів. Мікроорганізми ґрунту, повітря, водойм. Участь мікроорганізмів у кругообігу карбону, нітрогену, сульфуру та інших елементів. Роль мікроорганізмів у ґрунтоутворювальних процесах та забезпеченні родючості ґрунту. Значення мікроорганізмів у первинній продукції водойм та мінералізації речовин. Роль мікроорганізмів у формуванні корисних копалин. Мікроорганізми – збудники біопошкоджень. Участь мікроорганізмів у переробці відходів і детоксикації отруйних речовин.
Мікроорганізми у народному господарстві та медицині

Вимоги до мікроорганізмів, які використовують у промисловості. Сировина для вирощування мікроорганізмів у промисловості. Одержання посівної виробничої культури мікроорганізмів. Види ферментерів для вирощування мікроорганізмів у промисловості. Параметри, за якими контролюється хід ферментації. Мікробіологічний контроль обладнання, сировини та готових продуктів. Мікробіологічний контроль води та повітря виробничих приміщень, вимоги до них. Види та способи дезінфекції на мікробіологічних виробництвах.

Використання мікроорганізмів для промислового виробництва вітамінів, каротиноїдів, амінокислот, полісахаридів, органічних кислот, розчинників та ліпідів і схеми їх отримання. Ферменти і ферментні препарати з мікроорганізмів: продуценти та етапи виробництва. Застосування іммобілізованих ферментів та клітин мікроорганізмів у промисловості. Стадії виробництва антибіотиків, вакцин, препаратів бактеріофагів та інших лікувальних засобів мікробного походження. Використання біомаси мікроорганізмів для одержання кормових білкових препаратів, пробіотиків, бактерійних добрив, засобів захисту рослин тощо. Отримання ензиматично активної біомаси та використання її для виготовлення харчових продуктів і напоїв. Вимоги щодо повітря, грунту та води та способи їхнього очищення на мікробіологічних виробництвах.

Методи виявлення і дослідження патогенних мікроорганізмів. Патогенність, вірулентність як міра патогенності. Фактори патогенності. Утворення токсинів мікроорганізмами. Екзо- та ендотоксини. Збудники захворювань людини, тварин та рослин. Особливості інфекційних процесів, спричинених різними групами патогенів.

Основи наукових досліджень

Лабораторний посуд: способи миття та сушіння. Правила зберігання реактивів та роботи з ними. Ваги та правила зважування. Центрифуги та правила центрифугування. Принципи виготовлення поживних середовищ для мікроорганізмів. Методи стерилізації та дезінфекції приміщень, посуду, поживних середовищ і матеріалів. Принцип роботи автоклавів і техніка безпеки під час роботи з ними.

Техніка безпеки під час роботи з мікроорганізмами. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів. Способи посіву та вирощування мікроорганізмів. Способи зберігання культур мікроорганізмів. Методи підрахунку клітин мікроорганізмів у природних субстратах та середовищах. Методи визначення біомаси мікроорганізмів. Основні принципи оптичних методів. Мікроскопування клітин мікроорганізмів у живих та мертвих (зафарбованих) препаратах. Методи дезінтеграції клітин мікроорганізмів та фракціонування клітинного вмісту. Методи розділення внутрішньоклітинних компонентів (діаліз, електрофорез, хроматографія тощо).

Загальні принципи збирання і зберігання інформації. Планування, проведення та фіксування результатів мікробіологічного експерименту. Вимоги до наукових публікацій: тез, статей. Правила оформлення презентацій наукових робіт та вимоги до них.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. – М.: ООО Мед. информ. агентство, 2002. – 736 с.

  2. Громов Б. В., Павленко Г. В. Экология бактерий. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. – 248 с.

  3. Грушко И. М., Сиденко В. М. Основы научных исследований. – Харьков: Вища школа, 1983. – 224 с.

  4. Гудзь C., Гнатуш С., Білінська І. Мікробіологія: практикум, тести. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2012. – 228 с.

  5. Гудзь С.П., Гнатуш С.О., Білінська І.С. Мікробіологія. - Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - 359 с.

  6. Гусев М. В., Минеева Л. А. Микробиология. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003. – 464 с.

  7. Берри Д. Биология дрожжей. – М.: Мир, 1985. – 96 с.

  8. Квасников Е.И., Щелокова И. Ф. Дрожжи. Биология. Пути использования. – Киев: Наук. думка, 1991. – 328 с.

  9. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л. М. Основи наукових досліджень: навчальний посібник. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 240 с.

  10. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология,-Санкт-Петербург: Спец.литература, 1998. – 580 с.

  11. Манько В., Гальків М., Клевець М. Основи техніки лабораторних робіт у фізіологічних дослідженнях. Навчальний посібник. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 135 с.

  12. Методы общей бактериологии / Под. ред. Ф. Герхардта и др. В 3-х т. – М.: Мир, 1983.

  13. Нетрусов А. И., Егорова М. А., Захарчук Л. М. Практикум по микробиологии. – М.: Академія, 2005. – 608 с.

  14. Определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж. Хоулта, Р. Крига, П. Снита и др. – М.: Мир, 1997. Т. 1–2.

  15. Пирог Т. П. Загальна мікробіологія Підручник – К. НУХТ, 2004. – 471 с.

  16. Промышленная микробиология / Под ред. Н. С. Егорова. – М.: Высшая школа, 1989. – 688 с.

  17. Руководство к практическим занятиям по микробиологии / Под ред. Н. Егорова. – Изд-во МГУ, 1983. – 224 с.

  18. Сергійчук М. Г. Будова бактеріальної клітини та методи її дослідження. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 232 с.

  19. Современная микробиология: Прокариоты: В 2-х томах / Под ред. Й. Ленгелера, Г. Древса, Г. Шлегеля. – М.: Мир, 2005. Т. 1 – 656 с., Т. 2. – 496 с.

  20. Теппер Е. З. Практикум по микробиологии. – М.: Изд-во Колос, 1993. – 175 с.

  21. Хичгинс И., Беста Д., Джонс Дж. Биотехнология. Принципы и применение. – М.: Мир, 1988. – 480 с.

  22. Яворська Г. В., Гудзь С. П., Гнатуш С. О. Промислова мікробіологія. – Вид-во ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 255 с.






Схожі:

Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Висвітлення тем катастроф, військових дій, надзвичайних ситуацій: етичний аспект
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Програма фахових вступних випробувань об’єднує основні положення з нормативних дисциплін «Біохімія», «Біоорганічна хімія», «Мікробіологія»,...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки вступників на окр «Магістр»/ «Спеціаліст»,...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Сучасне міжнародне право – багатоаспектна правова дисципліна, яка має величезне значення не лише в теоретичному, а і в практичному...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник Програма фахових вступних випробувань
Окр спеціаліста на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Для навчання за спеціальністю 02020201 «Хореографія» приймають осіб, які мають відповідну фахову підготовку за освітньо-кваліфікаційним...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Матриці та операції над ними. Обернена матриця, умови існування оберненої матриці й алгоритм її обчислення. Матричні рівняння
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Перетворення виразів. Функція, її властивості та графік. Алгебраїчні, тригонометричні, степеневі й логарифмічні рівняння і нерівності....
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Природничі науки. Перевага надається фундаментальним дисциплінам, що лежать в основі підготовки магістрів: ботаніки, зоології, фізіології...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Природничі науки. Перевага надається фундаментальним дисциплінам, що лежать в основі підготовки магістрів: хімії біоорганічній, біохімії,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи