Робоча програма навчальної дисципліни icon

Робоча програма навчальної дисципліни



НазваРобоча програма навчальної дисципліни
Дата конвертації29.06.2015
Розмір294.29 Kb.
ТипРобоча програма
скачать >>>

Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія) філософії
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

Зубрицька М.О.

___________________________

“______”_______________2010__ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ

(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки 0203 гуманітарні науки

(шифр і назва напряму підготовки)
для спеціальності (тей) 6.020301 філософія

(шифр і назва спеціальності (тей)
спеціалізації філософія

(назва спеціалізації)
інституту, факультету, відділення філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу
2010

Філософія і методологія науки. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки____філософія_________,спеціальністю__філософія _.- __6020301_____: ________, 2010_.- 15__ с.

Розробники: ____проф. Мельник В.П., ас. Кузенко О.________________________________

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) _____________________________________________________________________________
Протокол № _17__ від “_9___”___червня_____________2010__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)_________________________________
_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р.


Схвалено Вченою радою_____філософського факультету____________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № 123___ від “__10__”____червня____________2010___ р.
Голова _______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р.


  1. Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів, – 2

Галузь знань
0203

гуманітарні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям
6.020301

філософія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)
філософія



ІІІ







Семестр

Загальна кількість годин – 72

V




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:
бакалавр


18 год.



Практичні, семінарські

18 год.

год.









Самостійна робота

36 год.

год.

ІНДЗ:

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 1:2



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: розглянути феномен науки та особливості науково-пізнавальної діяльності

Завдання: ознайомити слухачів курсу з центральними напрямами та основною проблематикою філософії науки, а також, понятійним апаратом методології науки; систематизувати знання щодо історико-філософського контексту філософії науки як розділу філософії; проаналізувати особливості філософії та методології науки як міждисциплінарної галузі.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: основні історичні етапи становлення науково-пізнавальної діяльності людства, центральні напрями і основні поняття філософії та методології науки;

вміти: аналізувати особливості основних проблем центральних напрямів філософії та методології науки; характеризувати історико-філософський контекст основних методологічних проектів; визначати потенціал філософії та методології науки як міждисциплінарної галузі.


  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1.

Історико-філософська характеристика науково-пізнавальної діяльності
Тема 1. Феномен науки і предмет філософії науки.

  1. Проблема виникнення науки та особливості науково-пізнавальної діяльності.

  2. Основні етапи розвитку науки. Наука і філософія. Наука і мистецтво.

  3. Класичний ідеал раціональності. Зразки початків наукового методу (Г. Галілей,

Ф. Бекон, Р. Декарт).

  1. Глобальні наукові революції як зміна засад науки. Некласичний та постнекласичний

типи наукової раціональності.

Література

  1. Добронравова І. С., Сидоренко Л. І., Петрущенков С. П., Шашкова Л. О. Філософія науки. — Київ, 2002.

www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html (Розділи «Генеза науки», «Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності»)

  1. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы. — Гл. 3, С. 191-206.

  2. Мамардашвили М. Идея преемственности и философская традицыя. /Из книги «Как я понимаю философию». — М.: «Прогресс», 1990. — С. 91-90.

  3. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

Гл. 3. Общая методология науки. Ф. Бэкон — С. 156-157.

Гл. 3. Общая методология науки. Р. Декарт — С. 160-164.

Гл. 4. Методология исследования в естевственных науках. Г Галилей — С. 278-281.


Тема 2. Позитивістська концепція співвідношення філософії і науки.

  1. Концепція наукового пізнання. Індуктивний метод і поняття позитивних наук (О. Конт, Г. Спенсер, Дж. Мілль)

  2. Другий позитивізм – емпірична теорія досвіду (Е. Мах, Р. Авенаріус).

  3. Методологічна концепція прагматизму (Ч. Пірс, В. Джеймс) та конвенціоналізму (А. Пуанкаре).


Література

  1. Философия ХХ века. Под ред. Добрынина В. И. — М.: Знание, 1997 — С. 61-72.

  2. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

О. Конт — С. 85-89.

Ч. Пирс — С. 164-167.

Е. Мах — С. 296-299.

А. Пуанкаре — С. 299-302.

  1. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 125-130.


Тема 3. Неопозитивізм — третій позитивізм.

  1. Методологія неопозитивізму. Логічний атомізм. Принцип верифікації.

  2. Філософський зміст в основоположеннях математики. Д. Гільберт та теорема Гьоделя про неповноту формальних систем.

  3. Факт як логічний атом. Логічна та фізична картина світу. Парадокс Рассельє.

  4. «Логіко-філософський трактат» Л. Вітгенштайна: уявлення про метод, завдання філософії та розуміння фактів, речень, фізичних констант.

  5. «Філософські засади фізики» Р. Карнапа як обґрунтування концепції фізикалізму.


Література

  1. Вітгеншайн Л. Логіко-філософський трактат. Tractatus Logico-Philosophicus, Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995.

  2. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

Л. Витгенштейн — С. 466-470.

Д. Гильберт — С. 305-310.

Р. Карнап — С. 470-474.

  1. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка

/Из книги под ред. Грязнова А. Ф. «Аналитическая философия: становление и развитие». — М., 1998. — С. 69-90.

  1. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К.: Основи, 1998. — С. 35-56.



Тема 4. Постпозитивізм: критичний раціоналізм К. Поппера.

  1. Від верифікаціонізму до фальсифікаціонізму Поппера-Лакатоша. Критика логічного позитивізму.

  2. Методологічні вимоги до наукових теорій.

  3. Ріст наукового знання і проблема об’єктивної істини. К. Поппер про три світи.

  4. Зв’язок епістемології та соціальної філософії.


Література

  1. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К.: Основи, 1998. — С. 35-56.

  2. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. — К.: Основи, 1994. Т.2.

  3. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983. — С. 46-63, 73-123, 316-378, 380-391.

  4. Поппер К. Логика социальных наук // Эволюционная епистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. — М.: Эдиториал, 2000. — С. 298-313.

  5. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

К. Поппер — С. 182-187.
Тема 5. Т. Кун «Структура наукових революцій»: концепція історичної динаміки науки.

  1. Проблема динаміки знання в філософії науки. Співвідношення філософії та історії науки.

  2. Поняття парадигми та її структура.

  3. Наукова революція як зміна парадигм. Нормальний і революційний періоди в розвитку науки.

  4. Поняття наукового співтовариства та його роль в розвитку науки.


Література

  1. Кун Т. Структура наукових революцій. — Port-Royal, 2001.

  2. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 180-236.

  3. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

Т. Кун — С. 212-216.

4. Поппер К. Злиденність історицизму. — К.: Абрис, 1994.

Змістовий модуль 2.

Методологія наукового дослідження


Тема 6. Проблема традицій в розвитку науки.

  1. Еволюційна епістемологія С. Тулміна.

  2. «Анархістська епістемологія» П. Феєрабенда.

  3. Тематичний аналіз науки у Д. Холтона.


Література

  1. Тулмин С. Структура развития науки / Из Бостонских исследований по философии науки. М., 1978. — С. 170-190.

  2. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. — М., 1986. — С. 126-151, 153-164, 166-182, 186-198, 216, 219-236, 466- 523.

  3. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

С. Тулмин — С. 204-208.

П. Фейерабенд — С. 219-222.

  1. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — С. 180-236.



Тема 7. Структура наукових досліджень.

  1. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їх особливості і структура.

  2. Філософські основи науки.

  3. Наукова картина світу.

  4. Ідеали та норми науки; стилі наукового мислення.


Література

  1. Добронравова І. С., Сидоренко Л. І., Петрущенков С. П., Шашкова Л. О. Філософія науки. — Київ, 2002. www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

  2. Чуйко В. Л. Особливості предмета досліджень філософії науки // Практична філософія. №1, — Київ, 2001. — С. 174-183.

  3. Степин В. С. Теоретическое знание. — М., Прогресс-Тридиция, 2000.

  4. Философия науки /Под. ред. С. А. Лебедева. — М.: Академический проект; Триста, 2004. — С. 135-144.



Тема 8. Методологія наукового дослідження.

  1. Форми наукового дослідження: науковий факт, проблема, гіпотеза, теорія. Метод.

  2. Методи наукового дослідження на емпіричному та теоретичному рівні наукового пошуку.

  3. Загальнонаукові методи і підходи пізнання.

  4. Логічні та евристичні методи і підходи пізнання.


Література

  1. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000. — Розділ ІІ, гл. 1,2., Розділ ІІІ, гл. 1.

  2. Философия науки /Под. ред. С. А. Лебедева. — М.: Академический проект; Триста, 2004. — Гл. 2-3.

  3. Введение в философию и методологію науки / Е. В. Ушаков. — М.:Издательство «Экзамен», 2005. — С. 187-247.


Тема 9. Особливості соціогуманітарного пізнання.

  1. Науки природничі та науки гуманітарні, науки про природу та науки про дух (В. Дільтей, В. Віндельбанд, Г. Ріккерт).

  2. Методологія соціальних наук М. Вебера.

  3. Філософська герменевтика Г. Гадамера.

  4. Специфіка гуманітарного пізнання: розуміння і опис, розуміння та інтерпретація, розуміння та пояснення.

  5. Структуралістське розуміння методології соціогуманітарних наук.

  6. М. Фуко: «гра істини» та «влада-знання».


Література

  1. Гадамер Г.-Г. Різноманітність мов і розуміння світу // Герменевтика і поетика / Вибрані твори. — К.: Юніверс, 2001. — С. 164-175.

  2. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

В. Виндельбанд — С. 96-99.

Г. Ріккерт — С. 167-171.

В. Дильтей — С. 366-370.

М. Вебер — С. 370-374.

Г.-Г. Гадамер — С. 403-407.

К. Леві-Строс — С. 417-421.

М. Фуко — С. 442-445.

  1. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. Посібник. — К.: Ваклер, 1996. — С. 33-51.



  1. Структура навчальної дисципліни

    Назви змістових модулів і тем

    Кількість годин

    Денна форма

    Заочна форма

    Усього

    у тому числі

    Усього

    у тому числі

    л

    п

    лаб

    Інд

    ср

    л

    п

    лаб

    інд

    Ср

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    13

    Модуль

    Змістовий модуль 1.

    Історико-філософська характеристика науково-пізнавальної діяльності

    Тема 1.

    Феномен науки і предмет філософії науки.




    2

    2







    4



















    Тема 2. Позитивістська концепція співвідношення філософії і науки.




    2

    2







    4



















    Тема 3. Неопозитивізм — третій позитивізм.




    2

    2







    4



















    Тема 4. Постпозитивізм: критичний раціоналізм К. Поппера.





    2

    2







    4



















    Тема 5.

    Т. Кун «Структура наукових революцій»: концепція історичної динаміки науки.




    2

    2







    4



















    Разом – зм. модуль1




    10

    10







    20



















    Змістовий модуль 2.

    Методологія наукового дослідження

    Тема 6.

    Проблема традицій в розвитку науки.




    2

    2







    4



















    Тема 7. Структура наукових досліджень.




    2

    2







    4



















    Тема 8. Методологія наукового дослідження.




    2

    2







    4



















    Тема 9. Особливості соціогуманітарного пізнання.




    2

    2







    4



















    Разом – зм. модуль2




    8

    8







    16



















  2. Теми семінарських занять






з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Феномен науки

2

2

Становлення філософії науки та основні етапи її розвитку

2

3

Філософія науки як логіка науки

2

4

Методологічна програма критичного раціоналізму

2

5

Концепція історичної динаміки науки Т. Куна та релятивізму в сучасній філософії науки

2

6

Проблема інновацій та традицій в розвитку науки

2

7

Методологія наукових досліджень та їх структура

2

8

Особливості соціогуманітарного пізнання

2

9

Особливості розвитку сучасної науки

2




Разом

18



6. Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Предмет філософії науки

4

2

Становлення філософії науки та основні етапи її розвитку

4

3

Неопозитивістські концепції емпіричного та теоретичного

4

4

Постпозитивістські концепції науково-дослідних програм

4

5

Знання та його динаміка в філософії науки

4

6

Підходи до розуміння інновацій та традицій в науці

4

7

Методологія наукового дослідження: методи, рівні, форми

4

8

Методологічні особливості соціогуманітарного пізнання

4

9

Сучасна наукова революція

4




Разом

36


7. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

50

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

5

5

5

5

5

5

5

5

10

Т1, Т2 ... Т8 – теми лекційних занять
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.




Оцінка ECTS та визначення

Кількість балів від 1 до 100

Оцінка за традиційною п’ятибальною системою

А – відмінно

91-100

Відмінно

5

В – дуже добре

81-90

Добре

4

С – добре

71-80

Добре

4

D – задовільно

61-70

Задовільно

3

E – достатньо

51-60

Задовільно

3

FX – незадовільно

25-50

Незадовільно

2

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

0-24

Незадовільно

2


Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного (проміжного), підсумкового (семестрового) контролю.
Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час семінарських занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності студента на занятті.

Поточній контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Філософія і методологія науки» оцінюється за п’ятибальною шкалою. У кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок за відповіді й окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях. Ці два середні арифметичні додаються. Одержану суму середніх арифметичних множиться на коефіцієнт 5. За семестр студент набирає до 50 балів.

Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Виступ з основного питання.

- Усна наукова доповідь.

- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.

- Участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- Аналіз джерельної і монографічної літератури.

- Письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи тощо).

- Реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог).

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.
Модульний контроль (МК) проводиться двічі на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю (МК-1, МК-2) виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання. Середнє арифметичне оцінок за МК істотно впливає на поточну успішність – кількість балів, набраних за семестр. У кінці семестру виводиться бал поточної успішності студента – кількість балів (до 50), що є сумою середніх арифметичних оцінок на семінарських заняттях і оцінок на модулях, помноженою на коефіцієнт 5.

Контрольні заходи модульного контролю з «Філософії і методології науки» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачам і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного контролю або при одержаній незадовільній оцінці за результатами модульного контролю йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку. При цьому одержана позитивна оцінка модульного контролю виставляється в журнал обліку роботи академічної групи через дріб.
Підсумковий (семестровий контроль). Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Філософія і методологія науки» передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На іспиті – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з «Філософії і методології науки» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен «автоматично» не виставляється.

Іспит з «Філософії і методології науки» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 25 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку також можна набрати максимально 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляється таким чином:

22-25 балів – «відмінна» відповідь;

18-22 бали – «добра» відповідь;

17-10 балів – «задовільна» відповідь;

9-0 балів – «незадовільна» відповідь.

Таким чином, сумування письмово і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.

В екзаменаційну відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на іспиті і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена словом (відмінно, добре, дуже добре, задовільно, достатньо, незадовільно).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «F» і студент скеровується на повторну здачу іспиту. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету комісії незадовільні, у відомість виставляється «FХ» і студент повинен виконати додаткові завдання, після виконання якого скеровується на повторну здачу іспиту.

8. Рекомендована література
Базова література:

  1. Введение в философию и методологию науки / Е. В. Ушаков. — М.:Издательство «Экзамен», 2005.

  2. Вітгеншайн Л. Логіко-філософський трактат. Tractatus Logico-Philosophicus, Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995.

  3. Гадамер Г.-Г. Різноманітність мов і розуміння світу // Герменевтика і поетика / Вибрані твори. — К.: Юніверс, 2001.

  4. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. Посібник. — К.: Ваклер, 1996.

  5. Добронравова І. С., Сидоренко Л. І., Петрущенков С. П., Шашкова Л. О. Філософія науки. — Київ, 2002. www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html (Розділи «Генеза науки», «Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності»)

  6. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка / Из книги под ред. Грязнова А. Ф. «Аналитическая философия: становление и развитие». — М., 1998.

  7. Кун Т. Структура наукових революцій. — Port-Royal, 2001.

  8. Мамардашвили М. Идея преемственности и философская традицыя. /Из книги «Как я понимаю философию». — М.: «Прогресс», 1990.

  9. Мельник В. П. Філософія науки і техніки: методологічно-світоглядний аналіз. — Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка, 2010.

  10. Микешина Л. А. Философия науки. Хрестоматия. — М., «Флинта», 2005.

  11. Новітня філософія науки (Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В.), К.: Логос, 2009.

  12. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. — К.: Основи, 1994.

  13. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983.

  14. Поппер К. Злиденність історицизму. — К.: Абрис, 1994.

  15. Поппер К. Логика социальных наук // Эволюционная епистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. — М.: Эдиториал, 2000.

  16. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К.: Основи, 1998.

  17. Степин В. С. Теоретическое знание. — М., Прогресс-Тридиция, 2000.

  18. Степин В. С. Философия науки. Общие проблемы.

  19. Тулмин С. Структура развития науки / Из Бостонских исследований по философии науки. М., 1978.

  20. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. — М., 1986.

  21. Філософія сучасної науки і техніки: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Е.П. Семенюк, В.П. Мельник. — Л. : Світ, 2006.

  22. Философия науки /Под. ред. С. А. Лебедева. — М.: Академический проект; Триста, 2004.

  23. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. — Київ.: Центр практичної філософії, 2000.

Додаткова література:

  1. Автономова Н. С. Структурализм: “за” и “против”. /Сборник статей — М.: Прогресс, 1975.

  2. Автономова Н. С. Философские проблеми структурного анализа в гуманитарных науках. — М., 1977.

  3. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979.

  4. Бродский Б. Е. Априори выбора и “прыжок веры”. О структуралист-ском методе в экономической теории. // Общественные науки и сов-ременность. N 6. 1996.

  5. Бургин М. С., Кузнецов В. И. Введение в современную точную методологию науки: структуры систем знания. — М.: АО “Аспект Пресс”, 1994.

  6. Гадамер Г-Г. Істина і метод. – К.: Юніверс, 2000. т.1-2.

  7. Гелд Д., Мак-Грю Глобалізація / антиглобалізація. — К.: «К. І. С.», 2004.

  8. Гіденс. Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. — К.: Альтерпрес, 2004.

  9. Гірц К. Інтепретація культур / Пер. з англ. — К.: Дух і Література, 2001.

  10. Добронравова И.С. Уроки Пригожина: философские основания и культурный контекст нового понимания мира в постнеклассической науке. // Практична філософія, №2. 2004.

  11. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.:Мысль, 1974.

  12. Кохановский В. П., Лешкевич Т. Г., Матяш Т. П., Фатхи Т. Б. Основы философии науки: Учебное пособие для аспирантов. Ростов н/Д: Феникс, 2004.

  13. Куайн У. Слово и объект. – М.: Логос, Праксис, 2000.

  14. Кузнецов В. И., Бургин М. С. Мир теорий и могущество разума. — К.: Україна, 1992.

  15. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции. // Кун Т. Структура научных революций. – М.: ООО «издательство АСТ», 2002.

  16. Лаудан Л. Наука и ценности. // Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада: Учебная хрестоматия. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательская корпорация «Логос», 1996.

  17. Лук’янець В. С., Кравченко О. М., Озадовська Л. В. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури. — К.: 2000.

  18. Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеалы рациональности. – Тбилиси.: Мецниереба, 1984.

  19. Многоликая глобализация. Культурное разнообразие в современном мире. / Под ред. П. Бергера и С. Хантингтона. — М.: Аспект Пресс, 2004.

  20. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1998.

  21. Патнэм Х. Разум, истина и история. – М.: Праксис, 2002.

  22. Патнэм Х. Реализм с человеческим лицом. // Аналитическая философия: Становление и развитие (антология). – М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998.

  23. Порус В.Н. Рациональность. Наука. Культура. – М., 2002.

  24. Пригожин И. Креативность в науках и гуманитарном знании: исследование отношений между двумя культурами. // Синергетическая парадигма. Человек и общество в условиях нестабильности. – М.: Прогресс-Традиция, 2003.

  25. Степин В.С. Синергетика и системный анализ. // Синергетическая парадигма. Когнитивно-коммуникативные стратегии современного научного познания. – М.: Прогресс-Традиция, 2004.

  26. Тоффлер Е. Третя хвиля / Пер. з англ. А. Євса. — К.: Вид. дім “Всесвіт”, 2000.

  27. Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление. — М.: “Логос”, 2001.

  28. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. / Пер. с англ. М. В. Арапова, Н. В. Малыхиной. — М.: Аспект Пресс, 2004.

  29. Франкел Б. Постіндустріальні утопісти. — К.: Ніка-Центр, 2005.

  30. Философия ХХ века. Под ред. Добрынина В. И. — М.: Знание, 1997.

  31. Фуко М. Археологія знання / Пер. з фр. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2003.

  32. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. Санкт-Петербург: A-cad, 1994.

  33. Хакен Г. Синергетика как мост между естественными и социальными науками. // Синергетическая парадигма. Человек и общество в условиях нестабильности. – М.: Прогресс-Традиция, 2003.



9. Інформаційні ресурси

http://www.philsci.univ.kiev.ua

Кафедра філософії та методології науки філософського факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
http://www.synergetics.org.ua

Українське синергетичне товариство
http://www.philosophy.ru/

Найбільш повне відображення філософії в інтернеті російською мовою. Велика бібліотека філософських текстів.
http://ihtik.lib.ru/index.html

Електронна бібліотека Іхтіка. Багато філософської літератури і дуже багато підручників по філософії.
http://www.bookam.net/genre/nauka/filosofija

Бібліотека філософських текстів
http://plato.stanford.edu

Філософська енциклопедія Станфордського університету. (Англійською мовою)




http://www.utm.edu/research/iep/

Філософська інтернет-енциклопедія. (Англійською мовою)












Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – філософія, для спеціальності 030. 101
Робоча програма навчальної дисципліни iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «загальна семіотика»
Загальна семіотика. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки – 020301 філософія 2012. – 36 с
Робоча програма навчальної дисципліни icon2011 року робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) з дисципліни "Система технологій" напряму підготовки Менеджмент Факультет Географічний
Робоча програма складена на основі програми навчальної дисципліни «Системи технологій» для студентів 1-2 курсів денної та заочної...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма
Робоча програма складена на основі авторської навчальної програми, розробленої Кібич І. В
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни
Лну імені Івана Франка, філологічний факультет, відділення слов’янської філології та сходознавства
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча навчальна програма за вимогами кредитно-модульної системи з дисципліни „ Система місцевого природно-ресурсного управління
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри економічної географії та екологічного менеджменту
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма з дисципліни «Методика проектування у наукових дослідженнях систем електропостачання» для спеціальності 05070103 «Електротехнічні системи електроспоживання»
Робоча програма складена на основі Освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним спрямуванням 0507 "Електротехніка та...
Робоча програма навчальної дисципліни iconПрограма навчальної дисципліни «Земельні ресурси та розвиток апк» для напряму підготовки 080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»
Земельні ресурси та розвиток апк. Програма навчальної дисципліни. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) з дисципліни "Техніка та технологія галузей" напряму підготовки
Робоча програма складена на основі вибраних програм нормативних та спеціальних курсів для менеджменту організації природоохоронної...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Робоча програма складена на основі «Концепції стандарту вищої базової географічної освіти» – К., Тандем, 2000 з дисципліни «Топографія...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©meta.coolreferat.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи