Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма icon

Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма



НазваПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Дата конвертації29.06.2015
Розмір287.41 Kb.
ТипПротокол
скачать >>>




Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

30.03.2015 р. (протокол № 8)

Ректор

______________В.П. Мельник


програма

фахових вступних випробувань

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

магістра

Спеціальності:

8.04010209 Генетика

Львів-2015

Програма фахових вступних випробувань об’єднує основні положення з нормативних дисциплін «Біохімія», «Біоорганічна хімія», «Мікробіологія», «Математичні методи в біології», «Екологія», «Генетика», «Молекулярна біологія».

Розділ І. Біохімія. Біоорганічна хімія


Моносахариди і дисахариди: будова, хімічні властивості та біологічне значення. Гомо- та гетерополісахариди – структурно-функціональна характеристика. Вищі жирні кислоти. Прості ліпіди: ацилгліцероли, воски, стериди - будова та біологічне значення. Складні ліпіди: фосфоліпіди та гліколіпіди. Роль ліпідів у побудові біологічних мембран. Амінокислоти, класифікація та структурна характеристика. Фізико-хімічні властивості амінокислот. Структура та властивості пептидного зв’язку. Структурно – функціональна характеристика пептидів та білків. Класифікація білків, біологічні функції пептидів та білків. Біологічно активні пептиди. Рівні структурної організації білків, сили стабілізації. Прості та складні білки. Фізико-хімічні властивості білків. Пуринові та піримідинові азотисті основи. Будова, властивості, функції нуклеозидів та нуклеотидів. Рівні структурної організації нуклеїнових кислот. Фізико-хімічні властивості ДНК. Будова, властивості та функції РНК. Вітаміни. Гіпо-, гіпер- та авітамінози. Структурно-функціональні особливості водорозчинних вітамінів. Жиророзчинні вітаміни – будова та біологічне значення. Гормони. Класифікація. Клітинно-молекулярні механізми дії гормонів. Характеристика гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот. Стероїдні гормони. Ферменти. Особливостi будови ферментiв та їх активних центрiв. Специфiчнiсть дiї ферментiв. Класифікація та номенклатура ферментів.

Біологічне окиснення. Структурна організація ланцюга транспорту електронів. Окисне фосфорилювання, інгібітори дихальних ферментів і переносу електронів. Протонний градієнт і синтез АТФ. Хеміосмотична теорія спряження. Метаболізм вуглеводів. Анаеробне та аеробне розщеплення вуглеводів. Біосинтез та розпад глікогену і його регуляція в клітині. Утворення ацетил-СоА. Цикл трикарбонових кислот. Пентозофосфатний шлях окиснення вуглеводів. Біосинтез вуглеводів, глюконеогенез. Метаболізм ліпідів. Катаболізм ліпідів у клітині. Активація та транспорт жирних кислот через мембрану мітохондрій. Сучасна теорія β-окиснення жирних кислот. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів, фосфоацилгліцеролів. Метаболізм білків. Ферментативний гідроліз білків у шлунково-кишковому тракті. Протеолітичні ферменти, їх специфічність та механізми активації. Катаболізм білків та амінокислот у клітинах. Основні шляхи метаболізму амінокислот: за аміногрупою, за карбоксильною групою, деструкція вуглецевих радикалів. Перетворення амінокислот за аміногрупою: трансамінування, дезамінування (НАД-дегідрогенази, ФАД/ФМН-оксидази), дегідратази. Роль піридоксальфосфату в цих процесах. Детоксикація аміаку в організмі. Цикл сечовини. Метаболізм нуклеїнових кислот. Шляхи катаболізму та біосинтезу пуринових і піримідинових нуклеотидів.
Розділ ІІ. Мікробіологія

Морфологія і хімічний склад клітин бактерій. Поверхневі структури клітини бактерій Клітинна стінка. Цитоплазма і внутрішньоклітинні структури. Особливості будови грампозитивних і грамнегативних бактерій. Позаклітинні структури прокаріотів. Будова джгутиків Рух бактерій,. Диференціація у прокаріот. Спочиваючі форми і спеціалізовані клітини. Принципи систематики бактерій. Характеристика відділів і груп. Морфологія, будова, хімічний склад і функції окремих компонентів клітини дріжджів. Способи їх розмноження. Використання дріждів у господарській діяльності людини. Морфологія, будова, хімічний склад і функції окремих компонентів клітини цвілевих грибів. Способи їх розмноження. Використання у цвілевих грибів господарській діяльності людини. Нагромаджувальні і чисті культури мікроорганізмів, методи їх одержання. Поняття про клони , і штами мікроорганізмів. Основні параметри росту культур мікроорганізмів. Крива росту. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах. Вплив чинників зовнішнього середовища - температури, кисню, рН, вологи, гідростатичного і осмотичного тисків, випромінювань на мікроорганізми.

Типи живлення мікроорганізмів. Транспортування поживних речовин у мікробну клітину.Загальна характеристика енергетичного обміну. Бродіння. Спиртове, молочнокисле, пропіоновокисле, маслянокисле бродіння. Характеристика мікроорганізмів – збудників бродіння різних видів. Аеробне дихання. Окиснення вуглеводів. Повне та неповне окиснення. Дихальний ланцюг. Синтез АТФ. Хемолітоавтотрофи: нітрифікуючі, тіонові, водневі бактерії, залізобактерії. Хемолітогетеротрофи. Нітрифікація. Окиснення мікроорганізмами сполук сірки. Анаеробне дихання. Мікроорганізми, які відновлюють нітрати та інші сполуки Нітрогену. Дисиміляційна нітратредукція і денітрифікація. Сульфат- і сірковідновлюючі бактерії. Дисиміляційна сульфатредукція. Метаноутворюючі бактерії. Карбонатне дихання. Розкладання мікроорганізмами полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, вуглеводнів. Фіксація молекулярного азоту. Мікроорганізми – азотфіксатори. Регуляція метаболізму у мікроорганізмів. Регуляція синтезу ферментів. Катаболітна репресія. Регуляція активності ферментів

Екологія мікроорганізмів. Мікроорганізми ґрунту, повітря, водойм. Участь мікроорганізмів у кругообігу вуглецю, азоту, сірки та інших елементів. Роль мікроорганізмів у ґрунтоутворюючих процесах та забезпечені родючості ґрунту. Значення мікроорганізмів у первинній продукції водойм та мінералізації речовин. Роль мікроорганізмів у формуванні корисних копалин. Участь мікроорганізмів у переробці відходів і детоксикації отруйних речовин.

Інфекційні хвороби і імунітет.

Використання мікроорганізмів для одержання харчових та кормових продуктів, хімічних та лікарських препаратів. Використання мікроорганізмів у сільському господарстві, при вилуговуванні металів, очищенні стоків. Одержання біопалива

Розділ ІІІ. Математичні методи в біології

Основні статистичні показники для характеристики сукупності (множини, вибірки) експериментальних даних. Визначення та зміст цих показників. Рівні достовірності (значимості) висновків. Форма подання результатів вибіркового експерименту. Теоретично очікувані діапазони мінливості індивідуальних даних і вибіркових середніх значень. Нормальний закон розподілу експериментальних даних та його параметри. Нормалізована форма розподілу. Аналіз достовірності різниці між середніми арифметичними значеннями порівнюваних сукупностей даних. Аналіз достовірності різниці у мінливості (дисперсії) двох порівнюваних сукупностей даних. Кореляційний аналіз залежності (взаємозв'язку) двох спряжених показників. Коефіцієнт кореляції, його властивості. Достовірність кореляції. Рівняння лінійної регресії. Визначення та зміст коефіцієнтів рівняння регресії. Дисперсійний аналіз одно- та багатофакторних впливів на досліджуваний біологічний показник. Характеристика розподілів: нормального, Стьюдента, біноміального, Пуассона та ін. Основні статистичні показники при альтернативній мінливості експериментальних даних. Порівняльний та кореляційний аналіз процентних характеристик при альтернативній мінливості експериментальних даних.

Розділ ІV. Екологія


Визначення екології як науки. Об'єкти, предмет дослідження й методи екології, основні її підрозділи. Суспільні і природничі закони. Поняття природного середовища. Екологічні чинники, їх класифікація. Закони аутекології. Основні властивості водного, наземно-повітряного та ґрунтового середовищ. Пристосування живих організмів до життя в різних середовищах. Поняття популяцій в екології, їх класифікація, структура. Основні показники популяцій. Закон розвитку популяції. Поняття про біоценоз. Структура біоценозу: видова, просторова, екологічна. Поняття екологічної ніші. Типи біотичних взаємодій у біоценозі. Основні закони синекології. Поняття про екосистему та біогеоценоз. Складові компоненти екосистеми та основні фактори, які забезпечують її існування. Трофічні ланцюги та трофічні рівні. Пасовищні та детритні харчові ланцюги. Піраміди чисельності, біомаси та енергії. Динаміка екосистем. Сукцесії. Поняття біосфери та її меж. Головні типи речовин біосфери. Біогеохімічні цикли – структура та основні типи. Основні біогеохімічні закони, сформульовані В.І. Вернадським. Місце людини у біосфері. Агро- та промислові екосистеми, створені людиною, їх значення. Відходи сільського господарства. Конфліктні ситуації промислового природокористування. Природоохоронні концепції. Червона та Зелена книги України. Охорона екосистем. Національні парки, заповідники, заказники, екологічні стежки.

Розділ V. Генетика


1. Предмет, основні етапи розвитку та значення генетики. Предмет генетики. Поняття про спадковість та мінливість. Місце генетики серед природничих наук. Уявлення про спадковість і мінливість у доменделівський період. Проблеми спадковості і мінливості в еволюційній теорії Ч. Дарвіна. Основні етапи розвитку генетики. Значення робіт Г. Менделя у формуванні методології генетики. Значення робіт А. Вейсмана, Г. де Фріза, К. Корренса, Е. Чермака, В. Бетсона, В. Йогансена. Проблеми, поставлені розвитком менделізму. Хромосомна теорія спадковості Т. Моргана. Теорія гена Т. Моргана. Роботи школи О. Серебровського. Виникнення і розвиток генетики мікроорганізмів, молекулярної генетики і генетичної інженерії. Виникнення і розвиток популяційної та еволюційної генетики. Синтетична теорія еволюції. Значення робіт С. Четверікова, Дж. Холдейна, Р. Фішера і Ф. Добржанського. Розробка генетичних основ селекції. Роботи М. Вавилова. Виникнення біохімічної генетики та генетики мікроорганізмів. Встановлення генетичної ролі нуклеїнових кислот і розшифрування генетичного коду. Виникнення і розвиток генетичної інженерії. Виникнення і значення геноміки, системної і синтетичної біології. Завдання і перспективи генетики. Розвиток методів генетики. Модельні об'єкти генетики. Значення генетики для вирішення завдань сільського господарства, медицини, біотехнології та охорони природи.
2. Закономірності успадкування у моногібридних і полігібридних схрещуваннях. Особливості гібридологічного методу Г. Менделя. Закономірності успадкування під час моногібридного схрещування. Поняття про фенотип і генотип, гомозиготність і гетерозиготність. Алелі, взаємодія алелів: повне і неповне домінування, кодомінування. Множинний алелізм. Закон розщеплення. Біохімічні механізми домінування. Зворотне і аналізуюче схрещування. Закономірності успадкування під час ди- і полігібридному схрещуванні. Загальна формула розщеплень при незалежному успадкуванні. Закон незалежного успадкування генів. Цитологічні основи моно-, ди- і полігібридного схрещувань. Тетрадний аналіз. Статистичний характер розщеплення. Умови, які забезпечують і обмежують прояв законів розщеплення і незалежного успадкування. Менделівське успадкування у людини.
3. Відхилення від типових чисельних співвідношень при розщепленнях та їх причини. Взаємодія неалельних генів. Відхилення, викликані статистичними причинами. Статистична оцінка відхилень від очікуваних теоретично співвідношень класів потомства. Відхилення, викликані диференціальною смертністю особин з різним генотипом. Летальні гени. Плейотропна дія генів. Гени-модифікатори. Роль явищ пенетрантності та експресивності. Комплементарна взаємодія генів. Домінантний і рецесивний епістаз. Біохімічні механізми комплементарності і епістазу. Генетичний контроль кількісних ознак. Експерименти Г. Нільсена-Еле. Полігени. Кумулятивна та некумулятивна полімерія. Статистичний аналіз успадкування кількісних ознак.
4. Генетика статі. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю. Стать і статеві ознаки. Ознаки, залежні від статі. Ознаки, обмежені статтю. Рівні диференціації статі. Походження статей. Значення статевого розмноження в еволюції. Природа сигналу, який контролює експресію генів, що визначають стать. Хромосомний механізм визначення статі. Гомогаметна та гетерогаметна стать. Генетичні та цитологічні особливості статевих хромосом. Типи хромосомного визначення статі. Балансове визначення статі. Диференціація і визначення статі в онтогенезі. Співвідношення статей у природі та проблеми його штучного регулювання. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю при гетерогаметності чоловічої статі. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю при гетерогаметності жіночої статі. Гемізиготний стан гена. Голандричне успадкування. Неповне зчеплення із статтю. Х- та Y-зчеплене успадкування у людини. Успадкування при первинному і вторинному нерозходженні статевих хромосом у дрозофіли. Успадкування у людини при нерозходженні статевих хромосом в І і ІІ мейотичних поділах. Синдроми Тернера-Шерешевського, Кляйнфельтера, трисомія за Х-хромосомою, полісомія за Y-хромосомою. Статевий хроматин. Дозова компенсація генів Х- хромосоми.
5. Зчеплене успадкування генів і кросинговер. Групи зчеплення генів. Повне і неповне зчеплення. Порушення менделівської формули розщеплення у дигібридному схрещуванні внаслідок зчепленого успадкування генів. Використання аналізуючого схрещування для вивчення зчеплення генів. Вивчення зчепленого успадкування у дрозофіли в експериментах Т. Моргана та його школи. Кросинговер. Докази проходження кросинговеру в мейозі. Досліди К. Штерна, Х. Крейтона і Б. Мак-Клінток. Докази проходження кросинговеру на стадії чотирьох хроматид у профазі І мейозу. Тетрадний аналіз при вивченні кросинговеру. Кросинговер між сестринськими хроматидами. Нерівний кросинговер. Мітотичний кросинговер. Фактори, які впливають на кросинговер. Принципи побудови генетичних карт. Локалізація гена. Лінійне розміщення генів у групі зчеплення. Множинні перехрести. Інтерференція. Коефіцієнт коінциденції. Вплив інтерференції на картування генів. Цитологічні карти хромосом. Порівняння генетичних і цитологічних карт.
6. Цитоплазматична спадковість. Критерії цитоплазматичної спадковості. Відміни в результатах реципрокних схрещувань. Приклади "материнського" і "батьківського" успадкування ознак. Пластидна спадковість. Мітохондрійна спадковість. Успадкування дихальної недостатності у грибів. Успадкування цитоплазматичної чоловічої стерильності та практичне використання цього явища. Успадкування ознак, що контролюються як ядерними, так і цитоплазматичними генами. Успадкування паразитів і симбіонтів.
7. Основні характеристики організації геному і методи її вивчення. Нуклеїнові кислоти як носії генетичної інформації. Докази ролі нуклеїнових кислот у спадковості. Експерименти Ф. Гріфітса з генетичної трансформації пневмококів. Вивчення О. Евері та його співробітниками природи трансформуючого начала. Експерименти А. Херші та М. Чейз. Досліди Х. Френкель-Конрата з РНК вірусу тютюнової мозаїки. Нуклеотидний склад та структура ДНК і РНК. Молекулярні механізми реплікації ДНК і РНК. Порівняльна характеристика ДНК-полімераз прокаріотів і евкаріотів. Етапи реплікації ДНК. Реплікація хромосом евкаріотів. Параметри, за якими характеризують організацію геному. Порівняльна характеристика геномів вірусів, прокаріотів і евкаріотів. Парадокс значення С. Молекулярно-генетичні підходи до вивчення організації геному: генетичне і фізичне картування, конструювання і аналіз бібліотек і енциклопедій геномів, секвенування геномів. Структурна і функціональна геноміка. Поняття про транскрипом і протеом.

8. Геном прокаріотів. Розміри геномів різних груп прокаріотів. Варіації розмірів геномів представників однієї таксономічної групи. Гетерогенність розмірів геномів природних ізолятів бактерій одного виду. Будова нуклеоїду бактерій. Хромосоми бактерій: кількість і форма хромосом. Компактизація ДНК в нуклеоїді. Взаємодія ДНК бактерій з білками. Реплікація хромосом бактерій і механізм їх розходження в дочірні клітини. Потенціал кодування хромосом бактерій: частка нуклеотидних послідовностей, що кодують білки і функціональні РНК, кількість і розмір генів прокаріотів. Групи генів прокаріотів. Характер розміщення генів у хромосомах прокаріотів. Типи транскрипційних одиниць прокаріотів. Оперонна організація генів прокаріотів. Послідовності генома прокаріотів, що повторюються. Подвоєні гени та rrn-оперони бактерій, rhs- та chi-послідовності. CRISPS-Cas–модулі бактерій. Еволюція геномів прокаріотів. Плазміди і мобільні генетичні елементи (МГЕ) бактерій бактерій. Методи виявлення і вивчення плазмід. Розміри і структура плазмідних ДНК. Ознаки бактерій, які контролюються плазмідами. Реплікація плазмід та її регуляція. Механізми розходження плазмід у дочірні клітини та їх стабільного підтримання. Групи несумісності плазмід. Класифікація плазмід. Кон'югативні плазміди. Плазміда F E. coli. Характеристика генів F-плазміди, що контролюють кон'югацію. Механізм перенесення ДНК під час кон'югації. Кон'югаційний синтез ДНК. R-плазміди бактерій. Плазмідні гени, що контролюють стійкість бактерій до антибактерійних агентів. Ті-плазміди агробактерій. Т-ДНК, механізм її перенесення в рослинні клітини. Використання плазмід у генетичному аналізі та конструюванні бактерій. Роль плазмід в еволюції бактерій. Відкриття МГЕ бактерій. Номенклатура МГЕ бактерій. IS-елементів і транспозонів. Інтергативні кон’югативні елементи бактерій. Будова генних касет та інтегронів. Кон'югативні транспозони. Механізми переміщення МГЕ бактерій. Мутагенез, зумовлений МГЕ. Вплив МГЕ на експресію генів. Використання МГЕ в генетичному аналізі та конструюванні бактерій. Походження та еволюційне значення МГЕ.
9. Геном бактеріофагів. Бактеріофаги як найпростіші моделі вивчення структури і функціонування геному, функціонування генів в онтогенезі, розробки методів конструювання геномів. Основні особливості організації фагових геномів. Типи молекул нуклеїнових кислот, які виконують роль носіїв генетичної інформації бактеріофагів і основні особливості їх реплікації. Структура кінців фагових хромосом. Явище перекривання фагових генів. Будова геному РНК-ових та ДНК-ових бактеріофагів. Геном бактеріофага лямбда: основні групи структурних генів та їхні продукти, оперони, регуляторні гени і регуляторні ділянки генома. Стадії розвитку бактеріофага лямбда в клітині. Регуляція активності генів бактеріофага лямбда під час його літичного розвитку, розвитку по шляху лізогенізації, індукції профага. Рівні регуляції експресії генів фага лямбда.
10. Геном евкаріотів. Структурні компоненти геному евкаріотів (хромосоми, геноми цитоплазматичних органел, мобільні генетичні елементи, плазміди). Каріотип. Будова хромосом евкаріотів та методи їх вивчення. Явище політенії і синапсису хромосом. Гігантські хромосоми. Компоненти хроматину. Нуклеосоми. Рівні просторової організації хроматину. Реплікація хромосом евкаріотів. Клітинні цикли евкаріотів та їх регулятори. Мітоз, мейоз та їх генетична роль. Геном мітохондрій. Геном пластид. Походження геномів цитоплазматичних органел. Типи нуклеотидних послідовностей, що трапляються в геномі евкаріотів (унікальні послідовності, помірні та багатократні повторення). Тандемні повторення послідовностей ДНК. Гени евкаріотів, побудовані з тандемних повторень сегментів ДНК. Сателітна ДНК. Мікро- і міні сателітні послідовності, їх поліморфізм. Дисперговані повторення. Родина Alu-послідовностей геному людини. Організація генів евкаріотів, що кодують білки. Характеристики родин генів, що кодують білки. Псевдогени. Суперродина глобінових генів. Експресія глобінових в онтогенезі людини. Гени міоглобінів та леггемоглобінів. Еволюція глобінових генів. Надродина імуноглобулінових генів. Структурна організація протоонкогенів і онкобілків. Гени пістонів. Гени білків рибосом. Організація генів евкаріотів, що кодують РНК. Будова кластерів генів рРНК. Гени 5SрРНК. Організація в геномі генів тРНК і генів малих ядерних і малих цитоплазматичних РНК. Гени мікроРНК. Мобільні генетичні елементи евкаріотів. Транспозони евкаріотів, їхні структурні та функціональні особливості, порівняння з транспозонами прокаріотів. Автономні та неавтономні контролюючі елементи кукурудзи (на прикладі Ac- і Ds-елементів). Фенотипи, що визначають Ас- і Ds-елементи. Структурна нестабільність хромосом, зумовлена Ac- і Ds-елементами. Р-елементи дрозофіли. Гібридний дисгенез, зумовлений переміщеннями Р-елементів. Ретротранспозони евкаріотів. Будова ретротранспозонів класу І. Ty-елементи дріжджів і copia-подібні елементи дрозофіли. Механізм транспозиції ретротранспозонів класу І. Роль зворотної транскрипції в цьому процесі. Ретротранспозони класу ІІ. Будова, функція і механізм їхньої транспозиції. Ретрогени. Процесовані поліпептидні псевдогени і процесовані РНК-псевдогени. Використання МГЕ в генетичному аналізі та генетичному конструюванні евкаріотів. Еволюційне значення МГЕ евкаріотів.
11. Геном вірусів евкаріотів. Риси подібності в організації геномів вірусів евкаріотів і евкаріотичних клітин. Геноми ДНК-ових вірусів еваріотів. Форми молекул ДНК, що зустрічаються у віріонах і особливості їхньої реплікації. Будова геному парвовірусів, вірусу гепатиту В, папопавірусів (SV40), аденовірусів, герпесвірусів, поксвірусів. Онкогени ДНК-ових вірусів. Геноми РНК-ових вірусів еукаріот. Форми молекул РНК, що зустрічаються у віріонах і особливості їхньої реплікації. Позитивні та негативні геноми. Геноми пікорнавірусів, тогавірусів і рабдовірусів. Сегментовані геноми. Будова геному вірусу грипу. Будова геному реовірусів. Геном ретровірусів. Будова геному і життєвий цикл вірусу HIV. Характеристика генів вірусу HIV та їхніх продуктів. Онкогени ретровірусів.

12. Теорія гена. Розвиток уявлень про ген як одиницю спадковості. Уявлення школи Т. Моргана про будову і функції гена. Функціональний і рекомбінаційний критерії алелізму. Залежність уявлень про ген від роздільної здатності генетичного аналізу. Множинний алелізм. Роботи С. Бензера з вивчення тонкої структури гена на прикладі локусу rII бактеріофага Т4. Генетична комплементація мутантів бактеріофага Т4. Мутаційна і рекомбінаційна подільність гена. Ген як одиниця функції. Вивчення біохімічної функції гена. Аналіз шляхів метаболізму за допомогою функціональної комплементації мутацій. Цис-транс тест lac-мутацій E. coli. Використання цис-транс тесту для обґрунтування концепції оперону Ж. Моно і Ф. Жакоба. Тести на синтрофізм і косинтез. Роботи Дж. Бідла і Е. Тейтума з вивчення генетичного контролю метаболізму. Концепція "Один ген – один фермент". Колінеарність гена і його білкового продукту. Роботи Ч. Яновські з вивчення будови гена триптофан-синтази E. coli. Поняття кодону. Генетичний аналіз кодону. Докази триплетності генетичного коду. Досліди Ф. Кріка і С. Бреннера. Розшифрування генетичного коду за допомогою біохімічних методів. Досліди М. Ніренберга, Г. Матеї, С. Очоа і Х. Корани. Властивості генетичного коду. Виродженість генетичного коду. Правила неоднозначного зчитування генетичного коду Ф. Кріка. Універсальність генетичного коду. Генетичний код мітохондрій.
13. Структура та функціонування генів. Гени прокаріотів і бактеріофагів. Будова моногенних і полігенних транскрипційних одиниць, промоторів, SD-послідовностей. Гени прокаріотів і бактеріофагів, що містять інтрони і екзони. РНК-полімерази прокаріотів та бактеріофагів. Білкові фактори транскрипції у прокаріотів. Етапи транскрипції. Продукти транскрипції та їхній процесинг. Рівні регуляції активності генів у прокаріотів. Регуляція транскрипції у прокаріотів. Регуляція функціонування лактозного і триптофанового оперонів E. сoli. Гени евкаріотів і вірусів евкаріотів. Будова транскрипційних одиниць генів класу І (генів 5,8S;18S і 28S рРНК), класу ІІ (генів, що кодують білки і малі ядерні РНК) і класу ІІІ (генів, що кодують тРНК і малі цитоплазматичні РНК). Регуляторні ділянки, що контролюють транскрипцію в евкаріотів Будова РНК-полімераз І, ІІ і ІІІ. Білкові фактори транскрипції в евкаріотів. Процесинг первинних транскриптів. Автокаталітичний сплайсинг. Сплайсинг ядерних пре-мРНК. Сплайсосоми. Основні особливості регуляції транскрипції і посттранскрипційного процесингу в евкаріотів. Транскрипційно-активний хроматин. Синтез білка на рибосомах. Аміноацилювання тРНК. Будова рибосом прокаріотів і евкаріотів. Функціональні активності та функціональні ділянки рибосом. Етапи трансляції. Ініціація трансляції. Порівняння цього процесу і його регуляції у прокаріотів та евкаріотів. Білкові фактори ініціації трансляції. Елонгація. Білкові фактори елонгації та її регуляція. Термінація трансляції.
14. Шляхи та механізми генетичної рекомбінації. Гетероталічність генетичного обміну у прокаріотів. Утворення мерозиготи, генетична рекомбінація в мерозиготі та формування геномів гаплоїдних рекомбінантів. Загальні принципи генетичного картування у прокаріотів. Шляхи, що ведуть до генетичної рекомбінації у прокаріотів. Кон'югація у бактерій. Відкриття кон'югації. Дослід Дж. Ледерберга і Е. Тейтума. Статева полярність в E. сoli. Досліди В. Хейса. Визначення природи статевого фактора E. сoli. Інтеграція F-фактора в хромосому та його вирізання з хромосоми. Характеристика схрещувань F+ × F-, Hfr × F- і F' × F-. Сексдукція. Дослідження динаміки перенесення хромосомних маркерів під час кон'югації. Дослід Е. Вольмана та Ф. Жакоба. Генетичні докази кільцевого характеру генетичної карти E. coli. Способи картування генів при кон'югації: за частотою рекомбінації, за градієнтом успадкування генетичних маркерів, за часом перенесення маркерів у схрещуванні. Роль кон'югації у горизонтальному перенесенні генів. Використання кон'югації у генетичному конструюванні бактерій. Генетична трансформація бактерій. Відкриття генетичної трансформації у бактерій. Досліди Ф. Гріфітса і О. Евері. Розповсюдженість природної трансформації серед бактерій. Характеристика стану компетентності бактерій. Етапи генетичної трансформації бактерій. Генетичне картування за допомогою трансформації. Використання трансформації у генетичному конструюванні штамів. Трансдукція бактерій. Відкриття трансдукції, досліди Н. Циндера та Дж. Ледерберга. Специфічна трансдукція. Неспецифічна трансдукція. Механізм формування фагових частинок, здатних до неспецифічної трансдукції. Абортивна трансдукція. Використання трансдукції для генетичного картування та конструювання штамів. Трансфекція. Генетична рекомбінація у вірусів. Мутанти вірусів, що використовуються в генетичному аналізі. Методи схрещувань вірусів, відбору і аналізу генетичних рекомбінантів вірусів. Поняття про фонд вірусів, які схрещуються. Повторні цикли рекомбінації вірусних геномів та їх наслідки. Принципи генетичного картування у вірусів. Картування делецій у вірусів (на прикладі локусу rII бактеріофага Т4). Роль генетичної рекомбінації в еволюції вірусів.
Шляхи генетичної рекомбінації в евкаріотів. Поняття про життєвий цикл евкаріотів. Порівняльна характеристика життєвих циклів різних таксономічних груп евкаріотів. Чергування гаплоїдної і диплоїдної фаз та їх значення в життєвому циклі евкаріотів. Значення статевого процесу у тварин. Гаметогенез і запліднення у тварин. Генетичне значення статевого процесу у рослин. Мікроспорогенез, макроспорогенез і гаметогенез у рослин. Подвійне запліднення у квіткових рослин. Типи несумісності у рослин. Автостерильність. Нерегулярні типи статевого розмноження. Партеногенез, гіногенез і андрогенез. Статеві типи і кон'югація у найпростіших. Життєві цикли грибів. Типи спарювання і типи несумісності у грибів. Картування генів при тетрадному аналізі у грибів. Генетичний аналіз при парасексуальному процесі у грибів. Життєві цикли водоростей. Принципи генетичного картування в одноклітинних водоростей.
Молекулярні механізми рекомбінації. Категорії процесів генетичної рекомбінації за молекулярними механізмами: гомологічна (загальна), сайт-специфічна, незаконна. Гомологічна рекомбінація. Модель гомологічної рекомбінації Р. Холідея. Генетичний аналіз рекомбінації. Генна конверсія. Характеристика rec-генів E. сoli та їхніх продуктів. Білок RecA, його будова і функції. Формування і будова синаптонемального комплексу в евукаріотів. Сайт-специфічна рекомбінація.
15. Основні характеристики модифікаційної та мутаційної мінливості. Класифікація типів мінливості: неспадкова (модифікаційна) і спадкова (комбінативна і мутаційна). Формування ознак як результат взаємодії генотипу і факторів середовища. Норма реакції генотипу. Основні особливості модифікаційної мінливості. Комбінативна мінливість, її роль у еволюції та селекції. Мутаційна мінливість. Визначення мутацій. Класифікація мутацій за змінами генетичного апарату. Кількісна оцінка виникнення мутацій. Поняття про темп мутацій та частоту мутантів. Методи аналізу генних і хромосомних мутацій. Мутаційна мінливість як основа еволюційного процесу. Використання мутацій в генетичному аналізі та селекції.
16. Хромосомні аберації та генні мутації. Мутації зміни кількості наборів хромосом (геномні мутації). Класифікація поліплоїдів. Розповсюдженість поліплоїдів у природі. Поліплоїдні ряди. Механізми виникнення поліплоїдів. Штучне отримання поліплоїдів. Мейоз у автополіплоїдів. Особливості генетичного аналізу у поліплоїдів. Роль поліплоїдів в еволюції. Алоплоїдія як можливий шлях виникнення нових видів рослин. Дослід Г. Карпеченко. Моноплоїдія. Використання геномних мутацій у генетичному аналізі та селекції. Анеуплоїдії та причини їх виникнення. Використання анеуплоїдів у генетичному аналізі та селекції. Хромосомні перебудови (делеції, дуплікації, інверсії, транслокації). Генетичні ефекти перебудов. Особливості кон'югації хромосом у гетерозигот за перебудовами хромосом. Вплив перебудов хромосом на функцію генів. Роль перебудов хромосом в еволюції. Використання перебудов хромосом у генетичному аналізі.
Класифікація генних мутацій за молекулярним механізмом. Мутації заміни азотистих основ (транзиції, трансверсії), мовчазні, нейтральні, нонсенс-, міссенс- мутації. Мутації зміни кількості нуклеотидів у гені. Мутації, що призводять до зсуву рамки зчитування генетичного коду. Реверсії. Внутрішньогенні та позагенні супресорні мутації. Вплив різних типів генних мутацій на структуру і функції білка. Механізми виникнення генних мутацій. Причини спонтанних мутацій.
17. Індукований мутаційний процес. Фізичні та хімічні мутагени. Відкриття мутагенної дії рентгенівських променів. Роботи Г. Меллера. Прямі та непрямі впливи іонізуючих випромінювань на генетичний апарат. Типи пошкоджень хромосом і ДНК, викликані іонізуючими випромінюваннями. Залежність між дозою і генетичними ефектами іонізуючих випромінювань. Вплив на ДНК продуктів радіолізу води. Окислювальні пошкодження ДНК. Мутагенна дія ультрафіолетової (УФ) радіації. Типи УФ - пошкоджень ДНК. Вплив УФ-пошкоджень на структуру і реплікацію ДНК. Відкриття хімічних мутагенів. Роботи Ш. Ауербах та Й. Рапопорта. Основні класи алкілуючих мутагенів Механізми мутагенної дії монофункціональних і біфункціональних алкілуючих агентів. Продукти алкілування ДНК. Мутагенна дія азотистої кислоти і аналогів азотистих основ. Промутагени. Метаболізація хімічних мутагенів. Мутагени довкілля. Тест-системи для їхнього виявлення. Генетичні наслідки забруднення довкілля, викликаного функціонуванням ядерного паливного комплексу, випробуваннями ядерної зброї та аваріями на АЕС. Хімічні мутагени довкілля. Синергізм у генетичних ефектах радіації і хімічних мутагенів. Мутагенез і канцерогенез. Антимутагени.
18. Механізми репарації. Реакції прямої репарації ДНК. Фотореактивація. Відкриття фотореактивації. Етапи фотореактивації. Будова і механізм дії фотоліз. Деалкілування алкільованих азотистих основ і алкілтрифосфатів. Репарація однониткових розривів за допомогою ДНК-лігаз. Ексцизійна репарація азотистих основ. Будова і властивості ДНК-глікозилаз. АП-ензонуклеази і АП-ліази. Ексцизійна репарація нуклеотидів (ЕРН). Характеристика uvr(A)BC-ексцинуклеази E. coli. ЕРН, спряжена з транскрипцією. Постреплікативна (рекомбінаційна) репарація. Роль в цьому процесі RecA-білка. Репарація помилково спарених нуклеотидів. Репарація двониткових розривів у ДНК. Репаративні процеси, що індукуються. Адаптивна відповідь. SOS-відповідь. RecA-LexA-залежна регуляція SOS-відповіді. Репарація і мутагенез. Захворювання людини, викликані пошкодженням систем репарації.
19. Онтогенез як реалізація спадково детермінованої програми розвитку. Напрямки, об'єкти та методи онтогенетики. Основні етапи індивідуального розвитку. Роль ядра і цитоплазми в формоутворенні. Результати гібридизації соматичних клітин і трансплантаціїї ядер. Клонування хребетних тварин. Молекулярно-генетичне забезпечення плану побудови організму. Механізми ооплазматичної сегрегації. Типи регуляції клітинної проліферації. Ефектори клітинної проліферації. Генетичний контроль клітинного циклу. Експресія генів у ранньому розвиткові. Функціонування генів батьківського і материнського геномів. Материнський ефект. Гени, що контролюють сегментацію організму. Сегрегаційні та гомеозисні гени. Явище ембріональної індукції. Індуктори і гени, що їх контролюють. Детермінація і трансдетермінація. Тканинно-специфічна активність генів. Генетичні механізми онкогенезу. Генетичні механізми визначення тривалості життя. Генетика апоптозу.
20. Генетика популяцій. Поняття про генофонд популяції. Методи вивчення генетичної структури популяцій. Полімофізм в природних популяціях (за морфологічними та фізіологічними ознаками, білковий поліморфізм, поліморфізм нуклеотидних послідовностей генів). Причини генетичної мінливості в популяціях та її показники (середня поліморфність та середня гетерозиготність популяції). Визначення частот генів та генотипів в популяції. Закон Харді-Вайнберга, умови його застосування. Застосування закону Харді-Вайнберга у випадку повного домінування, множинного алелізму, успадкування, зчепленого із статтю.
Мікроеволюція та генетичні механізми видоутворення. Фактори, що визначають зміни частот генів у популяції. Роль обмеження або відсутності панміксії. Наслідки інбридингу. Коефіцієнт інбридингу. Ефективна чисельність популяції. Генетичні наслідки міжпопуляційних міграцій та ізоляції популяцій. Генетичний дрейф. Ефект засновника популяції. Мутаційний тиск. Вплив добору на генетичну структуру популяцій. Відносна пристосованість генотипів. Генетичний вантаж популяції. Коефіцієнт добору. Основні форми природного добору: рушійний, стабілізуючий, дизруптивний. Концепція виду. Основні шляхи видоутворення.
21. Людина як об'єкт генетичних досліджень. Особливості людини як об'єкту генетичних досліджень. Методи вивчення генетики людини. Проект «Геном людини». Особливості організації геному людини. Проблеми медичної генетики. Методи виявлення генетичних дефектів у людини. Вроджені та спадкові захворювання, їх розповсюдження в популяціях людини. Хромосомні та генні хвороби. Хвороби із спадковою схильністю. Перспективи лікування спадкових захворювань. Принципи медико-генетичного консультування. Охорона генофонду людини. Генетичні фактори еволюції людини.
22. Генетична інженерія. Завдання генетичної інженерії. Основні етапи генно-інженерного експерименту. Ферменти генетичної інженерії. Ендонуклеази рестрикції. ДНК-полімерази, ДНК-лігази. Полімеразна ланцюгова реакція. Методи хіміко-ферментативного синтезу генів. Синтез кДНК. Векторні молекули для прокаріотів і евкаріотівів. Способи отримання і селекції рекомбінантних молекул ДНК. Створення і аналіз бібліотек геномів. Стратегії секвенування геномів. Експресія генів при їх введенні в клітину методами генної інженерії. Генетична інженерія рослин. Генетична інженерія тварин. Методи генотерапії. Використання методів генної інженерії для вивчення фундаментальних проблем генетики та інших біологічних наук. Значення генетичної та клітинної інженерії для вирішення проблем біотехнології, сільського господарства та медицини.
23. Генетичні основи селекції. Предмет і методи селекції. Центри походження культурних рослин за М. Вавиловим. Поняття про породу, сорт, штам. Збереження генофонду культурних та диких форм рослин і тварин. Використання спонтанних та індукованих мутацій Системи схрещувань в селекції рослин і тварин. Аутбридинг. Інбридинг. Лінійна селекція. Особливості міжвидової та міжродової гібридизації. Явище гетерозису і його генетичні механізми. Методи добору. Вплив умов довкілля на ефективність добору. Роль вітчизняних вчених у створенні сортів рослин, порід тварин і промислових штамів мікроорганізмів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3-х т. Т.1. – М.:Мир, 1987. – 295 с.

  2. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3-х т. Т.2. – М.:Мир. 1988. – 368 с.

  3. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3-х т. Т.3. – М.:Мир. 1988. – 335 с.

  4. Алиханян С.И., Акифьев А.П., Чернин Л.С. Общая генетика. – М.: Высш.шк.,1985. – 448 с.

  5. Атраментова Л.А., Утевская О.М. Статистические методы в биологии.– Горловка: «Видавництво Ліхтар», 2008.– 248 с.

  6. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум.- К.: В-во “Лібра”, 2002.-351 с.

  7. Біохімія. Підручник для вузів / М.Є. Кучеренко та ін. – К.: Либідь, 1995.

  8. Гумецький Р.Я., Паляниця Б.М., Чабан М.Є. Математичні методи в біології : Теоретичні відомості, програмований практикум, комп’ютерні тести / Навч. посібник.– Львів: ЛНУ, 2004. – 112 с.

  9. Гудзь С.П., Гнатуш С.О., Білінська І.С. Мікробіологія. - Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - 359 с.

  10. Генетика : підручник / А.В. Сиволоб, С.Р. Рушковський, С.С. Кир’яченко та ін. ; за ред. А.В. Сиволоба. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 320 с.

  11. Гершензон С.М. Основы современной генетики. – Киев: Наук. думка, 1983. – 560 с.

  12. Жимулев И.Ф. Общая и молекулярная генетика. – Новосибирск: НГУ, 1998.

  13. Загальна і молекулярна генетика. Практикум / С.В. Демидов, Безруков В.Ф., А.В. Сиволоб та ін.; за ред. С.В. Демидова. – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – 240 с.

  14. Инге-Вечтомов С.Г. Генетика с основами селекции. – М.:Высш. шк.,1989. – 591 с.

  15. Терновська Т.К. Генетичний аналіз. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010 – 335 с.

  16. Тоцький В.М. Генетика: Підручник. – Одеса: Астропринт, 2008. – 712 с.

  17. Федоренко В.О., Осташ Б.О., Гончар М.В., Ребець М.В. Великий практикум з генетики, генетичної інженерії та аналітичної біотехнології мікроорганізмів. – Львів: Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 279 с.

  18. Федоренко В.О., Черник Я.І., Максимів Д.В., Боднар Л.С. Задачі і вправи з генетики – Львів: Видавн. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 579 с.

  19. Черник Я.І. Черник, Максимів Д.В., Матійців Н.П., Боднар Л.С., Горбулінська С.М., Голуб Н.Я. Біологія індивідуального розвитку тварин : навч. посібник – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 168 с.

МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Предмет і завдання молекулярної біології. Історичний нарис. Місце молекулярної біології в системі біологічних наук.

Клітина – універсальна елементарна структурна одиниця організації живої матерії. Суть клітинної теорії організації живої матерії. Поняття про прокаріотичні та еукаріотичні організми. Одноклітинні та багатоклітинні організми. Загальна будова еукаріотичної клітини. Компартменти клітини.

Основні принципи будови та функціонування біологічних мембран. Принципи будови та функції біологічних мембран. Кількісні характеристики. Властивості мембран. Загальна характеристика ліпідів біомембран. Вплив ліпідного складу на властивості мембран. Функціональні види мембранних білків. Проникність біологічних мембран: пори, канали, помпи.

Цитоскелет. Структурна організація та функції цитоскелету. Білки – основні компоненти цитоскелету. Внутрішньоклітинна регуляція функціональної активності цитоскелету. Молекулярні механізми регуляції форми, об’єму та рухливості клітини.

Будова та властивості ДНК. Докази генетичної функції ДНК. Досліди Евері, Херші і Чейза. Правила Чаргаффа. Первинна структура ДНК. Компоненти хімічної структури ДНК. Міжнуклеотидний зв’язок. Нуклеази. Виділення, клонування та секвенування ДНК

Макромолекулярна структура нуклеїнових кислот. Спіральна структура ДНК. Альтернативні форми подвійної спіралі ДНК. Фізичні властивості молекули ДНК. Розмір молекул ДНК та різноманітність форм ДНК. Денатурація та ренатурація ДНК. Суперспіралізазація ДНК. Топоізомерази.

Молекулярні основи спадковості. Будова ядра клітини. Ядерце. Хромосоми. Гістони та організація ДНК в хромосомах. Рівні структурної організації хроматину. Нуклеосоми. Негістонові білки. Еухроматин і гетерохроматин.

Реплікація ДНК. Основні принципи реплікації: односпрямованість синтезу, використання праймерів, напівконсервативність процесу, переривчастість синтезу. Етапи реплікації, компоненти ферментного комплексу. Механізми копіювання відстаючого ланцюга. Реплікація основної частини та теломерних ділянок. Метилювання ДНК. Особливості реплікації ДНК еукаріот.

Пошкодження та репарація ушкоджень ДНК. Типи пошкоджень ДНК. Основні механізми репарації ушкодженої ДНК. Ексцизійна репарація. Гомологічна рекомбінація в репарації ДНК. Репарація помилково спарених нуклеотидів. Полімераза полі (ADP-рибози) в репарації ДНК

Організація генетичного матеріалу. Сучасна концепція гена. Зв’язок між генами і білками. Гени і ДНК. Функціональні відділи геному. Принципи запису генетичної інформації. Оперонна організація генетичного матеріалу у бактерій. Приклади оперонів (індуцибельні та репресибельні оперони). Приклади генів білків і РНК. Транскрипційні фактори і репресори.

Синтез і процесинг РНК. Загальний план будови РНК. Особливості структури матричної, рибосомальної, транспортної, малої ядерної РНК. Первинна, вторинна і третинна структури.

Загальна характеристика транскрипції, її етапи, ферментне забезпечення. Інгібітори транскрипції. Процесинг РНК. Старіння і розпад мРНК.

Трансляція - перехід від нуклеїнових кислот до білків. Структурно-функціональні особливості м-РНК прокаріотичних та еукаріотичних організмів. мРНК-посередник між ядерною ДНК та цитоплазмою. Генетичний код. Апарат трансляції Підготовчі стадії. Етапи біосинтезу білка: ініціація, елонгація і термінація трансляції. Особливості трансляції у прокаріот.

Посттрансляційна модифікація білків. Внутрішньо молекулярні перегрупування у білках. Йодування, глікозилювання, фосфорилювання білків. Ліпопротеїди. Обмежений протеоліз.

Фолдинг білків. Рівні структурної організації білкової молекули. Первинна структура як рівень організації білків. Доказ індивідуальності білка. Мікрогетерогенність білків. Роль водневих зв’язків у формуванні вторинної структури. α-Спіраль. β –Структура. β-Вигин. Фактори, що визначають просторову структуру білків. Значення первинної структури. Роль лігандів. Моделі згортання білків. Фактори фолдінга (ферменти фолдінга, шаперони). Пріони як антишаперони. Стехіометрія і геометрія четвертинної структури. Взаємодії між субодиницями, що стабілізують четвертинну структуру. Функціональне значення четвертинної структури.

Молекулярні механізми, які визначають локалізацію та руйнування білків. Посттрансляційна та котрансляційна транслокація білків. Сортування та модифікація білків. Роль сигнальних послідовностей синтезованих білків. Механізми контролю якості білків. Убіквітин-залежна система протеоліза в регульованій деградації білків. Розщеплення білків в протеасомах і лізосомах.

Основні шляхи регуляції експресії генів. Регуляція експресії генів на рівні транскрипції у прокаріот та еукаріот. Регуляція процесінгу РНК. Регуляція транспорту та локалізації РНК. Регуляція трансляції. Регуляція розщеплення РНК. Регуляція активності білка.

Рекомендована література

Основна:

  1. Билич Г. Л ., Катинас Г. С., Назарова Л. В. Цитология. – СПб.: Деан, 1999. – 112 с.

  2. Геннис Р. Биомембраны. Молекулярная структура и функции. – М.: Мир, 1997. – 624 с.

  3. Георгиев Г. П. Гены высших организмов и их экспрессия. – М.: Наука, 1989. – 254 с.

  4. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. Пер. с англ. – М.: Мир, 2002. – 589 с.

  5. Мещишен І. Ф., Пішак В. П., Григор’єва Н. П. Біомолекули: структура та функції. – Чернівці: Медик, 1999. – 149 с.

  6. Молекулярная биология. Структура и биосинтез нуклеиновых кислот// Под ред А.С. Спирина. – М.: Высш. шк., 1990. – 352 с.

  7. Мушкамбаров Н. Н., Кузнєцов С. Л. Молекулярная биология. – М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2003. – 287 с.

  8. Патрушев Л. И. Экспрессия генов. – М.: Наука, 2000. – 830 с.

  9. Рыбчин В. Н. Основы генетической инженерии. – СПб.: СПб ГТУ, 1999. – 521 с.

  10. Спирин А. С. Молекулярная биология. Структура рибосомы и биосинтез белка. – М.: Высш. шк., 1986. – 303 с.

  11. Степанов В. М. Молекулярная биология. Структура и функции белков. – М.: Высш. школа, 1996. – 335 с.

  12. Сиволоб А. В. Молекулярна біологія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 384 с.

Допоміжна:

  1. Болдырев А. А., Кяйвяряйнен Е. И., Илюха В. А. Биомембранология: Учебное пособие. – Петрозаводск: Изд-во Кар. НЦ РАН, 2006. – 226 с.

  2. Курський М. Д., Кучеренко С. М. Біомембранологія. – К.: Вища школа, 1992. – 260 с.

  3. Пальцев М. А., Иванов А. А. Межклеточные взаимодействия. – М.: Медицина, 1995. – 224 с.

  4. Cкулачев В.П. Энергетика биологических мембран. – М.: Наука, 1989. – 564 с.

  5. Шабарова З. А., Богданов А. А., Золотухин А. С. Химические основы генетической инженерии. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 219 с.



Завідувач кафедри генетики та біотехнології,
професор Федоренко В.О.



Схожі:

Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Висвітлення тем катастроф, військових дій, надзвичайних ситуацій: етичний аспект
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Програма фахових вступних випробувань об’єднує основні положення з нормативних дисциплін, визначені стандартом підготовки студентів...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки вступників на окр «Магістр»/ «Спеціаліст»,...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Сучасне міжнародне право – багатоаспектна правова дисципліна, яка має величезне значення не лише в теоретичному, а і в практичному...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник Програма фахових вступних випробувань
Окр спеціаліста на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Для навчання за спеціальністю 02020201 «Хореографія» приймають осіб, які мають відповідну фахову підготовку за освітньо-кваліфікаційним...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Матриці та операції над ними. Обернена матриця, умови існування оберненої матриці й алгоритм її обчислення. Матричні рівняння
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Перетворення виразів. Функція, її властивості та графік. Алгебраїчні, тригонометричні, степеневі й логарифмічні рівняння і нерівності....
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Природничі науки. Перевага надається фундаментальним дисциплінам, що лежать в основі підготовки магістрів: ботаніки, зоології, фізіології...
Протокол №8 Ректор В. П. Мельник програма iconПротокол №8 Ректор В. П. Мельник програма
Природничі науки. Перевага надається фундаментальним дисциплінам, що лежать в основі підготовки магістрів: хімії біоорганічній, біохімії,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи